Рішення № 79861920, 12.02.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/140/19

Єдиний унікальний № 742/4001/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого-судді Циганко М.О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 про повернення суми позики,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення суми позики. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі письмової заяви ОСОБА_1, який працював водієм ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство», позивачем було перераховано на його картковий рахунок 08 травня 2018 року позику в розмірі 20 000 грн. Сторонами було погоджено, що повернення позичених коштів відбуватиметься шляхом відрахування із заробітної плати відповідача по 1500 грн. щомісячно, починаючи з червня 2018 року. Проте, 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнився із займаної посади за угодою сторін. Оскільки, відповідач не виконав умови договору позики та не повернув кошти в повному обсязі, тому позивач і просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за договором позики в розмірі 17000 грн., а також сплачений судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, проте згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився через невручення рекомендованих поштових відправлень, які було повернуто до суду Укрпоштою за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Місце ж проживання відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою відділу адміністративних послуг Прилуцької міської ради від 11 січня 2019 оку зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, відповідач в судове засідання на 12 лютого 2019 року повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв'язку з цим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, виходячи з приписів наведених правових норм, та положень ст.ст.202,207 ЦК України, представлена суду письмова заява є підтвердженням укладення договору позики в письмовій формі, який внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов»язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Як вбачається з копії письмової заяви ОСОБА_1 від 07 травня 2018 року, останній просив в.о.директора ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» зворотню фінансову позику в розмірі 20 000 грн. в зв»язку з сімейними обставинами. Просив утримувати з його заробітної плати по 1500 грн. з червня місяця (а.с.4).

У відповідності до копії платіжного доручення №1170 від 08 травня 2018 року, ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» перерахувало ОСОБА_1 фінансову позику в розмірі 20 000 грн. (а.с.5).

Згідно копії наказу №71-к від 31 серпня 2018 року «Про звільнення відповідно до п.1 ст.36 КЗпП», ОСОБА_2 звільнений з посади водія за угодою сторін з 10 серпня 2018 року (а.с.6,7).

Позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено Повідомлення про повернення боргу (безвідсоткової позики) від 24 вересня 2018 року за вих. №722 (а.с.8-9).

У відповідності до ч.1 ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно приписів ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач умов договору не виконав, кошти в установлені строки не повертає, не оспорив у встановленому законом порядку договір позики та не звертався до суду з позовом до ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» про визнання договору недійсним, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми позики в розмірі 17000 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та є законними і обґрунтованими.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, що оскільки позов задоволено, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 1762 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 про повернення суми позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство», код ЄДРПОУ 37139103 заборгованість за Договором позики від 08 травня 2018 року в розмірі 17 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» судовий збір в розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О.Циганко