Рішення № 79866699, 07.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019

Справа № 910/17430/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект"

до Акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 545 516, 04 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 483 217, 55 грн., з яких: 344 184, 08 грн. - основного боргу, 25 113, 08 грн. - індексу інфляції, 9 081, 00 грн. - 3 % річних та 104 839, 39 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 74/2017 від 27.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.02.2019.

25.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем не було надано відповідачу технічну документацію для введення об’єкта в експлуатацію, доказів прийняття замовником закінченої роботи, що свідчить про остаточну здачу роботи та обов’язок відповідача розрахуватися з позивачем за договором.

Також, 25.01.2019 представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності Акціонерного товариства "Київенерго".

28.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 545 516, 04 грн.

04.02.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив в якій зазначає, що акт виконаних робіт підписаний зі сторони відповідача без зауважень та заперечень, а тому останній зобов’язаний здійснити оплату виконаних робіт. Крім того, позивач просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект".

У дане судове засідання представники сторін не з’явилися, у поданих клопотаннях просили здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Господарським процесуальним кодексом, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову

Враховуючи наведене, суд розцінює подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, як заяву про зміну предмету позову, відповідно визнає її такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нового предмету позову, а саме стягнення основної заборгованості у розмірі 545 516, 04 грн.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", яке перейменоване на Акціонерне товариство "Київенерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 74/2017, умовами якого передбачено, що підрядник зобов’язується на свій ризик та своїми силами виконати: Модернізація парового теплообмінника (Код ДКПП 33.20) на філіалі «Завод «Енергія» ПАТ "Київенерго" (далі – об’єкт) за завданням замовника відповідно до складу та обсягів робіт зазначених у технічному завданні (ТЗ) додаток 1, на підставі якого складено кошторисну документацію та розраховано договірну ціну до неї, в визначений термін (п. 5.1.) встановлений цим договором, а замовник зобов’язується надати підряднику майданчик, забезпечити прийняття закінченого ремонту об’єкта в експлуатацію та здійснювати оплату на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість договору дорівнює вартості робіт за об’єктом зазначеним у п. 1.1. договору, відповідно до розрахунку договірної ціни та кошторисної документації до неї, передбаченої п. 2.1. (додаток 2), що є невід’ємною частиною цього договору та становить: 652 892, 47 грн., крім того ПДВ 20 % - 130 578, 49 грн., що усього становить 783 470, 96 грн.

Ціна придбання обладнання становить 535 524, 00 грн., крім того ПДВ 20 % 107 104, 80 грн. Загальна сума з врахуванням ПДВ становить 642 628, 80 грн. (п. 2.1.1.).

Ціна виконання будівельно монтажних робіт 117 368, 47 грн., крім того, ПДВ 20 % 23 473, 69 грн. Загальна сума з врахуванням ПДВ становить 140 842, 16 грн. (п. 2.1.2.).

Згідно п. 3.2. договору, замовник перераховує підряднику попередню оплату у розмірі 30 % від вартості обладнання, що становить 160 657, 20 грн., крім того ПДВ 20 %, що разом становить 192 788, 64 грн.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що остаточна оплата за обладнання та виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних ремонтних робіт і довідки про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат.

За умовами п. 5.1. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 30.11.2017, строк виконання робіт: 25.12.2017.

Цей договір набуває чинності з моменту (дати) підписання стороною та діє до 31.12.2017 включно, а в частині проведення розрахунків – до їх повного завершення (п. 19.1. договору).

Також, 25.01.2017 сторонами затверджено технічне завдання на виконання робіт по модернизації парового теплообмінника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані підрядні роботи згідно договору на загальну суму 738 304, 68 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується довідкою про вартість наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017, актом приймання наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017 та актом вартості устаткування, що змонтоване від 29.12.2017, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (копії у матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався частково у розмірі 192 788, 64 грн., внаслідок чого за Акціонерним товариством "Київенерго" утворилась заборгованість у сумі 545 516, 04 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт, зокрема погашення заборгованості у розмірі 545 516, 04 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 74/2017 від 27.06.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору підряду № 74/2017 від 27.06.2017 були виконані підрядні роботи на загальну суму 738 304, 68 грн., що підтверджується довідкою про вартість наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017, актом приймання наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017 та актом вартості устаткування, що змонтоване від 29.12.2017, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (копії у матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи у повному обсязі розрахувався, внаслідок чого за Акціонерним товариством "Київенерго" утворилась заборгованість у сумі 545 516, 04 грн. Доказів зворотного суду не надано.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідно до 3.5. договору, остаточна оплата за обладнання та виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних ремонтних робіт і довідки про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат.

Суд зазначає, що довідка про вартість наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017, акт приймання наданих послуг за грудень 2017 від 29.12.2017 та акт вартості устаткування, що змонтоване від 29.12.2017 підписані відповідачем без зауважень і заперечень та є підставою для здійснення розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи, при цьому суд зазначає, що укладений сторонами договір не пов’язує обов’язок відповідача щодо здійснення оплати виконаних робіт з фактом передачі позивачем виконавчої документації відповідачу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, враховуючи п. 3.5. договору, суд відзначає, що відповідач зобов’язаний був оплатити виконані роботи протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних ремонтних робіт і довідки про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат, тобто починаючи з 29.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору підряду № 74/2017 від 27.06.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 545 516, 04 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 15, 54 грн., так як, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 8 182, 74 грн., однак сплатив – 8 198, 28 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, ідентифікаційний код - 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" (61128, м. Харків, проспект Льва Ландау, 151, ідентифікаційний код - 24479421) 545 516 (п’ятсот сорок п’ять тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 04 коп. – заборгованості та 8 182 (вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 74 коп. – судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 12.02.2019

Суддя С. О. Щербаков