Ухвала суду № 79862017, 14.02.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7877/18

Провадження № 1-кп/727/38/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю учасників судового провадження:

сторони обвинувачення – прокурора Солонської М.Я.

сторони захисту: - захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3; захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5

за участю обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Шевченківського районного суду м. Чернівці обвинувальні акти в рамках кримінальних проваджень за №12017260040003675 від 05.12..2017 року та № 12018260040001520 від 07.07.2018 року, об»єднані на підставі ухвали суду від 29.08.2018 року по обвинуваченню: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого (за останньою судимістю) вироком від 12.04.2017 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 4 місяці, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_7, 04.02. ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого (за останньою судимістю) - вироком від 15.04.2014 року Апеляційного суду Чернівецької області за ч. 3 ст.187, ст. 69 до позбавлення волі строком на 2 роки - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2 КК України, -

ОСОБА_5, 13.03. ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6; зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, одруженого, не працюючого, раніше судимого, (за останньою судимістю) – вироком від 07.12 2012 року Заставнівським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 15ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2 КК України, -

ОСОБА_3, 13.03. ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, без місця реєстрації та фактичного проживання; останнє місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_11, не одруженого, не працюючого, раніше судимого (за останньою судимістю) - вироком від 22.03. 2016 року Новодністровським міським судом Чернівецької області за ч. 2 ст.185, ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 28 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходяться кримінальні провадження, зокрема за №12017260040003675 від 05.12..2017 року та № 12018260040001520 від 07.07.2018 року, об»єднані на підставі ухвали суду від 29.08. 2018 року по обвинуваченню: ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України; за №12017260040003675 від 05.12..2017 року відносно обвинувачених ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України; ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором Солонською М.Я. заявлені клопотання про продовження, відповідно до кожного із обвинувачених, - ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 терміну дії обов"язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України визначених слідчим суддею, судом та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3

В обгрунтування відповідно заявлених клопотань посилається на те, що в установленому законом порядку обвинуваченим було продовжено термін дії застосованих до них відповідно запобіжних заходів; термін дії яких спливає 04.01. 2019 року.

Клопотаннях, вручені стороні захисту в установленому законом порядку,

В клопотання прокурор зазначає про те, що обвинувачені, а саме ОСОБА_6, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України, які згідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі, а також обвинувачений ОСОБА_5С і у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Вважає, посилаючись на вимогу п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, що на даний час продовжують мати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинуваченого ОСОБА_5 – продовження терміну дії обов"язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказує, що продовжують мати такі ризики, як переховування обвинувачених від суду з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідки є прямими очевидцями незаконних злочинних діянь останніх судом свідки сторони обвиунвачення не допитувалися; ризик вчиненню нових кримінальних правопорушень, зокрема, що має місце відносно ОСОБА_6, щодо якого ухвалено на даний час вирок суду, а також мотивують доводи клопотання тим, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 відповідно офіційно не працюють, не одружені, мають не належні соціальні зв"язки, зокрема і те, що останні раніше притягувалися до кримінальної відповідальності. Просить клопотання задовольнити.

Відповідно до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні.

Що стосується, продовження терміну дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор обгрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_3 пред»явлено обгрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Вказує на наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: - переховуватися від суду; - незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він вже обвинувачується. Посилається на те, що ОСОБА_3 не є особою похилого віку, без будь-яких фізичних чи психічних вад, відсутні дані про неналежний його стан здоров»я, який би унеможливлював його перебування в місцях ізоляції. Вважає, що застосування більш м’якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв’язку із чим, просив в установленому законом порядку продовжити термін дії відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигяді тримання під вартою до 60 діб.

Заслухавши доводи прокурора по заявлених відповідно клопотаннях, доводи захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, які просили відмовити в клопотанні і обрати ОСОБА_3 інший вид запобіжного заходу не пов"язаний з триманням під вартою; заслухавши думку доводи захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та останнього, які не заперечували щодо заявленого клопотання про продовження терміну дії обов"язків, заслухавши думку обвинувачених - ОСОБА_6, який не заперечував щодо клопотання прокурора та думку ОСОБА_7, який висловився на розсуд суду, суд зважає на наступне.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно положення частини другої статті 29 Конституції України - арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду..

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду (в даному випадку), вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про застосування та продовження, запобіжного заходу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо. Суд зобов'язаний враховувати обставини індивідуального характеру, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України для оцінки ризиків, які можуть служити разом із підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальними підставами для продовження терміну тримання під вартою. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" роз»яснив, що при вирішенні питання доцільності застосування або продовження тримання обвинуваченого під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо….

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 В,В., а також запобіжних заходів застосованих у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6, та продовження терміну дії обов"язків щодо ОСОБА_5, суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, і зокрема, не допускається тримання під вартою обвинуваченого без судового рішення…….

Зокрема, судом враховується, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; ризики на даний час не зменшилися; ризики є реальними, а саме - переховування ОСОБА_3 від суду, ОСОБА_3 не має постійного місця реєстрації та місця проживання, обвинувачений не займається суспільно – корисною працею, не одружений, раніше судимий, т.б. не має міцних соціальних зв»язків, ризик впливу у разі перебування на волі на свідків а також і інших обвинувачених, скоєння нових кримінальних правопоршень, з врахуванням того, що в судовому засіданні з об"єктих підстав не допитані свідки і відповідно обвинувачені, не досліджені письмові матеріали справи. Крім наведеного, продовжують мати місце ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень та суд виходячи з з"ясованих обставин, приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання наведених ризиків відносно обвинуваченого ОСОБА_3

Судом не встановлено об'єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування (чи утримання) обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою за станом здоров'я чи потреби в отриманні медичної допомоги, доводів з посиланням на докази не заявлено і захисником в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3

Враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведені ризики та практику Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000р. у справі «Лабіта проти Італії» рішенні від 20.05.2010р. у справі «Москаленко проти України»; «Харченко поти України»), якими враховується, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину; з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 В,В.., суд вважає за доцільне продовжити останньому застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 04.01.2019 року о 12 годині, т.б. в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, з одночасним визначенням, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов’язків, визначених КПК України - визначеним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 35.000 грн., та роз»ясненням того, що застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745 і заставодавець має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали і у разі внесення застави та покладеними на ОСОБА_3 В,В. наступними обов’язками: - прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися за межі м. Чернівці та Чернівецької області без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками по справі; - здачі на зберігання до відповідних органів державної влади паспорту (за наявності) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. При цьому, термін дії обов’язків, покладених судом, який також спливає 04.01. 2019 року.

Крім наведеного, із врахуванням того, що обвинуваченому ОСОБА_6, інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, із врахуванням положення ст. 181 КПК України яким передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом, не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності, строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, суд вважає, що в цій частині клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Зокрема, доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6, на момент розгляду питання в засіданні зумовлена ризиками, передбаченими ст. 177 ч. 1 КПК України, які не зменшилися; це - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчинення нових кримінальних правопорушень; - переховування від суду, зважаючи на санкції статей пред»явленого обвинувачення, а тому суд вважає, що ризики продовжують мати місце, а також з врахуванням того, що ОСОБА_6 А,П. не має міцних соціальних зв»язків - не працює, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, суд приходить до висновку про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням на нього наступних обов»язків: - не залишати місце постійного проживання без дозволу суду з 21 годин до 07 годин ранку наступного дня; прибувати до суду за першою вимогою, не відлучати з постійного місця проживання без дозволу суду, що не буде перешкодою в процесі й поведінці останнього.

Вирішуючи питання по клопотанню прокурора відносно продовження терміну дії обов»язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину (ч. 4 ст. 296 КК України), який, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, дані про особу ОСОБА_5

Отже, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обгрунтування клопотання, тяжкості обвинувачення у сукупності з даними особи обвинуваченого, його міцних соціальних зв»язків, наявності постійного місця проживання, те, що раніше обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності; судовий розгляд по справі не завершено, безпосередньо не допитані потерпілі свідки, суд вважає, що мають місце ризики, зокрема - переховування ОСОБА_5 від суду, вчинення нових кримінальних правопорушень, впливу останнього на потерпілих, свідків, а тому вважає слід продовжити термін дії обов’язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам і зміни запобіжного заходу на більш м'який, ніж домашній арешт та зобов»язання, а тому є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останніх.

Відповідно до ч.6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені ч.5 цієї статті можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

При вирішенні даного питання, судом також враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вимогами ч.2 ст. 9 КПК України передбачено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно ОСОБА_6, та ОСОБА_5 В,С. закінчуються 18.02.2019року, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено - не допитані обвинувачені, не досліджені письмові докази і не допитані свідки.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити термін дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, 13.03. ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на строк до 12 квітня 2019 року до 12.00 год.

Для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов’язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35.000 (тридцять п"ять тисячі) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18.02.2019 року. Роз’яснити ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи Чернівецький слідчий ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі останній зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України до двох місяців, а саме до 12 квітня 2019 року до 12.00 год. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов»язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не залишати в період з 21.00 години вечора до 07.00 години ранку місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 без дозволу суду та з»являтися до суду за першою вимогою.

Продовжити термін дії обов"язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, 13.03. ІНФОРМАЦІЯ_5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за запобіжним заходом у вигляді застави до двох місяців, а саме до 12.04. 2019 року до 24 години, зокрема: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 без дозволу суду та з»являтися до суду за першою вимогою.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 про обрання іншого виду запробіжного заходу останньому не пов"язаного з триманням під вартою - відмовити.

Секретарю судових засідань ОСОБА_1 невідкладно вручити копію ухвали стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити для виконання копію даної ухвали: - до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор для виконання, в частині запобіжного заходу продовженого за терміном дії щодо обвинуваченого ОСОБА_3;

- до міського ВП ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці вул. Руська, 183), для виконання в частині продожвеного за терміном дії щодо обвинуваченого ОСОБА_6;

- до Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці вул. Я. Мудрого, 70) для виконання в частині продовження за терміном дії обов»язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.