Рішення № 79849384, 07.02.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13474/18

2/357/607/19

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області до ОСОБА_1, третя особа: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і ідтворення водних біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що відповідачем 31.08.2016 р. вчинено адміністративне правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, у зв’язку з чим 07.11.2016 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1 визнано винною та піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією вилученого майна. Своїми діями ОСОБА_1 нанесла збитків рибному господарству України на суму 22 355,00 грн. А тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Фурсівської сільської ради завдану майнову шкоду та стягнути з відповідача на користь Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач позов визнала частково.

Третя особа- Фурсівська сільська рада Білоцерківського району, направила заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.08.2016 року близько 05 год.30 хв. на р.Рось в с.Трушки Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 здійснювала вилов риби з металевого човна «Язь-1» забороненим знаряддям лову - сітками з жилки в кількості 8 штук. При цьому виловила рибу: судак – 18 шт., карась – 132шт., товстолоб – 5 шт., лящ – 46 шт., сазан – 6 шт., загальною вагою – 52,0 кг, чим порушила п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст.. 63 ЗУ «Про тваринний світ», наведене підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2016 року за № 000014. /а.с. 11/.

07.11.2016 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. з конфіскацією вилученого майна, що підтверджується копією вказаної постанови /а.с. 10/. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду.

Як вбачається з постанови суду від 07.11.2016 р., питання відшкодування збитків, спричинених адміністративним правопорушенням, залишилось невирішеним. Відповідно до ст.40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Тобто, в зв’язку з тим, що питання про відшкодування винною особою майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення, не вирішено під час розгляду справи про накладення адміністративного стягнення за його вчинення, то питання про відшкодування майнової шкоди вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно довідки-розрахунку матеріальної шкоди, відповідачем нанесено збитків рибному господарству України на суму 22355 грн.00 коп. /а.с. 12/.

Розрахунок збитків проведено відповідно до такс для обчислення затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Доказів на спростування проведеного розрахунку суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовищеперебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світувідповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону,використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 3 цього Закону передбачено, дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

За змістом ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони наділені повноваженнями в т.ч. визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Оскільки в добровільному порядку завдану державі шкоду відповідач не відшкодувала, вона підлягає стягненню з неї в судовому порядку.

Як встановлено судом та вказано вище, відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності та постановою суду її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.

Своїми неправомірними діями вона завдала збитки рибному господарству України на суму 22 355 грн. 00 коп., а тому згідно вищенаведених правових норм з відповідача підлягає стягненню зазначена сума заподіяної нею шкоди, яку слід сплатити на користь Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст. 66 Конституції України, ст.1166 ЦК України, Законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст. 12, 13, 76, 77, 259,265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 22 355 грн. (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень) на користь Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області судові витрати по даній справі в розмірі 1762 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяОСОБА_2