Рішення № 79856341, 26.12.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1158/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2018 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

за участю секретаря Аврамчук Н.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 травня 2014 року з відповідача на її користь стягнуто 118390 (Сто вісімнадцять тисяч триста дев’яносто) грн. в рахунок відшкодування частки вартості робіт по покращенню будинку № 11 по вул.Молодіжній в с.Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області, а також 107 (Сто сім) грн. 30 коп. витрат по оплаті судового збору та 2900 (Дві тисячі дев’ятсот) грн. понесених витрат на оплату вартості експерта. Рішення суду набрало законної сили 06 серпня 2014 року.

На виконання рішення суду 18 серпня 2014 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист. У добровільному порядку боржник ОСОБА_4 кошти їй не сплатив, тому виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Здолбунівському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області. Виконавче провадження № 44493189. Станом на 26 березня 2018 року сума заборгованості становить 106397 (Сто шість тисяч триста дев’яносто сім) грн. 30 коп.

Оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов’язання, враховуючи часткове погашення боргу ОСОБА_4, просить стягнути з відповідача на її користь 117461 (Сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 93 коп. – суму інфляції та 14689 (Чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 35 коп. – три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, за період з 18 серпня 2014 року по 01 березня 2018 року.

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

З урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, позивач зменшила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати у розмірі 56527 (П’ятдесят шість тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 18 коп. та три відсотки річних у розмірі 11979 (Одинадцять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 87 коп. за період з 12 квітня 2015 року по 11 жовтня 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Пояснив суду, що між ним та позивачем виникли недоговірні зобов’язання з приводу виконання судового рішення, які регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження», тому положення про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних, що регламентується ч.2 ст.625 ЦК України, не можуть бути застосовані у даному випадку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Разом з тим, просить суд застосувати строки позовної давності.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 травня 2014 року по цивільній справі № 1708/3246/12 з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти в сумі 118390 (Сто вісімнадцять тисяч триста дев’яносто) грн. в рахунок відшкодування частки вартості робіт по покращенню будинку №11 по вул.Молодіжній в с.Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області, а також 107 (Сто сім) грн. 30 коп. витрат по оплаті судового збору та 2900 (Дві тисячі дев’ятсот) грн. понесених витрат на оплату вартості експерта.

Постановою державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області № 44493189 від 22 серпня 2014 року відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 1708/3246/12, виданого 18 серпня 2014 року Здолбунівським районним судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 118390 (Сто вісімнадцять тисяч триста дев’яносто) грн. в рахунок відшкодування частки вартості робіт по покращенню будинку №11 по вул.Молодіжній в с.Здовбиця, а також 107 (Сто сім) грн. 30 коп. – судових витрат та 2900 (Дві тисячі дев’ятсот) грн. – витрат на оплату вартості експерта.

Як вбачається з довідки № 6402, виданої 26.03.2018р. Здолбунівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, залишок заборгованості по виконавчому провадженню АСВП № 44493189 з виконання виконавчого листа Здолбунівського районного суду від 18.04.2014р. № 1708/3246/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 121397 грн. 30 коп. станом на 26 березня 2018 року становить 106397 (Сто шість тисяч триста дев’яносто сім) грн. 30 коп. Зокрема, в лютому 2016 року було сплачено 5000 грн. боргу, в квітні 2016 року сплачено 2000 грн. боргу, в червні 2016 року сплачено 1000 грн. боргу, в липні 2016 року було сплачено 1000 грн. боргу, в січні 2018 року сплачено 3000 грн. боргу, в березні 2018 року було сплачено 3000 грн. боргу.

Таким чином, в даному випадку має місце невиконання грошового зобов’язання, яке виникло на підставі судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов’язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов’язань.

Оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов’язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої ст.625 ЦК України.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 6-1946цс15.

За положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд приймає розрахунок позивача індексу інфляції, що складає за період з 12 квітня 2015 року по 11 жовтня 2018 року 56527 грн. 18 коп. та розрахунок суми трьох процентів річних за період з 12 квітня 2015 року по 11 жовтня 2018 року - 11979 грн. 87 коп., як такий, що відповідає законодавству України.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми у повному обсязі.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-80, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України та на підставі ст.ст.509, 612, 625 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) 56527 (П’ятдесят шість тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 18 коп. – суму інфляції, 11979 (Одинадцять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 87 коп. – три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, та витрати по оплаті судового збору в розмірі 704 (Сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (підпункт 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2018 року.

С у д д я