Ухвала суду № 79861789, 14.02.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7559/18

Провадження № 1-кп/727/36/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю учасників судового кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Дуць О.П.

сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, в їх інтересах захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівці обвинувальний акт за результатами досудового розслідування кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12018260040001258 від 03.06. 2018 року за обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебувають на розгляді кримінальні провадження №12018260040001258 від 03.06. 2018 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор Дуць О.П. заявив клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу обвинуваченим, відповідно ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту.

Клопотання обвинуваченим були вручені в установленому законом порядку

Прокурор обгрунтував доводи клопотання тим, що до обвинувачуваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики, передбачених ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України продовжують мати місце, а саме – ризик переховування обвинуваченого будучи на волі від суду, ризик того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та ризик вчинення ОСОБА_3 будучи на волі нового кримінального правопорушення, оскільки останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, офіційно не працевлаштований, що у своїй сукупності вказує на неналежні його соціальні зв»язки. А тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого просив продовжити ОСОБА_3 термін дії застосованого до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В клопотанні відносно продовження терміну дії застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту який в установленому законом порядку був продовжений, посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме вважає на даний час продовжують мати ризики - переховування обвинуваченого від суду, вказуючи при цьому на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, а тому вказаний ризик є реальним зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинення нових кримінальних правопорушень.

Зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 та виконання ним процесуальних обов’язків вважав за доцільним подовжити ОСОБА_2 термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов’язків, що передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Просить, заявлені клопотання задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_3 та в його інтересах захисник ОСОБА_6 в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити та застосувати альтернативний вид запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 в його інтересах захисник ОСОБА_5 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження йому запобіжного заходу просив відморвити; відносно клопотання щодо ОСОБА_3 відніс на розсуд суду.

Отже, суд заслухавши відповідно доводи заявлених клопотань прокурором, думку обвинувачених і в їх інтересах захисників, зважає на наступне.

Відповідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.06.2018 р. обвинувачуваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому ухвалою суду від 26 липня 2018 року застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з застосуванням застави.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" роз»яснив, що при вирішенні питання доцільності застосування (продовження) тримання обвинувачених під вартою, судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», чітко визначено, що, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права., а отже, суд при розгляді клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанаєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення…. Та рішення в справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79, яким акцентовано увагу судів на те, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…

Враховуючи наведене вище, а також те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики на даний час не зменшились, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не вбачає; будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов»язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов»язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в розмірі 80.000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов»язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов»язків.

Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до закінчення строку дії запобіжного заходу, суд вважає за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на ОСОБА_3 ряд обов'язків, передбачених даною нормою закону.

Крім наведеного, судом установлено, що згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.06.2018р. відносно ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який в установленому законом порядку, за клопотанням сторони обвинувачення прокурора продовжувався.

На момент розгляду питання в судовому засіданні щодо продовження терміну дії застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зумовлена ризиками передбаченими ст. 177 ч. 1 КПК України, які на думку суду є реальними зокрема, це ризики - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчиненні нових кримінальних правопорушень;- переховування обвинуваченого від суду, ризик впливу на потерпілого, свідків, а тому суд вважає, що ризики продовжують мати місце, не зменшилися та підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не вбачає; будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

При вирішенні даного питання, судом враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, а також практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вимогами ч.2 ст. 9 КПК України визначено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Згідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, а також що термін застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчуються 15.02. 2019року; судовий розгляд в рамках кримінального провадження не завершено, не допитані свідки, не допитані обвинувачені і не представлені стороною обвинувачення докази, які не досліджені в засіданні; керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 131, 132, 176-178, 183 ч.1, 184, 194, 199, 331 ч. 3 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов»язати до 12 квітня 2019 року до 24 години, з покладенням на ОСОБА_2 наступних обов»язків:

1) не залишати місце проживання без поважних причин за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.;

2) прибувати до суду за першою вимогою;

3) утриматись від спілкування з свідками кримінального провадження.

Роз»яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з»являтись в житло, у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов»язаних з виконанням покладених на нього обов»язків.

Виконання ухвали щодо запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2.

Копію ухвали невідкладно секретарю судових засідань ОСОБА_1 направити до відповідно відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в Державній Установі Чернівецький слідчий ізолятор до 12 квітня 2019 року до 15.00 годин.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов»язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80.000 (вісімдесят тисяч) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов»язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не виїжджатиза межі м. Чернівці без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками кримінального провадження.

Термін дії обов»язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12.04.2019 року. Роз»яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи Чернівецький слідчий ізолятор.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора і суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_3 зобов»язаний виконувати покладені на нього обов»язки, пов»язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв»язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор для вручення обвинуваченому ОСОБА_3 та доручення до особової справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.