Ухвала суду № 79863128, 13.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/3584/19

ун. № 759/2693/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 11.02.2019 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При вивченні матеріалів справи, встановлено, що позивачем за подачу позову до суду не сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. і представником позивача подана заява про відстрочення судових витрат.

Подане представником позивача клопотання про відстрочення сплати судового збору було мотивовано тим, що позивач має скрутний матеріальний стан, банківські рахунки позивача арештовані державною виконавчою службою, просив суд відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішенняя.

Так, згідно положень ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

При цьому, частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

А за частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 2 і п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України: 1. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У клопотанні про розстрочення судового збору представник позивача зазначає лише про доходи позивача і нічого не вказує про його майновий стан, як це передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з урахування якого суд може розстрочити сплату судового збору на певний строк. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Однак, представником позивача на підтвердження скрутного майнового стану надано постанови Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного управління юстиції в Одеській області від 29.11.2017р., 12.12.2017р., 15.06.2018р. та меморіальні ордери від 26.06.2018р. та 06.07.2018р. про безспірне списання коштів з рахунку позивача. Однак, суд не може однозначно визначити майновий стан особи для звільнення її від сплати судового збору, оскільки позивач не надав доказів станом на день подачі позову до суду стан його всіх банківських рахунків, а також не надав доказів про відсутність активів тощо.

Враховуючи доводи клопотання та долучені до неї документи, свідчать про те, що позивачем та його представником, у свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставини, на які посилається позивач, що свідчать зокрема про тяжкий матеріальний стан у розумінні Закону України «Про судовий збір», відсутність доходу, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, які давали б суду підстави саме для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.

Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Однак, дану позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона надійшла до суду з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, оскільки при зверненні до суду не додано до матеріалів справи документ, що підтверджує сплату судового збору, у задоволенні клопотання про його розстрочення відмовлено.

З матеріалів заяви вбачається, що позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Так, відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921 грн. 00 коп.

А тому, враховуючи вищевикладене позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1921,00 грн., за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Святошин.р-ні/Святошин.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37962074

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 31218206026009

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (ІПН), Судовий збір, за позовною заявою (ПІБ), Святошинський районний суд міста Києва.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи той факт, що позовна заява не сплачена судовим збором відповідно до вказаних вище вимогам Закону України «Про судовий збір», суддя дійшов висновку, що позовна заява Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без руху з встановленням строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» про відстрочення судових витрат - відмовити.

Позовну заяву Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду. У спосіб на виконання даної ухвали суду позивачу подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бабич Н.Д.