Рішення № 79864580, 15.02.2019, Оболонський районний суд міста Києва

15.02.2019 Справа № 756/15120/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний № 756/15120/18

Провадження №2/756/2348/19

УХВАЛА

15 лютого 2019 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря Мозгового В.В.,

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката Дуднік - Дубіняк Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про витребування і видачу трудової книжки, зміну дати звільнення, проведення розрахунку та стягнення відшкодування за порушення строків розрахунку при звільненні і затримку видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід головуючого судді Диби О.В. в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про витребування і видачу трудової книжки, зміну дати звільнення, проведення розрахунку та стягнення відшкодування за порушення строків розрахунку при звільненні і затримку видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із тим, що вона отримала судову повістку про виклик в наступне судове засідання на 31.03.2019. Ввечері 30.01.2019 на її мобільний телефон надійшов дзвінок від особи, яка представилася секретарем судді Диби О.В. та повідомила, що розгляд справи відбудеться 31.01.2019, оскільки дату розгляду 31.03.2019 було внесено помилково. Вказуючи на навмисні дії, у позивача виникли сумніви, щодо неупередженості дій головуючого судді Диби О.В..

В судовому засіданні сторона позивача підтримала подану заяву про відвід головуючого.

Представник відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді у зв'язку зі тим, що дії суду під час розгляду справи, відповідають нормам чинного процесуального законодавства, а ті обставини на які посилається сторона позивача як на підставу для відводу судді, не є підставою для відводу головуючого.

Заслухавши точку зору учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.

Як на підставу для відводу головуючого судді, позивач посилався на те, що позивач отримала судову повістку про виклик в наступне судове засідання на 31.03.2019. Ввечері 30.01.2019 на її мобільний телефон надійшов дзвінок від особи, яка представилася секретарем судді Диби О.В. та повідомила, що розгляд справи відбудеться 31.01.2019, оскільки дату розгляду 31.03.2019 було внесено помилково. Вказуючи на навмисні дії, у позивача виникли сумніви, щодо неупередженості дій головуючого судді Диби О.В..

З таким твердженням суд погодитися не може виходячи із наступного.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

З матеріалів справи убачається, що чергове судове засідання було призначено на 31.01.2019. В межах підготовки справ до розгляду, секретарем судових засідань Шпак І.О. 30.01.2019 було виявлено, що нею до автоматизованої системи документообігу суду помилково було внесена дата слухання 31.03.2019, що не відповідає прийнятому раніше рішенню про час та дату наступного судового засідання. З метою повідомлення учасників процесу про вказані обставини, нею було прийнято рішення про виклик учасників процесу засобами телефонного зв'язку, зважаючи на стислі процесуальні строки.

Вказана помилка секретаря судових засідань, не може свідчити про упереджені дії судді, що можуть слугувати підставою для його відводу.

Відтак, заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.

У відповідності до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 с. 33 цього Кодексу.

З огляду на обставини справи та підстави заявленого відводу, суд не убачає підстав для зупинення провадження для вирішення питання про відвід головуючого.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33-40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати необґрунтованим заяву про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про витребування і видачу трудової книжки, зміну дати звільнення, проведення розрахунку та стягнення відшкодування за порушення строків розрахунку при звільненні і затримку видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про витребування і видачу трудової книжки, зміну дати звільнення, проведення розрахунку та стягнення відшкодування за порушення строків розрахунку при звільненні і затримку видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Диби О.В..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.02.2019

Суддя: О.В. Диба