Рішення № 79868569, 06.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р. Справа№200/12210/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000871701 від 09.12.2015 року,

За участі представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача 1 - Голуб М.І. за довіреністю,

від відповідача 2- Голуб М.І. за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000871701 від 09.12.2015 року на суму 9 788,75 грн. та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.10.2017 р. № 871-46 на суму 11 394,96 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження на 05 грудня 2018 року. одночасно, суд задовольнив клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції 05 грудня 2018 було доручено Іллічівському районному суді м. Маріуполя.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року було відкладено підготовче провадження та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 27 грудня 2018 року, яке не відбулося з технічних причин.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 200/10457/18-а та призначено підготовче засідання на 24 січня 2019 року о 12:00 годин.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.

За результатами підготовчого провадження ухвалою від 24 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 лютого 2019 року. Також, у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено. У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків по адміністративній справі № 200/12210/18-а - відмовлено в зв'язку з достатністю доказів для встановлення обставин.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04.04.2018 р. від Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області отримала копію податкового повідомлення-рішення № 0000871701 від 09.12.2015 на суму 9788,75 грн., в т.ч. 7695,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб, 2093,75, грн.. - штрафні (фінансові) санкції, винесене відносно позивача Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 618/17-01/НОМЕР_1 від 29.10.2015, складеного Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя.

Позаплановою невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49, п.179.2 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині ненадання річної декларації про майновий стан та доходи за 2012 р. по строку надання до 01.05.2013 р.;

.- п. 174.1,п.174.3 ст. 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ФО ОСОБА_1 занизила оподаткований доход за 2012 р. на суму 153 900,0 грн. ФО ОСОБА_1 повинна була сплатити податок на доходи фізичних осіб за 2012 р. у сумі 7 695,0 грн. (153 900,0 грн.Ч5%) відповідно до п.167.2 ст. 167, п.п.174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Позивач не погодився з вказаними висновками податкового органу, оскільки при укладенні договору дарування приватному нотаріусу були надані оригінали документів, які підтверджували першу ступінь споріднення між дарувальником та обдарованим, з них були зроблені копії для залучення до нотаріальної справи. Зазначила, що нотаріусом було роз'яснено про відсутність обов'язку подання декларації до органів ДФС України відповідно до п.179.2 ст. 179 ПК України. Просила позов задовольнити /арк. справи 5-8 том 1/.

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надало суду письмовий відзив на адміністративний позов, заперечення якого підтримав у судовому засіданні та зазначив, що відповідач отримав лист від Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лупінової Наталії Євгеніївни № 37/01-16 від 18.02.20144 р., в якому визначено, що ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) у 2012 році отримала спадщину (дарунок) у сумі 153 900,00 грн. Тому, ФО ОСОБА_1 повинна була сплатити податок на доходи фізичних осіб за 2012 р. у сумі 7 695,0 грн. (153 900,0 грн.Ч5%) відповідно до п.167.2 ст. 167, п.п.174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України. Також, в судовому засіданні відповідач зазначив, що Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновою Наталією Євгеніївною не було повідомлено податковий орган про першу ступінь споріднення між дарувальником та обдарованим. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити /арк. справи 66-67/.

Позивач 23 січня 2019 року надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримав позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.07.2012 року укладено договір дарування квартири, посвідчений Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновою Наталією Євгеніївною, за яким ОСОБА_6 передає безоплатно у дар, а ОСОБА_1 приймає у дар нерухоме майно, що складається з трьокімнактної квартири номер 5 (п'ять), загальною площею 57,9 кв.м., у тому числі житловою площею - 38,3 кв.м., що розташована в будинку номер 164 по проспекту Будівельників і місті Маріуполі Донецької області.

Пунктом 4 договору дарування від 19.07.2012 р. встановлено, що відповідно до відомостіей, викладених у звіті про незалежну експертну оцінку вартості нерухомого майна, виданному ПП «Капітал-Експерт» в м. Маріуполі Донецької області 16 липня 2012 року, ринкова вартість об'єкта становить - 153 900 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області 29.10.2015 р. складено акт №618/17-01/1765809919 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 РНОКПП 1765809919, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Позаплановою невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49, п.179.2 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині ненадання річної декларації про майновий стан та доходи за 2012 р. по строку надання до 01.05.2013 р.;

.- п. 174.1,п.174.3 ст. 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ФО ОСОБА_1 занизила оподаткований доход за 2012 р. на суму 153 900,0 грн. ФО ОСОБА_1 повинна була сплатити податок на доходи фізичних осіб за 2012 р. у сумі 7 695,0 грн. (153 900,0 грн.Ч5%) відповідно до п.167.2 ст. 167, п.п.174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) /арк. справи 29-31/.

На підставі акту перевірки, 09.12.2015 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000871701 на суму загальну 9788,75 грн., в т.ч. 7695,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб, 2093,75, грн.. - штрафні (фінансові) санкції /арк. справи 26/.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Донецькій області, однак рішенням б/н, б/д від податкового органу зазначену скаргу було залишено без розгляду та повернуто позивачу/арк.. справи 35-37/.

Також, позивач оскаржував рішення про розгляд скарги № 18166/10/05-99-10-01 від 26.04.2018 р. до Державної фіскальної служби України, яку 15.06.2018 р. було залишено без розгляду та повернуто ОСОБА_1 /арк.. справи 38-41/.

В подальшому Головним управлінням ДФС у Донецькій області 25 жовтня 2017 року було прийнято податкову вимогу №871-46 на загальну суму 11 394,96 грн. як податок на доходи фізичних осіб, в т.ч. 7695,00 грн. за основним платежем, 2093,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 1606,21 грн. - пеня /арк.. справи 53/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.3 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п.36.1, 36.2 ст.36 ПК України).

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Пунктом 174.3 статті 174 ПК України передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Пунктом 174.6 статті 174 ПК України передбачено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.1. п. 174.2 ст. 174 ПК України).

Відповідно до п.п.179.1, 179.7 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Пунктом 179.2 ст. 179 ПК України передбачено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що податкова декларація не подається та податок на доходи фізичних осіб не сплачується, якщо кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Пунктом 174.4. статті 174 ПК України передбачено, що нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 01.10.1970 р., ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7 /акр. справи 16/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28 листопада 2017 р. ОСОБА_7 змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_7 /акр. справи 17/.

Зі свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.08.1990 р. вбачається, що ОСОБА_7 розірвала шлюб з ОСОБА_8 та залишила прізвище ОСОБА_7 /акр. справи 18/.

Свідоцтвом про одруження серії від 20.10.1990 р. підтверджено, що ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та отримала прізвище після одруження - ОСОБА_7 /акр. справи 19/.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що в даному випадку позивачем податкова декларація не подається та податок на доходи фізичних осіб не сплачується, відповідно до податкового законодавства, тому податкове повідомлення - рішення винесено неправомірно та підлягає скасуванню.

Таким чином, відповідачем неправомірно нараховано позивачу суму податку на доходи фізичних осіб та прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 09.12.2015 р. № 0000871701 та як наслідок податкову вимогу від 25.10.2017 р. № 871-46 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на обґрунтованість та доведеність поданого адміністративного позову, суд вбачає законні підстави для задоволення його вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000871701 від 09.12.2015 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000871701 від 09.12.2015 року на суму 9 788,75 грн., в т.ч. 7695,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб, 2093,75 грн. - штрафні (фінансові санкції) прийняте Жовтневою об'єднаною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 25.10.2017 р. № 871-46 на суму 11 394,96 грн., в т.ч. 7695,00 грн. за основним платежем, 2093,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 1606,21 грн. - пеня прийняту Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Куїнджі, 93) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 лютого 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано 15 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.