Рішення № 79859366, 11.02.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/130/19

Єдиний унікальний № 742/3969/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого - судді Циганка М. О., за участю секретаря судового засідання Чміль С. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-сталеві конструкції» про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Океан-сталеві конструкції» про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 березня 2016 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, водій ТОВ «Океан-сталеві конструкції», керуючи транспортним засобом Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1, по вул.Березняківська в м.Києві, під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Audi A6, д.н.з. FGL009 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. ОСОБА_3 постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 08 червня 2016 року дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм Volkswagen Crafter ОСОБА_1 Оскільки, цивільна відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», проте страховик не був повідомлений про дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилася 17 березня 2016 року, що є порушенням п.п.33.1 п.п.33.1.4 ст.33 Закону України «Про обов»язкозкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та враховуючи, що позивач на підставі звіту про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу виплатив страхове відшкодування в розмірі 14 950 грн. 75 коп., тому позивачем і подано до суду на підставі п.п.ґ) п.п.38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позов в порядку регресу про стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування та судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, проте згідно письмового клопотання просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання також не з»явилися, згідно письмової заяви представника заявлені позовні вимоги не визнали, в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання також не з»явився, з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з»ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17 березня 2016 року о 14 год. 30 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул..Березняківська в м.Києві, під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Audi A6, д.н.з. FGL009, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.27).

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 08 червня 2016 року в адміністративному провадженні №3/755/2860/16 (єдиний унікальний №755/6888/16-п), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.27).

ОСОБА_3 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.25) ТОВ «Океан-Сталеві конструкції» застрахувало відповідальність водія Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (а.с.25).

При цьому, судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії БН №409669, ОСОБА_5 з 13 січня 2016 року по 29 грудня 2017 року та з 15 січня 2018 року по 14 вересня 2018 року працював водієм в ТОВ «Океан-Сталеві конструкції» (а.с.66).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.

ОСОБА_3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальністьособи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяному здоров»ю та/або майну потерпілого.

Зокрема, ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов»язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.ґ) п.п.38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо якщо він не повідомив страховика у строки і за умов,

визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Зокрема, п.п.33.1 п.п.33.1.4 ст.33 Закону України «Про обов»язкозкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати

страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також

відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та

пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій

транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати

зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

При цьому, ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Аналіз норм статтей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв»язку з виконанням своїх трудових (службових) обов»язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, не є суб»єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб»єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки, роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-108 цс 13 та в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц.

ОСОБА_3 вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що на момент дорожньо –транспортної пригоди, яка відбулася 17 березня 2016 року водій транспортного засобу Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Океан-сталеві конструкції» та враховуючи, що даний транспортний засіб перебував у володінні ТОВ «Океан-сталеві конструкції», яке й застрахувало цивільно-правову відповідальність водія даного автомобіля, тобто ОСОБА_1 з урахуванням норм ч.1 ст.1172 ЦК України не є належним відповідачем у справі, оскільки керував даним транспортним засобом у зв»язку з виконанням своїх трудових обов»язків, і саме ТОВ «Океан-сталеві конструкції» як володілець транспортного засобу має нести обов»язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що в задоволені позову відмовлено з урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 1762 грн. покладається на позивача.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

ухвалив:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-сталеві конструкції» про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О.Циганко