Ухвала суду № 79848471, 14.02.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа № 348/830/17

Провадження № 1-кп/348/25/19

14 лютого 2019 року м.Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Флоряк Д.В.

секретаря Буратчук О.В.,

за участю: прокурора Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників-адвокатів: Романишина Д.М., Романка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 утримуються під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12. Ухвалою Надвірнянського районного суду від 28 грудня 2018 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25 лютого 2019 року.

В судовому засіданні 14 лютого 2019 року від прокурора поступило клопотання про подальше продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу на сьогоднішній день не відпали та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні просили змінити їм запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт, так як вони не мають наміру переховуватися від суду чи іншим шляхом перешкоджати встановленню істини в даному кримінальному провадженні. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що знаходиться на стаціонарному лікуванні в центральній міській клінічній лікарні м.Івано-Франківськ, переніс операційне втручання, потребує стороннього догляду та долучив до матеріалів кримінального провадження довідку №725 від 31.12.2018 року .

Захисники обвинувачених Романишин Д.М., Романко В.М. в судовому засіданні заперечили відносно продовження строку тримання під вартою відносно своїх підзахисних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зазначили, що прокурором не доведено наявність обґрунтованих ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в провадженні, чи впливати на свідків, обвинувачені не будуть, тому просять змінити обвинуваченим запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Що стосується продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, то суд вважає, що в клопотання прокурора слід задоволити, виходячи з наступного.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких віднесено до категорії тяжких. Тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченим ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому злочині, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1, міцність соціальних зв'язків, наявність судимостей у обвинуваченого ОСОБА_1, його поведінку у суді під час розгляду даного кримінального провадження.

Суд, при розгляді цього питання бере до уваги, зокрема те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м'який.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

Вислухавши учасників судового розгляду, враховуючи відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, та необхідності відкладення судового розгляду і неможливості закінчення розгляду кримінального провадження до спливу попереднього продовженого строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 14 квітня 2019 року включно.

Що стосується продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, то суд вважає, що в клопотанні прокурора слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності доцільність подальшого продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 та можливість застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу, не пов"язаного із триманням під вартою, суд враховує, що судовий розгляд по кримінальному провадженню не закінчено, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, що на думку суду свідчить про можливий ризик переховування від суду, який став підставою обрання щодо обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і даний ризик продовжує існувати, однак не є настільки суттєвим, що сам по собі потребує застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також суд враховує стан здоров"я обвинуваченого ОСОБА_2, який потребує лікування в зв"язку з перенесеною операцією (довідка №725 від 31.12.2018 року).

На думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на адний час забезпечить виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних обов'язків та попередить можливе переховування від правосуддя.

Тому суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу слід відмовити та змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання АДРЕСА_1, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаним у клопотання ризикам можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, що відповідатиме меті запобіжного заходу.

Крім того, застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 такого запобіжного заходу означає, що він буде перебувати під контролем органу Національної поліції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 188,194. 323, 331,369 КПК України, суд-

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Романишина Д.М. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1- задоволити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який здійснювати в Івано-Франківській УВП -12.

Ухвала суду діє 60 днів - до 14 квітня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2- відмовити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на 60 днів, тобто до 14 квітня .2019 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1;

- заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 спілкуватись з свідками в даному кримінальному провадженні;

- не відвідувати місця загального відпочинку людей, заклади, у яких дозволяється вживання алкогольних напоїв.

- не залишати без дозволу суду місце постійного проживання.

- носити електронний засіб контролю.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти в залі суду негайно.

Дані зобов"язання застосовуються з дати винесення ухвали з 14 лютого 2019 року до 14 квітня 2019 року включно.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Виконання ухвали в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий арешт обвинуваченому ОСОБА_2 доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Флоряк Д.В.