Рішення № 79849178, 04.02.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9978/17

2/357/1430/19

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку загального позовного провадження)

04 лютого 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Дубановська І. Д. ,

при секретарі – Огер О. А.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3

представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2017 року відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі - 115 483 грн. та моральної шкоди в розмірі - 100 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить 9/25 частин будинку № 70 по вул. Пушкінській в м. Біла Церква та земельна ділянка під ним. Власником іншої частини є ОСОБА_3, який в 2008 році розпочав будівельні роботи, а саме зніс належну йому частину будинку та почав будувати бетонний паркан чим задав шкоди цілісності будинку. Наслідком таких дій стало завдання йому матеріальної шкоди, спричинення пригніченого стану, розладу стосунків у родині, емоційних страждань. Розмір матеріальної шкоди оцінює в 115 483 грн., моральної - 100 000 грн.

Відповідач проти позову заперечував. Свої заперечення обґрунтовував тим, що в справі відсутні докази, які підтверджують, що пошкодження частини будинку належній ОСОБА_1 є наслідком ремонтно-будівельних робіт здійснених ним.

19.01.2019 року змінений склад суду, замість судді Дмитренко А.М. у справу вступила суддя Дубановська І.Д.

20.02.2018 року у справі зупинене провадження, в зв’язку із призначенням експертизи.

03.08.2018 року суд відновив провадження.

13.08.2018 року розгляд справи відкладений, через неявку відповідача.

17.10.2018 року розгляд справи відкладений за клопотанням відповідача, який є юридично необізнаним і просив не проводити розгляд за відсутності його представника.

03.12.2018 року заслухане вступне слово сторін та їх представників, після чого оголошено перерву для виклику свідків.

30.01.2019 року допитані свідки та експерт.

ОСОБА_5 надав суду покази про те, що за розпорядженням міського голови оглядав будинок належний сторонам, за результатами огляду здійснив опис тріщин, причини тріщин не встановлювались, оскільки для цього необхідні спеціальні знання, стіни частин будинків зблоковані без відстані, про наявність вимощення не пам’ятає, відповідач подавав повідомлення про будівництво альтанки, перевірка будівництва альтанки проведена, порушень не виявлено, кожен хто подав будівельний паспорт і повідомлення будує на законних підставах, повідомлення не має терміну дії, бачив металеву проволку на фронтоні, діаметром 5-7 міліметрів, яку роль вона виконувала не знає, частини будинків були збудовані в різний час, коли він проводив огляд котлованів не було, складений акт огляду це теж саме, що покази свідків, акти ніяких наслідків не мають.

ОСОБА_6 надав суду покази про те, що за розпорядженням міського голови оглядав будинок належний сторонам, перше обстеження робилось тільки на території позивача, із землі, перший та другий акти огляду були різні, спочатку обстежували будівлю вцілому, потім горище, на горищі був збудований новий фронтон, тріщини на паралельній стіні не бачив, бачив щілину, яка її ширина не пам’ятає, нова стіна збудована трохи далі, стяжку бачив, тримає стіни, на території відповідача було видно пориття ґрунту, воно виглядало, як покопана земля, можливо невелика ямка, вимощення не було, візуально щілини між будинком і парканом не має, котловану не бачив, пориття не було як котлован, юридично комісія не створювалась, працювали на підставі заяви, коли він проводив огляд паркан вже був збудований, вважає, що він не може бути збудований без траншеї.

ОСОБА_7 надав суду покази про те, що він демонтував частину будинку належну відповідачу, частини будинку мали спільний фронтон із цегли, все розібрали, лишили по метру фундаменту за проханням позивача, розбирали ломом та кувалдою, грузилось все на КАМАЗ ескалатором, один дальній кут розібрали відбійним молотком, з позивачем вони витягували цеглину щоб подивитись зазор, там була одна стіна, місток холоду, потім ще одна стіна, коли робилась, плита зведена стіна до фронтону, котлованів на території не було, позивач був біля них постійно, руку у тріщину стіни він не засовував, ринви на хаті відповідача були залізні їх вивезли на металолом, плівку з демонтованого фронтона знімали вранці і ввечері, він стіну не розбирав, траншею копав лопатою, цеглу трохи собі взяли, зняли шифер, кришу, обрізали опори, які тримали кришу, коли будували альтанку викопали траншею куди залили фундамент, коли з експертом викопали ямки побачили, що зверху хати був пінопласт і руберойд між стінами, паркан і фундамент будинку побудовані впритул, між ними є шар руберойду.

ОСОБА_8 надав суду покази про те, що проводив експертизу за постановою слідчого, при проведенні експертизи був присутній слідчий, начальник слідства, позивача не пустили, був хазяїн і його син, на проведення експертизи відсутність позивача не вплинула, біля новозбудованої стіни не було вимощення, там взагалі не було ущільнення, він бачив пазухи, метр на півтора, основна в передньому куті, їх необхідно заливати одразу, він не бачив як позивач проводив капітальний ремонт будинку, він бачив наслідки незаконних дій, пазухи зимували це 100% гарантія що будинок сяде, на паркан необхідна проектна документація, відстань від кутів його будинку і парканом мала бути визначена проектною документацією, на місці він бачив оголений фундамент і прибудований паркан без наявності деформаційного шва, основна причина пошкоджень частини будинку ОСОБА_1 невиконання будівельних норм, застосування відбійного молотка та ескалатора могло спричинити пошкодження будинку, будинок є зблокованим двоквартирним будинком, знесення спільних стін потребувало погодження з позивачем, експерт ОСОБА_9 брав в нього його висновок, різницю висновків можна обґрунтувати меншим досвідом ОСОБА_9 і те, що він не бачив пазух, згідно фото паркан збудований на землі ОСОБА_1, фундамент паркану був прилитий до фундаменту будинку, паркан не захищений вимощенням, він осідає і тягне за собою фундамент будинку, можу за ніч ознайомитись з документами, координати паркану лежали по межі, по фото ОСОБА_9 стіна лежить на земельній ділянці ОСОБА_1, коли він оглядав альтанки не було, фундамент не весь був знесений, основні тріщини були біля пазух і в місцях примикань паркану, паркан, ганок є спорудами, котлован бачив, він був метр на метр, акти огляду він мав право брати до уваги, фізичний знос будівлі визначав працівник БТІ, у них є спеціальна програма куди вони вводять дані, з 2014 по 2018 рік стан будинку міг стати гірше, в якому стані був будинок ОСОБА_1 він не знає, за період 50 років в будинку можуть виникнути тріщини, він встановив характер розкриття цих тріщин і знайшов причину, час коли вони з’явились він не встановлював, на час обстеження він встановив руйнування частин будинку на відновлення цих конструкцій він надав кошторис.

04.02.2019 року досліджені матеріали справи, заслуханий виступ учасників справи в судових дебатах.

Із пояснень сторін, їх представників, показів свідків, експерта, письмових доказів встановлено, що будинок № 70 по вул. Пушкінській в м. Біла Церква належить сторонам на праві спільної часткової власності: ОСОБА_3 володіє 16/25 частин будинку, ОСОБА_1 – 9/25.

Відповідно до довідки комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» станом на 2001 рік основна частина житлового будинку складалась з основних частин: літ. «А-1» площею забудови 88,1 кв. м., рік побудови – 1965, літ «А1-1» площею забудови 72,3 кв. м., рік побудови – 1963. В 2005 році в зв’язку із новою методикою проведення оціночних робіт та ідентичністю матеріалів конструктивних елементів, для спрощення проведення оціночних робіт, основні частини будинку літ. «А-1» та літ. «А1-1» об’єднано в одну основну частину літ. «А» площею забудови 165,8 кв. м. (т. 2, а.с. – 7).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. – 223) ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0640 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_3 дозволено побудувати індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами замість квартири № 1 згідно затвердженого проекту та зобов’язано отримати дозвіл в інспекції архітектурно-будівельного контролю (т. 1, а.с. – 99).

06.02.2008 року ОСОБА_3 отримав дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарськими спорудами замість квартири № 1 згідно затвердженого проекту. Строк дії дозволу – 3 роки (т. 1, а.с. – 100).

29.05.2017 року управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_3 виданий будівельний паспорт на будівництво альтанки з підсобним приміщенням габаритними розмірами 6,80 х 4,38 замість існуючої частини житлового будинку (квартира № 1) АДРЕСА_2.

Згідно довідки управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області від 10.07.2018 року вбачається, що окреме рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на знос власної частини кв. 1 житлового будинку по вул. Пушкінська, буд. 70 не готувалось, оскільки законодавством України не передбачено надавати дозвіл на знос будь-яких приватних житлових будинків та господарських споруд.

Відповідно до акту огляду департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 03.02.2017 року встановлено, що на фасадній стіні будинку зі сторони вулиці Пушкінська виявлено, що біля першого вікна від сусідського паркану проходять дві тріщини: від покрівлі до правого верхнього кута вікна довжиною 80 см. та шириною розкриття до 2 мм., від нижнього лівого кута вікна до цоколю будинку довжиною 70 см., шириною розкриття до 2 мм. Біля другого вікна від паркану виявлено дві тріщини: від нижньої частини вікна посередині й закінчується на вимощенні довжиною 110 см. та шириною розкриття до 2 мм. Біля третього вікна від паркану виявлено три тріщини: від нижнього лівого кута та вікна до цоколю будинку довжиною 120 см. та шириною розкриття до 2 мм., від нижнього правого кута вікна до цоколю будинку довжиною 120 см. та шириною розкриття до 2 мм, над верхньою частиною вікна довжиною 110 см., шириною розкриття 3 мм. На задній стіні будинку на першому вікні від паркану виявлено три тріщини: від лівого верхнього кута вікна довжиною 60 см., шириною розкриття до 2 мм., від лівого нижнього кута вікна до вимощення довжиною 90 см., шириною розкриття до 2 мм., від правого нижнього кута вікна до вимощення довжиною 90 см., шириною розкриття до 2 мм. На другому вікні від паркану виявлено три тріщини: від правого верхнього кута вікна до покрівлі довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм, від нижнього лівого кута вікна до цоколя довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм, від нижнього правого кута до цоколю довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм. На задній стіні будинку в колоні проходить тріщина: від даху через правий кут колони виходить через нижній правий кут колони і закінчується на вимощенні довжиною 290 см., шириною розкриття до 2 мм. На внутрішній частині стіни в правому верхньому куті між стінами зі сторони фасаду та стіни з сусідського домоволодіння виявлено тріщину довжиною 190 см., шириною розкриття 20мм. До правого кута будинку фасадної стіни на до лівого кута будинку задньої стіни примикають стовпи паркану. На сусідській території під стіною будинку № 70, по вул. Пушкінська виявлено пориття ґрунту. Також відсутнє вимощення вздовж стіни, яка межує із сусідською територією (т. 1, а.с. – 35).

Згідно акту огляду департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 24.09.2017 року вбачається, що на фасаді будинку зі сторони вулиці Пушкінська зафіксовано, що біля першого вікна від сусідського паркану проходять дві тріщини: від покрівлі до правого верхнього кута вікна довжиною 80 см. та шириною розкриття до 2 мм. Біля другого вікна від паркану зафіксовано дві тріщини: від нижнього частини вікна і до вимощення довжиною 110 см, шириною розкриття до 4 мм, від правого верхнього кута нижньої частини вікна і до вимощення довжиною 110 см. та шириною розкриття до 2 мм. Біля третього вікна від паркану виявлено три тріщини: від нижнього лівого кута вікна до цоколю будинку довжиною 120 см. та шириною розкриття до 2 мм., від нижнього правого кута вікна до цоколю будинку довжиною 120 см. та шириною розкриття до 2 мм, над верхньою частиною вікна тріщина довжиною 110 см., шириною розкриття 3 мм. На задній стіні будинку на першому вікні від паркану виявлено три тріщини: від лівого верхнього кута вікна довжиною 60 см., шириною розкриття до 2 мм., від лівого нижнього кута вікна до вимощення довжиною 90 см., шириною розкриття до 2 мм., від правого нижнього кута вікна до вимощення довжиною 90 см., шириною розкриття до 2 мм. На другому вікні від паркану виявлено три тріщини: від правого верхнього кута вікна до покрівлі довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм, від нижнього лівого кута вікна до цоколя довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм, від нижнього правого кута до цоколю довжиною 60 см, шириною розкриття до 2 мм. На задній стіні будинку в колоні проходить тріщина: від даху через правий кут колони виходить через нижній правий кут колони і закінчується на вимощенні довжиною 290 см., шириною розкриття до 2 мм. Виявлено тріщину над лівим верхнім кутом будинку довжиною 30 см, шириною розкриття до 2 мм. На внутрішній частині стіни в правому куті між стіною зі сторони фасаду та стіною, яка межує з сусідським домоволодінням виявлено тріщину довжиною 190 см. шириною розкриття до 2 мм. До правого кута будинку фасадної стіни та лівого кута задньої стіни примикають стовпи паркану. На горищі будинку вздовж мауерлату щілина шириною від 3-10 см. вздовж всієї стіни на фасадній стіні вздовж мауерлату щілина шириною від 3-8 см вздовж всієї стіни. Вздовж зовнішнього фронтону будинку відсутній глино-бетонний утеплювач шириною до 20 см., глибиною 4-5 см., довжиною 5 м (т. 1, а.с. – 69).

Відповідно до листа Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради акти огляду будинку не є актами обстеження та не передбачають висновку комісії і не несуть юридичних наслідків (т. 2, а.с. – 19).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, за ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, вказаною нормою встановлена презумпція вини особи, яка завдала шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до практики Верховного Суду під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166,1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою (постанова ВС у справі № 621/2805/15-ц від 14.02.2018 року). В свою чергу на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова ВС у справі № 335/1943/17 від 25.04.2018 року).

В матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.2017 року № 7765/17-43 здійснений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 Згідно нього експертом зроблено наступні висновки: пошкодження житлового будинку № 70 по вул. Пушкінська в м. Біла Церква Київської області виникли в тому числі і внаслідок будування паркану та закріплення до основної частини будинку належної ОСОБА_1; технічними причинами пошкоджень та руйнувань житлового будинку № 70 по вул. Пушкінська в м. Біла Церква Київської області, а саме частини будинку належної ОСОБА_1 є влаштування власником квартири № 1 ОСОБА_3 котловану біля приміщень квартири № 2 після демонтажу конструктивних елементів квартири № 1 (основна причина), будування та закріплення паркану до фундаменту квартири № 2 житлового будинку № 70 по вул. Пушкінська в м. Біла Церква Київської області; вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень та руйнувань житлового будинку № 70 по вул. Пушкінська в м. Біла Церква Київської області, які виникли в тому числі внаслідок будування паркану та закріплення до частини будинку належної ОСОБА_1 становить 115 483 грн.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Із показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 встановлено, що на час будівництва котлованів на території належній відповідачу не було. При цьому, в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 стверджував, що під час експертного дослідження були наявні пазухи, куди збиралась вода, які на думку суду не можуть вважатись котлованом, а свідок ОСОБА_7 зазначив, що паркан і фундамент будинку побудовані впритул, між ними є шар руберойду, здійснювали демонтаж частини будинку належному відповідачу без застосування ескалатору, застосовуючи лом-кувалду, лише один дальній кут розібрали відбійним молотком.

Отже, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження наявність котловану та будівництва паркану із закріпленням його до частини будинку належної позивачу на які посилається експерт в своєму висновку. В зв’язку із чим, висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.2017 року № 7765/17-43 здійснений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз суд відхиляє.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.06.2018 року № 3-25/06 проведеної судовим експертом Українського центру судових експертиз ОСОБА_9 вбачається, що орієнтовними причинами, які могли призвести до розриву фундаменту по висоті частини будинку належній ОСОБА_1 є морозне пучення при неправильному улаштуванні фундаменту (використання для засипки пазух ґрунту, що змерзається, підтоплення при піднятті рівня ґрунтових вод, замочування тощо); причиною розриву фундаменту по висоті та, як наслідок, виникнення тріщин по несучим цегляним стінам, як правило, є локальне замочування основи фундаментів, що призводить до нерівномірного просідання конструкції фундаменту з подальшим руйнуванням тіла фундаменту та вищерозташованих конструкцій стін; вплив техногенних факторів, таких як, наприклад, локальні динамічні навантаження (вібрації) на конструкції суміжної будівлі можливо визначити лише за результатами аналізу джерела вказаних навантажень та його потужності; у разі недотримання технології демонтажу знесення частини житлового будинку належної ОСОБА_3 могло призвести до пошкоджень конструктивних елементів частини будинку належної ОСОБА_1

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що відповідач здійснював демонтаж належної йому частини будинку із недотриманням технології знесення, протиправності поведінки відповідача та на підтвердження причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позов слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів.

Строк на апеляційне оскарження починає свій перебіг з дня складання повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили в порядку встановленому ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення суду складене - 14.02.2019 року.

СуддяОСОБА_10