Ухвала суду № 79864584, 14.02.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1720/18

Номер провадження 2/570/176/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судового засідання Захарук Г.Л.

перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України при подачі цивільного позову ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради Рівненського району про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Рівненський районний суд з позовом до Новоукраїнської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

У зв'язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, ухвалою Рівненського районного суду від 24 квітня 2018 року позовна заява залишена без руху, і згідно ст.185 ЦПК України був наданий строк на усунення недоліків, що не перевищує десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копія ухвали направлялась позивачу для виконання. Оскільки до суду не повернулось поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 ухвали, то судом повторно вона була направлена позивачу для виконання.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 отримав ухвалу 02 лютого 2019 року. На виконання даної ухвали, 11 лютого 2019 року представником позивача ОСОБА_2 було подано заяву про нібито усунення недоліків позовної заяви, проте вимоги суду у вказаний в ухвалі строк позивачем не були виконані і недоліки позовної заяви не усунуті.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлюються вимоги, які повинна містити позовна заява, порядок оформлення. Так, згідно вищезгаданої статті, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Саме в такому порядку має бути оформлена позовна заява, а не в довільному порядку, на розсуд позивача. Однак, для прикладу, найменування суду, яке повинно бути зазначено з самого початку позову, зазначено після відомостей про позивача і відповідача. Відомості про позивача і відповідача містять багато інформації, яку немає необхідності вказувати, але тих відомостей, які мають бути вказані обов'язково, не зазначено. В позові відсутня ціна позову, хоча до позову долучено технічний паспорт, де вказана інвентаризаційна оцінка будинковолодіння. Аналогічно недоліки в позовній заяві по кожному зазначеному вище пункту частини 3 статті 175 ЦПК України.

На підтвердження тяжкого матеріального стану, представником позивача надано копії епікризів, з яких вбачається, що позивач дійсно хворіє, проте сам матеріальний стан з наданих епікризів визначити неможливо. Довідка про його доходи суду не надана. Суд не оспорює можливості звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, але для вирішення цього питання суду мають бути надані належні і допустимі докази.

Щодо неподання відомостей про індивідуальний податковий номер позивача, суд роз'яснює, що Податковим кодексом України збережено право фізичних осіб - платників податків відмовитись від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків з релігійних переконань, запроваджено альтернативну форму обліку таких платників податків.

Так, згідно п.63.6 ст.63 та п.70.1 ст.70 вищезгаданого Кодексу облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Для підтвердження відмови позивача від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно подати копію сторінки в паспорті з такою відміткою, а в позові зазначити, що він може здійснювати платежі і інші операції за серією і номером паспорта.

Крім того, як із самого позову, так і з долучених документів вбачається, що швидше за все в позові повинно ставитись питання про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька позивача ОСОБА_3, який помер 10.01.1989 року. Серед спадкоємців є також дружина померлого. Не виключена наявність і інших спадкоємців. Ставлячи питання про визнання тільки за позивачем права власності на житловий будинок за набувальною давністю, можуть бути порушені права інших спадкоємців.

Також суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків та позовна заява в новій редакції, після, нібито усунення недоліків, підписана ОСОБА_1, однак, візуально помітно, що підпис ОСОБА_1 на позовній заяві в первинній редакції, і в заяві про усунення недоліків та позовній заяві в новій редакції різняться. Суд не виключає того, що заяву про усунення недоліків і позовну заяву в новій редакції підписав представник позивача - ОСОБА_2 Його право підписувати документи зазначено в довіреності, але тоді він має вказати своє прізвище, ім'я, по батькові, а не прізвище, ім'я і по батькові позивача.

Однак, з 1 січня 2019 року представництво у судах першої інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами, як це передбачено п.161 підпунктом 11 Закону № 1401-III від 2 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) "розділ XV Перехідні положення Конституції України".

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та 131-2 Конституції України, представництво здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних справах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб , які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

В даному випадку судом вбачається спір про власність, що виключає можливість представникам, які не є адвокатом, буди представником сторін.

Суд вважає за потрібне роз'яснити позивачу, що для складання позовної заяви в установленому законом порядку він має право звернутися за безоплатною правовою допомогою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області, розташованого за адресою: вул.Кавказька, № 7, м.Рівне, 33013, Україна, (контактні телефони: (067) 60-45-955, (0362) 46-01-03, (0362) 46-01-09).

Оскільки недоліки позовної заяви не усунуті, тому на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.185 ч.3, 258-261, 353 п.6 ч.1, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради Рівненського району про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського Апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Ухвала, що постановлена судом без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Остапчук Л.В.