Постанова № 79864913, 15.02.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17068/18

Провадження №2-а/523/21/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в місті Одесі позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 65111, АДРЕСА_1) до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону ОСОБА_2 моря (місцезнаходження: 65114, м.Одеса, вул.12 Лінія Люстдорфської дороги, 22) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ ОСОБА_2 ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення від 21.11.2018р. № 100681 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є протиправною та вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу правопорушення. Крім цього позивач зазначає, що вона не є посадовою особою ТОВ «ТІС-РУДА», а тому взагалі не є суб’єктом адміністративного правопорушення.

Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача надав клопотання, яким просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Окрім того, жодних заперечень щодо позовних вимог суду не надіслав, однак до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 31.01.2019р. за № 151/10 на підставі п.1 ст.236 КАСУ, у якому не викладено підстави для зупинення та не надано доказів по яким відповідач вважає за необхідним зупинити провадження у справі, а тому суд вважає, що клопотання є необґрунтованим та не відповідає підставам викладених у п.1 ч.1 ст.236 КАСУ, тому суд не приймає його до уваги.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В ч.1 ст.5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави .

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так судом встановлено, що 21.11.2018р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону ОСОБА_2 моря – ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення №100681 щодо ОСОБА_1, яка була представником за довіреністю №21/11-03 від 21.11.2018р. ТОВ «ТІС-Руда» та встановлено, що порушення щодо невиконання розпоряджень та приписів інших законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків: державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря не було допущено для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства України у частині охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

В ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-XII (далі «Закону») визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом а) ст.20-2 Закону встановлено повноваження щодо організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у тому числі щодо охорони навколишнього природного середовища.

На підставі даного протоколу, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону ОСОБА_2 моря – ОСОБА_3 21.11.2018р. була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення №100681 щодо ОСОБА_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме допустила вчинення перешкод для виконання посадовими особами, які здійснюють державний контроль у галузі навколишнього природного середовища покладений функціональних обов'язків, а саме не допустила до проведення планового заходу державного нагляду.

Статтею 68 Закону встановлено, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Так, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні п. ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.

Статтею 188-5 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Таким чином, підставою для адміністративної відповідальності є невиконання саме законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Суд враховує, що згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відсутність правомірності, законності розпоряджень чи приписів органу влади зумовлює відсутність складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення планової перевірки від 14.11.2018р. №100127 предметом перевірки є додержання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-Руда», однак перелік питань, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль) у направленні не визначено, як це передбачено приписами абзацу 9 ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Положення ст. ст. 3, 4, 7, 8, 10 та 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлюють обов'язки, дотримання яких є обов'язковими як для суб'єктів господарювання так і для посадових осіб органу державного нагляду (контролю), що здійснюють заходи з перевірки, в тому числі, природоохоронного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Крім того, частиною 7 ст.4 Закону встановлено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

За таких обставин, суд вважає, що позивач мав право відмовити у допущенні до перевірки працівників Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону ОСОБА_2 моря з підстав, передбачених приписами ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки відмова в допущенні працівників відповідача до перевірки ТОВ «ТІС-Руда» є реалізацією права, що гарантоване названими приписами ч.1 ст.10 Закону.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Згідно п.8.13. статуту ТОВ «ТІС-Руда» затвердженого протоколом № 14/02/18 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Руда» від 14.02.2018р. «Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється директором. Окремі напрямки діяльності товариства очолюються особами, уповноваженими директором Товариства», а тому суд вважає, що позивач не є посадовою особою товариства, а відтак й суб’єктом адміністративного правопорушення за ст.188-5 КУпАП.

Суд погоджується з позицією позивача, викладеною у позовній заяві, що на момент проведення перевірки, а саме 21.11.2018р., набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017р. № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою визначено перелік органів, які виведені з під дії мораторію тільки в певній частині своїх повноважень, а тому Держекоінспекції та її територіальним органам дозволили здійснювати контроль лише за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки, та всі інші перевірки у тому числі додержання вимог природоохоронного законодавства України залишалися під дією мораторію до 31 грудня 2018 року, а тому відповідач не мав права взагалі проводити планову перевірку щодо додержання вимог природоохоронного законодавства України, оскільки це заборонено діючим законодавством.

Суд зауважує й на тому, що з огляду на відсутність, всупереч абзацу 9 ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в направленні на проведення перевірки переліку питань такої перевірки, таке направлення зумовлює неможливість встановлення в тому числі й питань, на які поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відтак, ТОВ «ТІС-Руда» правомірно скористалась правом недопуску до проведення перевірки відповідача відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, у постанові про адміністративне правопорушення відсутні посилання на ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ, як вказано в протоколі, як підстава для відповідальності.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак жодного заперечення зі сторони відповідача до суду не надійшло, при цьому, відповідач мав достатньо часу для направлення до суду заперечень, а також доказів, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.3 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови може скасувати постанову і закрити справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.188-5 КУпАП, а тому необхідно постанову у справі про адміністративне правопорушення №100681 від 21.11.2018р. Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону ОСОБА_2 моря – ОСОБА_3 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП визнати противоправною та скасувати, а також закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 188-5 КУпАП – закрити, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

У випадку розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, а в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП. Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст.188-5 КУпАП не поширюються передбачені ст.258 КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.

Також, у порушення п. 3.4 Інструкції, посадова особа при розгляді справи про адміністративні правопорушення (Відповідач) не з'ясував, чи підлягав позивач адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність позивача; чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним; призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою, послугами перекладача, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

У ч.1 ст.277 КУпАП та п.3.2. Інструкції закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 Кодексу).

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні КСУ, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Адміністративне правопорушення, передбачено ст. 188-5 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Виходячи з аналізу оскаржуваної Постанови, розгляд справи носив формальний характер - будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Натомість відповідач не забезпечив позивачеві можливості скористатися таким правом, що також порушило права позивача.

Відповідно до ч.2, 3 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.

Постанова та Протокол були винесені у вкрай стислий термін - протягом одного дня, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо).

Позов підлягає задоволенню, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі відповідачем була розглянута з порушенням норм КУпАП, без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та без дослідження всіх доказів по справі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 272, 295, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції північно – західного регіону ОСОБА_2 моря - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 моря ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ ОСОБА_2 ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення від 21.11.2018р. №100681 відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.188-5 Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 765 гривень, адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, - закрити.

Копію постанови направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційному порядку до П’ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено 15.02.2019 року.

Суддя: