Рішення № 79866998, 04.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р.

м. Одеса

Справа № 916/2123/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз” до Комунального підприємства “Одескомунтранс” про стягнення заборгованості в сумі 4201123,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Союз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Одескомунтранс” про стягнення заборгованості за договором на надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 року в сумі 4201123,00 грн., посилаючись на наступне.

28 лютого 2011 року між ТОВ “Союз” та КП “Одескомунтранс” було укладено договір № 01ПЧ11 про надання послу зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, згідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання щодо виконання (надання) послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, накопичених на території, яку обслуговує відповідач. Як вказує позивач, вказаний договір від 28.02.2011 р. продовжувався сторонами до 28.02.2017 року згідно додаткової угоди від 15.02.2016 року та до 31.12.2018 року згідно додаткової угоди № 2 від 21.02.2017 року.

Так, позивач зазначає, що згідно додаткової угоди № 3 від 01.01.2018 року сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору № 01ПЧ11 від 28 лютого 2011 року.

Поряд з цим, за ствердженнями позивача, ТОВ “Союз” за період з травня 2017 року по січень 2018 року були надані відповідачу послуги зі збирання, вивезення та захоронення відходів, що підтверджується актами надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів від 10.05.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 11.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 16.05.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 22.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 26.05.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 31.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 06.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 12.06.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 15.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 20.06.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 26.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 30.06.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 05 липня 2017 року на загальну суму 87000 грн., від 10.07.2017 року на загальну суму 78000 грн., від 17.07.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 20.07.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 25.07.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 31.07.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 04.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 09.08.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 14.08.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 21.08.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 28.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 29.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 04.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 08.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.09.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 18.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 25.09.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 28.09.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 03.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 09.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.10.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 18.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 23.10.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 30.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 02.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 07.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 17.11.2017 року на загальну суму 102000 грн., від 22.11.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 27.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 04.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 07.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 12.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 18.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 22.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 27.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 02.01.2018 року на загальну суму 90000 грн. Так, за вказаними актами відповідачу були надані послуги на загальну суму 4344000,00 грн.

Водночас, як вказує позивач, відповідач оплату за надані послуги здійснював нерегулярно та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 26.09.2018 року складає 4201123,30 грн. та яка підтверджується актами виконаних робіт за період з травня 2017 року по січень 2018 року та актом звірки станом на 11 січня 2018 року.

Також позивач зазначає, що 04.12.2017 року ТОВ “Союз” була надіслана на адресу КП “Одескомунтранс” претензія за вих. № 709 щодо погашення заборгованості за надані послуги, проте відповідь на претензію позивач у встановлені діючим законодавством строки так і не отримав, що стало підставою для звернення до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2018 р. позовну заяву ТОВ “Союз” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2123/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 25 жовтня 2018 р.

В ході підготовчого провадження 28.11.2018 р. позивачем була подана до суду заява про зміну підстави позову, згідно якої позивачем уточнено період надання послуг, по яким виникла заборгованість в сумі 4201123,30 грн., що позивач просить стягнути з відповідача, а саме період з січня 2017 року по січень 2018 року.

Згідно ч. 3, 4 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи те, що підставою заявленого позову у даному випадку є договір № 01ПЧ11 від 28.02.2011 року, відповідно наведені у вказаній заяві обставини не можуть вважатися зміною підстав позову, як це передбачено ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2019 р. у справі № 916/2123/18 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.01.2019 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача у судове засідання під час розгляду справи по суті не з’явився.

Так, у судовому засіданні господарського суду 21 січня 2019 року по справі № 916/2123/18 було протокольно оголошено перерву до 04 лютого 2019 року о 12 год. 15 хв., про що під розписку повідомлено представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2019 р. повідомлено відповідача – Комунальне підприємство “Одескомунтранс” про те, що розгляд справи № 916/2123/18 у судовому засіданні відбудеться 04 лютого 2019 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

28 лютого 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз” (виконавець) та Комунальним підприємством “Одескомунтранс” (замовник) укладено договір про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання (надання) послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі по тексту - “ТПВ”), накопичених на території, яку обслуговує замовник. Правовідносини замовника та виконавця за цим договором регулюються виключно цим договором.

Згідно п. п. 1.3., 1.4., 1.5. договору від 28.02.2011 р. зібрані ТПВ виконавець транспортує на полігон ТПВ “Дальницькі кар'єри”. В якості відходів в межах цього договору сторони розуміють: тверді побутові відходи 4-го класу небезпеки, яке складується мешканцями району у спеціально встановлених місцях для збору відходів. За одну ходку виконавець надає послуги об'ємом 20 куб. м. ТПВ в ущільненому стані.

В пункті 2.1. договору від 28.02.2011 р. зазначено, що для збирання та накопичення ТПВ, замовник використовує контейнери об'ємом 1,1м.куб. Замовник за допомогою звичайних засобів зв'язку (телефон, факс і т.п.) заздалегідь (1- доба) інформує виконавця про необхідність в отриманні послуг по збиранню вивезенню та захороненню ТПВ у відповідному місці/місцях розташування відходів(контейнерів для збирання ТПВ) зазначених у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору від 28.02.2011 р. тверді побутові відходи вивозяться виконавцем на підставі дислокації та графіку вивезення наведених в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору. Зміна графіку та/або дислокації може відбутися на підставі додаткових угод (доповнень) до цього договору та/або додатків до нього, які є невід'ємною його частиною.

Положеннями п. 2.3. договору від 28.02.2011 р. передбачено, що узгоджена сторонами вартість послуг за цим договором зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ складає 2200.00 грн. з ПДВ за 1 ходку спецавтотранспорту виконавця.

Пунктом 2.4. договору від 28.02.2011 р. встановлено, що загальна сума договору визначається виходячи з кількості ходок, що здійснив спецавтотранспорт виконавця, за час дії договору, помножених на узгоджений сторонами тариф згідно п.2.3. цього договору.

За умовами п. 2.5. договору від 28.02.2011 р. оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів наданих послуг, підписаних повноважними представниками сторін.

Згідно п. 2.6. договору від 28.02.2011 р. акти наданих послуг складаються та підписуються повноважними представниками сторін за кожні п’ять днів, в яких надані послуги, у наступному шостому дні. У разі, якщо такий день припадає на святковий або вихідний день, вищевказаний акт складається та підписується у перший робочий день, який слідує за вихідним або святковим днем. Оплата за надані послуги здійснюється замовником за кожні десять днів, в яких надані послуги, у відповідності до актів наданих послуг та сум, що вказані в актах.

Розділом 5 договору від 28.02.2011 р. передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є десять календарних днів. Форма оплати - безготівкова. Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця суми, визначеної у п.2.3 цього договору, помноженої на кількість ходок. Датою оплати послуг вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

В пункті 8.1. договору від 28.02.2011 р. сторони визначили, що цей договір укладений на п'ять років та набуває чинності з моменту підписання та діє до 28 лютого 2016р.

25 червня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз” (виконавець) та Комунальним підприємством “Одескомунтранс” (замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р., відповідно до п. 1 якої викладено п. 2.3. договору в наступній редакції: “Узгоджена Сторонами вартість послуг за цим договором зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ складає 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 копійок) з ПДВ за 1 ходку спецавтотранспорту виконавця”.

15 лютого 2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз” (виконавець) та Комунальним підприємством “Одескомунтранс” (замовник) укладено додаткову угоду до договору про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р., відповідно до п. 1 якої внесено зміни та викладено п. 8.1. договору в наступній редакції: “Цей Договір набирає чинності з дня його укладання та діє до 28 лютого 2017 року, а в частині фінансових зобов’язань до повного виконання Сторонами”.

Згідно додаткової угоди № 2, укладеної 21.02.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз” (виконавець) та Комунальним підприємством “Одескомунтранс” (замовник) до договору про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р., сторонами внесені зміни, за якими п. 8.1. договору викладено в наступній редакції: “Цей Договір набирає чинності з дня його укладання та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині фінансових зобов’язань до повного виконання Сторонами”.

01 січня 2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз” (виконавець) та Комунальним підприємством “Одескомунтранс” (замовник) укладено додаткову угоду № 3 до договору про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р., згідно якої сторони дійшли згоди достроково розірвати договір № 01ПЧ11 від 28 лютого 2011 року про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

Відтак, вказаний договір про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28 лютого 2011 р. діяв до 1 січня 2018 року.

Як вказує позивач, на виконання умов договору про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28 лютого 2011 р. ТОВ “Союз” за період з січня 2017 року по січень 2018 року були надані послуги всього на суму 6354000,00 грн., які були оплачені відповідачем частково, у зв’язку з чим у відповідача існує заборгованість за вказаним договором в сумі 4201123,30 грн., яка заявлена позивачем до стягнення. При цьому позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 04.12.2017 р. за вих. № 709 стосовно сплати заборгованості за вказаним договором, однак відповідачем вказана претензія залишена без розгляду.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між ТОВ “Союз” (виконавець) та КП “Одескомунтранс” (замовник) договір про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р. є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за спірний період з січня 2017 року по січень 2018 року були виконані свої зобов’язання за договором про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів надання послуг за відповідним договором на суму 6354000,00 грн., які підписані відповідачем без зауважень, а саме: від 03.01.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 10.01.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 11.01.2017 року на загальну суму 78000 грн., від 16.01.2017 року на загальну суму 72000 грн., від 23.01.2017 року на загальну суму 69000 грн., від 26.01.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 31.01.2017 року на загальну суму 72000 грн., від 06.02.2017 року на загальну суму 66000 грн., від 10.02.2017 року на загальну суму 63000 грн., від 15.02.2017 року на загальну суму 72000 грн., від 20.02.2017 року на загальну суму 72000 грн., від 27.02.2017 року на загальну суму 66000 грн., від 02.03.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 07.03.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 13.03.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 17.03.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 22.03.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 27.03.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 03.04.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 06.04.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 11.04.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 18.04.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 21.04.2017 року на загальну суму 66000 грн., від 26.04.2017 року на загальну суму 72000 грн., від 03.05.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 10.05.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 11.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 16.05.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 22.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 26.05.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 31.05.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 06.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 12.06.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 15.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 20.06.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 26.06.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 30.06.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 05 липня 2017 року на загальну суму 87000 грн., від 10.07.2017 року на загальну суму 78000 грн., від 17.07.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 20.07.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 25.07.2017 року на загальну суму 84000 грн., від 31.07.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 04.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 09.08.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 14.08.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 21.08.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 28.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 29.08.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 04.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 08.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.09.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 18.09.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 25.09.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 28.09.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 03.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 09.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.10.2017 року на загальну суму 81000 грн., від 18.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 23.10.2017 року на загальну суму 87000 грн., від 30.10.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 02.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 07.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 13.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 17.11.2017 року на загальну суму 102000 грн., від 22.11.2017 року на загальну суму 93000 грн., від 27.11.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 04.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 07.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 12.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 18.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 22.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 27.12.2017 року на загальну суму 90000 грн., від 02.01.2018 року на загальну суму 90000 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договорів та чинного законодавства на підставі виставлених вищезазначених рахунків, копії яких містяться в матеріалах справи.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за умовами п. 2.6. договору № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р. оплата за надані послуги здійснюється замовником за кожні десять днів, в яких надані послуги, у відповідності до актів наданих послуг та сум, що вказані в актах.

Однак, як встановлено судом, надані позивачем послуги не були оплачені відповідачем у повному обсязі, а саме відповідач здійснив оплату послуг частково в сумі 3213424,70 грн. На підтвердження часткової оплати відповідачем наданих послуг позивачем надано до матеріалів справи копії виписок АТ “ОТП Банк” за період з 24.01.2017 р. по 30.11.2017 р. Крім того, як вказує позивач, що не спростовано відповідачем, станом на 01.01.2017 р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складала 1060548 грн., що підвереджується актом звірки за січень 2017 року. Відтак, у відповідача існує заборгованість перед позивачем, що на момент розгляду справи складає 4201123,30 грн. (6354000,00 грн. - 3213424,70 грн. + 1060548 грн.), розрахунок якої додано до заяви по зміну підстав позову (а.с. 123-127 т. 1). При цьому слід зазначити, що вказану суму боргу відповідач не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні

Так, про наявність у відповідача заборгованості в заявленій сумі 4201123,30 грн. також свідчить акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 11.01.2018 р. (т. 1 а.с. 67), підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за вказаним договором про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 01ПЧ11 від 28.02.2011 р. щодо оплати наданих позивачем за відповідним договором послуг та наявність підстав для стягнення з відповідача існуючої суми боргу в розмірі 4201123,30 грн. за надані послуги. Так, несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 63016,85 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз” до Комунального підприємства “Одескомунтранс” про стягнення заборгованості в сумі 4201123,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Комунального підприємства “Одескомунтранс” (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, буд. 4; код ЄДРПОУ 31185678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз” (65104, м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30; код ЄДРПОУ 30586931) заборгованість за надані послуги у розмірі 4201123/чотири мільйона двісті одна тисяча сто двадцять три/грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 63016/шістдесят три тисячі шістнадцять/грн. 85 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2019 р.

Суддя В.С. Петров