Ухвала суду № 79850857, 07.02.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/963/19

Провадження № 1-кс/487/1093/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, прокурора – Грозова В.М., підозрюваного – ОСОБА_2, захисників – ОСОБА_3, ОСОБА_4І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, тимчасово виконує обов’язки заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 року слідчий слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вказане корупційне кримінальне правопорушення викликало підвищений суспільний резонанс, підриває авторитет правоохоронних органів та довіру громадян до цих органів, через що подолання корупції є на цей час одним з пріоритетних напрямків державної політики.

Перебуваючи на свободі ОСОБА_2 за допомогою зв’язків здобутих під час проходження служби в органах поліції може впливати на свідків з числа підлеглих співробітників УПП в Миколаївській області Д1IIІ НП України, крім того може вживати заходи впливу на ще не допитаних свідків, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших осіб з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів.

Також, необхідно врахувати ту обставину, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде вживати заходів спрямованих на переслідування ОСОБА_7 з метою помсти.

Аналогічно, у ході допиту свідка ОСОБА_7 встановлено, що його колеги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спілкувались з ОСОБА_7 та доводили до останнього вимогу ОСОБА_2, спрямовану на передачу останньому неправомірно вигоди, а це свідчить про залежність вищевказаних працівників поліції та інших співробітників УПП в Миколаївській області ДПП НП України від ОСОБА_2, який може через останніх та за їх допомогою вживати заходи спрямовані виявлення транспортного засобу, який перебуває у користування ОСОБА_7 та поміщення його на арешт майданчик, або в іншому випадку, шляхом шантажу спрямованого на зміну останнім показань, або взагалі відмови від заяви, залишивши вказаний транспортний засіб ОСОБА_7 та надати обіцянку не переслідування цього транспортного засобу.

Крім того, необхідно врахувати факти того, що свідок ОСОБА_7, який є заявником у кримінальному провадженні, на теперішній час є діючим працівником УПП в Миколаївській області ДПП НП України та перебування на волі підозрюваного ОСОБА_2 може призвести до переслідування ОСОБА_7, чинення на нього тиску з боку керівництва, які перебувають у дружніх стосунках з ОСОБА_7, та перешкоджати належним чином виконувати ОСОБА_7 своїх прямих службових обов’язків з метою звільнення останнього з лав поліції переслідуючи намір помсти.

Також врахувати ту обставину, що ОСОБА_2, враховуючи безпорадній стан ОСОБА_7 не беручи до уваги, що останній є його колегою, лише розпочав свій трудовий шлях, має на утриманні дружину та малолітню дитину, фактично вимагав від нього неправомірну вигоду та не мав намір допомоги ОСОБА_7 безоплатно.

Крім того, ОСОБА_2 з метою не бажання бути викритим у своїй злочинній діяльності, намагаючись створити враження у ОСОБА_7 у тому, що вимагаємо ним неправомірна вигода буде залишена не йому, повідомляв останньому, що допомагає безоплатно, а одержанні грошові кошти будуть передані в якості неправомірної вигоди працівникам ДПП НП України, які начебто виявили порушення в користуванні транспортним засобом ОСОБА_7, що характеризує ОСОБА_2 як особу, яка володіє формами і методами роботи правоохоронних органів та має на меті вжиття всіх незаконних методів з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання.

Також, залучення підлеглих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 до одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 підтверджує його самовпевненість та безкарність, а також відсутність якихось побоювань з приводу можливості притягнення його до відповідальності.

Аналогічно, слід зауважити, що ОСОБА_2 як керівник УПП в Миколаївській області ДПП НП України повинен був подавати позитивний приклад своїм підлеглим працівниками, натомість останній використовуючи їх вразливий, залежний від нього стан, вимагав та одержував неправомірну вигоду.

Між тим, необхідно врахувати ту обставину, що ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоду, перебуваючи у форменому одязі працівника поліції, що характеризує його носіння форменого одягу не як якісь певні обов’язки офіцера поліції, а лише для вигляду та надання йому підстав для впливу на підлеглих та інших громадян пов’язаного з одержанням неправомірної вигоди.

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій в рамках вищевказаного кримінального провадження ОСОБА_2 відмовлявся називати органу досудового розслідування свої анкетні данні, що підтверджує його намір перешкоджати об’єктивному, всебічному та обґрунтованому досудовому розслідуванню.

До теперішнього часу ОСОБА_2, у ході спілкування з свою дружиною не вжив заходів спрямованих на передачу органу досудового розслідування свого паспорту для виїзду за кордон, з метою усунення у органу досудового розслідування припущень щодо залишення території України після виходу з під варти тим самим уникнення кримінальної відповідальності та покарання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що т.в.о. заступника начальника Управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УШІ в Миколаївській області ДПП НП України ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння умисного, тяжкого, корупційного злочину може переховуватись від органів досудового розслідування, чим негативно вплинути повному, об’єктивному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тих, що запропоновано органом досудового розслідування.

Крім того, у ході врахування майнового стану ОСОБА_2 необхідно приділити увагу його щорічній декларації за 2017 рік відповідно до якої останній є власником трьох земельних ділянок площею, 1.1 га, 15 га, та 382 кв.м, хоча весь цей час працював лише на посадах в правоохоронних органах. Крім того, не слід брати до уваги щорічну декларацію за 2017 рік ОСОБА_2 як інформацію щодо його майнового стану відповідно до одержаної заробітної плати, оскільки за 2017 рік, останній одержав 104 864 грн., а лише при проведенні обшуку в кабінеті у останнього виявлено 100 доларів США, які як він зазначив, належать йому та 300 доларів США, які він одержав від ОСОБА_7, що загалом складає 14 285 грн., тобто у кабінеті останнього виявлено та вилучено півтори місячної заробітної платні.

Беручи до уваги те, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєння умисного, тяжкого, корупційного злочину ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування, чим негативно впливати на повне, об’єктивне, всебічне та неупереджене досудове розслідування, що свідчить про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив про задоволення клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що грошові кошти від ОСОБА_7 брав не для себе, а для перевіряючих. Переховуватися від органів досудового розслідування не має наміру. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що клопотання ґрунтується на припущеннях, допускаються твердження про те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення. Запобігти ризику впливати на свідків можливо шляхом допиту свідків слідчим суддею. Під час обшуку за місцем проживання підозрюваного було знайдено всі паспорти підозрюваного, проте їх не вилучено. Також захисник посилався на необґрунтованість підозри, недопустимість доказів, оскільки свідок, яким є ОСОБА_7, обмежений у наданні доказів.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, ризиків. Зазначив, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та має намір співпрацювати зі слідством. Вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу – домашнього арешту у нічний час.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000039 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

05.02.2019 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України.

06.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах:

На ОСОБА_2 наказом керівника Департаменту патрульної поліції НП України № 1041 о/с від 26.10.2018 покладено тимчасове виконання обов’язків заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП НП України на період часу з 26.10.2018 по 18.02.2019.

У своїй діяльності ОСОБА_2, як поліцейський, керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та ДПП НП України.

У 2014 році батько поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України ОСОБА_7 прибав автомобіль марки «Кіа», модел: «Маджентіс», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. У зв’язку з девальвацією гривні, у подальшому кредитні зобов’язання, пов’язанні з придбанням вищевказаного транспортного засобу не виконував у зв’язку з чим вказаний транспортний засіб було оголошено у розшук з одночасним поміщенням на арешт-майданчик. Надалі, з невстановлених джерел батькові ОСОБА_7Р стало відомо про вказаний факт та він його помістив до невстановленого місця з метою неможливості виявлення транспортного засобу та його вилучення) користувачів.

З листопада 2018 року ОСОБА_7 почав використовувати зазначенні транспортний засіб у власних інтересах, з метою відвідування робочого місця та перевезення дружини та маленької дитини.

Так, 24.01.2019 вранці, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_7 на автомобілі марки «Кіа» моделі «Маджентіс», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 прибув до свого робочого місця, а саме до УПП в Миколаївській області ДПП НП України, що знаходиться за адресою: вул. Новозаводська, 1б/1, в м. Миколаєві та залишивши його на зупинці неподалік зазначеного управління, почав здійснювати патрулювання міста Миколаєва на службовому автомобілі патрульної поліції 24.01.2019 о 16 год. 00 хв. за допомогою мобільного додатку «Телеграм» на мобільний телефон ОСОБА_7 в створену групу до складу якої були під’єднанні інші працівники поліції надійшло повідомлення від заступника командира четвертого батальйону ОСОБА_8 у вигляді фотозображення автомобіля марки «Кіа», моделі «Маджентіс», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, з текстовим запитання кому саме належить зазначений автомобіль. У свою чергу ОСОБА_7 впізнавши свій автомобіль, не маючи на меті розголошення належності зазначеного транспортного засобу саме йому, за допомогою мобільного телефону здійснив виклик ОСОБА_8 та у ході спілкування з останнім на запитання повідомив, що з автомобілем все гаразд. Наприкінці зміни ОСОБА_7 прибув до адміністративної будівлі УПП і Миколаївській області ДПП НП України та у кабінеті ОСОБА_8 дізнався про те, що у ході проведення Департаментом патрульної поліції Національно поліції України перевірки, було встановлено, що поблизу адміністративної будівлі УПП в Миколаївській області ДПП НП України знаходиться транспортний засіб, а саме автомобіль, яким користується ОСОБА_7 та встановлено, ще зазначений автомобіль знаходиться у розшуку та підлягає арешту. У свою чергу ОСОБА_7 підтвердив цей факт, у свою чергу ОСОБА_8 повідомив, ще б останній подзвонив заступнику начальника Управління - начальнику відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції і Миколаївській області ДПП НП України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 У свою чергу ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_8 однак так і не здійснив дзвінок ОСОБА_2

Надалі, у ніч з 24.01.2019 на 25.01.2019, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим до місця проживання ОСОБА_7 прибули його колеги ОСОБА_9 та ОСОБА_12, які у ході спілкування з ОСОБА_7 повідомили, що ОСОБА_2К викликав до себе ОСОБА_9 та повідомив останнього, що у разі передачі ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 300 (триста) доларів США ОСОБА_2 та пляшки елітного спиртного напою, не конкретизувавши якого саме, останні особовому складу буде поставлене завдання не вживати заходів з приводі розшуку автомобіля ОСОБА_13 та фактичного надання можливості йог вільного використання при обставинах розшуку.

Через деякий час на мобільний телефон ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, щоб останній прибув та забрав свій автомобіль, свою чергу ОСОБА_7 зазначив, що у нічний час автомобіль забирати не мав наміру, а прибуде лише зранку 25.01.2019 о 09 год. 00 хв. на місце знаходжень автомобіля та забере його.

Після розмови у нічний час, а саме з 24.01.2019 на 25.01.2019 ОСОБА_7 прибув до місця знаходження свого автомобіля, та встановивши, що виїзд розблоковано патрульним автомобілем відділу моніторингу та аналітичної забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП НП України, який раніше, а саме з обіду 24.01.2019 заблокував виїзд автомобіля ОСОБА_7, відігнав свій автомобіль до місця проживання.

Зранку 25.01.2019 о 06 год. 40 хв. ОСОБА_7 прибув до УПП Миколаївській області ДПП НП України та о 09 год. 00 хв. прибувши на виклик до ОСОБА_2 у якого виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 з метою подальшого надання розпорядження підлеглим, з числа особового складу щодо не вжиття заході спрямованих на розшук автомобіля який перебуває у користуванні ОСОБА_7Р та поміщення його на арешт майданчик у зв’язку з кредитними зобов’язання батька останнього, запитав яке прийнято рішення ОСОБА_7 з приводу питання, що він обговорював з ОСОБА_9. У свою чергу ОСОБА_7, усвідомлюючи неможливість вирішення вказаного питання без передачі неправомірної вигоди ОСОБА_2 повідомив, що прийняв рішення передати неправомірну вигоду, однак у нього відсутні грошові кошти про які мав на увазі ОСОБА_2 ОСОБА_2 одержавши згоду на передачу ОСОБА_7 неправомірної вигоди, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця повідомив останнього, що викличе його пізніше.

У подальшому, через деякий час, який саме у ході досудової розслідування не встановлено, 25.01.2019 ОСОБА_2 повторно викликав і свого кабінету ОСОБА_7 та доводячи до кінця свій злочинний умисел повідомив йому, що йому відомо про те, що ОСОБА_7 забрав свій автомобіль з місця його утримання, а саме з стоянки, що знаходиться біля УПП в Миколаївській області ДПП НП України та з метою не бути притягнути до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи про методи та форми роботи правоохоронних органів, пов’язаних з боротьбо з корупцією, почав стверджувати що грошові кошти у сумі 300 (триста) доларів США, які ОСОБА_7 повинен був передати ОСОБА_2 будуть у подальшому передані працівнику Департаменту патрульної поліції НП України, а елітний спиртний напій ОСОБА_2 залишить собі, маючи на увазі надання безоплатної послуги ОСОБА_7, хоча насправді ОСОБА_2 вказані грошові кошти у разі їх одержання повинен був залишити собі. У свою чергу ОСОБА_7 усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_2, але будучи залежним від останнього, оскільки перебуває у службовій залежності від останнього погодився на пропозицію, однак перевіряючи серйозність доводів ОСОБА_2 запитав, що відбуватиметься у разі передачі вимагаємих останнім грошових коштів в якості неправомірної вигоди та елітної спиртного напою. На вказане запитання ОСОБА_2 повідомив, що в результаті цих дій ним особисто буде вжито заходів спрямованих на безперешкодне користування ОСОБА_7 своїм транспортним засобом. Після цього ОСОБА_7 залишив місце спілкування та 28.01.2019 звернуся із заявою про вчинення вищеописаного злочину до УСБУ в Миколаївській області.

Надалі, 05.02.2019 ОСОБА_7, прибувши за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 до кабінету № 302 УПП в Миколаївській області ДГІП НІ України, що знаходиться на третьому поверсі за адресою: вул. Новозаводська 1б/1 в м. Миколаєві у ході спілкування з останнім повідомив, що має намір уникнути переслідування, з боку колег, його транспортного засобу, що перебуває в користуванні та на який накладено обтяження. Однак ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, не вживаючи заходів, спрямованих до початку службового розслідування пов’язаного з використанням ОСОБА_14 транспортного засобу, що перебуває у розшуку, повідомив ОСОБА_7Р що дотримується своїх раніше доведених домовленостей, маючи на увазі необхідність передачі йому в якості неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 300 (триста) доларів США та пляшки елітного спиртного напою, при цьому зазначив, про необхідність встановлення на транспортний засіб ОСОБА_7 номерів, що фактично не належать вказаному транспортному засобу, задля уникнення виявлення розшукуваного автомобіля системою «Рубіж», тобто сприяння вчиненню адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП замість виконання своїх прямих посадових обов’язків, пов’язаних з усуненням причин та умов, що зумовлюють вчинення правопорушень, у тому числі адміністративних.

У свою чергу ОСОБА_7 будучи залежним від дій ОСОБА_2 у зв’язку з наданими останньому повноважень, як керівнику відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області, який може проводити перевірки дотримання вимог чинного законодавства України працівниками патрульної поліції у тому числі ОСОБА_7 та притягнення їх до відповідальності, в якості неправомірної вигоди того ж дня о 12 год. 10 хв. на незаконну вимогу ОСОБА_2 передав останньому в якості неправомірно вигоди грошові кошти у сумі 300 (триста) доларів США та пляшку віскі марка «Wild Turkey», об’ємом 0,7 л., вартістю 450 (чотириста п’ятдесят) гривень.

Відразу після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_2 було викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів.

У ході обушку службового кабінеті ОСОБА_2 05.02.2019 у період часу з 12 год. 48 хв., 14 год. 25 хв. співробітниками Територіального управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та УСБУ в Миколаївській області виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 300 (триста) доларів США, номіналом 3 купюри по 100 доларів США з серіям КК 0013066 D, НВ 33013603 J, КА 32949811 А та пляшку віскі марки «Wil Turkey», об’ємом 0,7 л., вартістю 450 (чотириста п’ятдесят) гривень.

Таким чином ОСОБА_2 підозрюється вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою для себе, неправомірної вигоди, за вчинення або не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджують: заява ОСОБА_15, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту свідка ОСОБА_15, протокол освідування особи, протокол вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр та подарунка, заява ОСОБА_15 від 04.02.2019 р., акт прийому-передачі грошових коштів та подарунка, протокол обшуку від 05.02.2019 р., протокол затримання ОСОБА_2

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є працівником поліції, має паспорт для виїзду за кордон.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо недоведеності наявності заявлених ризиків, оскільки, хоча підозрюваний і має сталі соціальні зв’язки, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває їх.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість або неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якої міри запобіжного заходу суд виходить з наступного. Так, у тексті клопотання про застосування запобіжного заходу взагалі відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, а міститься лише формальна фраза про те, що ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння умисного, тяжкого корупційного злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, чим негативно вплинути повному, об’єктивному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж ти, що запропоновані органом досудового розслідування.

Проте, з такими твердженнями органу досудового розслідування слідчий суддя не погоджується, оскільки запобігти ризику переховування можливо шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладення на підозрюваного обов’язків, визначених п. 2,3,8 ч.5 ст. 194 КПК України, а запобігти ризику здійснення тиску на свідків можливо шляхом покладення на підозрюваного обов’язку, передбаченого п. 4 ч.5 ст. 194 КПК України та застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченого ст.. 154 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_2раніше не судимий, має постійне місце проживання в місті Миколаєві, за місцем роботи характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв’язки (одружений, має на утриманні неповнолітню дитину), є учасником антитерористичної операції, має ряд захворювань, пов’язаних з проходженням військової служби.

У зв’язку з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що запобігти вищевказаним ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши підозрюваному в період часу з 20-00 год. до 07-00 год. залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, без дозволу слідчого, прокурора або суду та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід – домашній арешт, заборонивши йому в період часу з 20-00 год. до 07-00 год. залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 05.04.2019 року наступні обов'язки:

- не відлучатися за межі м. Миколаїв без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні будь-яким чином, в тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку та мережі Інтернет;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст..194 КПК України, роз’яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду та зобов’язати останнього негайно прибути до місця проживання.

Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_2 покласти на працівників Центрального відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області.

Ухвала слідчого судді діє до 05.04.2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя : З.М. Сухаревич