Рішення № 79868184, 13.02.2019, Старовижівський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
13.02.2019
Номер справи
168/49/19
Номер документу
79868184
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 168/49/19

Провадження № 2/168/60/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - Островерха Т.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Старовижівської селищної ради Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_3. За життя вона заповіту не складала, позивач є спадкоємцем І черги за законом. Зазначає, що прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. Вважає, що за таких підстав має право на дане спадкове майно.

У підготовче засідання позивач не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без її участі.

Представник Старовижівської селищної ради у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю та просив справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в підготовче засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 115-2018, заведеної після смерті ОСОБА_3, встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (аркуш справи 10). За життя остання заповіту не складала (аркуш справи 33 зворот), позивач є спадкоємцем І черги за законом (аркуш справи 34 зворот). Відповідно до заяви, наявної в матеріалах спадкової справи та поданої до нотаріуса, позивач прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 31 зворот). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 немає.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 13).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наданих Старовижівською селищною радою Волинської області довідок встановлено, що ОСОБА_3 належав житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 (аркуш справи 12). У вказаному будинку ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована разом (аркуш справи 11). Вказані факти свідчать про належність спадкового майна - будинку, покійній ОСОБА_3, однак жодним правовстановлюючим до кументом її право власності на вказаний будинок не оформлено.

Позивачем виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (аркуш справи 14-18).

Із заяви, поданої відповідач ем до суду убачається, що Старовижівській селищній раді Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнає (аркуш справи 29). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (в силу вимог статті 1218 ЦК України), а тому є всі законні підстави для визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за нею у зв'язку з поданою про це письмовою заявою.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 200, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Назарук

Попередній документ : 79839933
Наступний документ : 79868231