Рішення № 79858797, 14.02.2019, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1731/18

Провадження № 2-а/674/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

номер справи 674/1731/18

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представники відповідача ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Кам’янець -Подільського РВП Кам’янець –Подільського ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що згідно постанови від 01 жовтня 2018 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 01.10.2018 року о 11 год.40 хв. на а/д Житомир –Чернівці, ,керуючи автомобілем « Фольксваген» з не ввімкненим світлом ближнім при перевірці водій не пред’явив поліс обов’язкового страхування наземних транспортних засобів.

Дану постанову вважає незаконною і просить скасувати, оскільки постанова винесена з грубим порушенням, і 01.10.2018 року був незаконно зупинений працівниками поліції, які пояснили, що він керував без ближнього світла і стали вимагати пред’явити документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрації ТЗ та поліс обов’язкової цивільної відповідальності. Страховий поліс у нього був, але не міг пред’явити, оскільки був відсутній, загубив.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити, оскільки він не порушував правил дорожнього руху, їхав з ввімкненим ближнім світлом, оскільки це було 01.10.2018 року, а страховий поліс у нього був, однак його вкрав вітер на полі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала і в задоволенні просила відмовити, оскільки позивач порушив ПДР.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день і час судового засідання , про що свідчить поштове повідомлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01.10.2018 року поліцейським СРПП Кам’янець -Подільського РВП Кам’янець –Подільського ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 901142 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с. 6 ).

В постанові вказано, що водій ОСОБА_1 ,01.10.2018 року о 11 год.40 хв. на а/д Житомир –Чернівці, керуючи автомобілем « Фольксваген» з не ввімкненим світлом ближнім при перевірці не пред’явив поліс обов’язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4. (г) ПДР України, за що відносно нього була винесена постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Будь-якої іншої постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України поліцейським складено не було, складено лише оскаржувану постанову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджує, що 01.10.2018 року їхав на а/д Житомир –Чернівці ,керуючи автомобілем «Фольксваген» з ввімкненим світлом ближнім фар і правил дорожнього руху не порушував і не було причин його зупиняти.

В судовому засіданні переглянуто відеозапис з камери зафіксованого правопорушення, який додано до постанови, без зазначення технічного запису за допомогою якого здійснений даний відеозапис, з якого вбачається, що сам поліцейський ОСОБА_4 оголошує, що 01.10.2018 року у ОСОБА_1 відсутній поліс страхування, що ОСОБА_1І заперечує, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що виніс оскаржувану постанову та наклав на позивача штраф у розмірі 425,00 грн. При цьому на відео відсутній запис причини зупинки водія, підтвердження, що автомобіль рухався не з ввімкненим світлом ближніх фар і не складено постанови чи протоколу про порушення позивачем інших ПДР України, зокрема за керування ТЗ без ближнього світла фар.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до п. 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, окрім іншого, - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно пункту 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961-IV, з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Також положеннями цієї статті встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод .

При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Нормами ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, перелік підстав для зупинки транспортного засобу передбачений частиною 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі ,якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема у випадку вчинення особою правопорушення.

Згідно вимог п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил.

Поліцейський так і не повідомив позивачеві передбачену законом конкретну причину зупинки ТЗ та не виносив постанови про порушення ним будь-яких ПДР України, окрім постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, вона повинна містити інформацію про місце вчинення адміністративного правопорушення та докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, обставини і місце події, зазначені в постанові про адміністративне правопорушення, складені відносно позивача, не знайшли свого підтвердження в ході дослідження матеріалів справи та доказів, а тому

постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без належних підстав, є неправомірною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.

Керуючись ст..ст. 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 247 п.1, 251, 284 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Кам’янець -Подільського РВП Кам’янець–Подільського ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову поліцейського СРПП Кам’янець -Подільського РВП Кам’янець –Подільського ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 01.10. 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення без виклику особи, яка його оскаржує – протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук