Постанова № 79848448, 15.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/596/19

пр. № 3/336/322/2019

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Скибі О.Б., за участі захисника адвоката Трифонова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2019 року приблизно о 14.00 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ 110216, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Карпенка-Карого в районі будинку № 19 у м. Запоріжжя, став учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю пішохода ОСОБА_3, після чого, не дочекавшись приїзду працівників поліції, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_2 до суду не з'явився, причини неявки в судове засідання 01.02.2019 року суду не сповістив, а 07.02.2019 року виїхав за межі м. Запоріжжя та, зі слів захисника, покинув межі України.

Захисник адвокат Трифонов А.В. в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення не визнає, адже дорожньо-транспортної пригоди не відбулось, пішохода ОСОБА_3 він не зачепив, тож і не мав перешкод рухатись далі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що 19.01.2019 року рухалась по вул. Карпенка-Карого у м. Запоріжжя уздовж проїжджої частини, йшла по газону на відстані десь близько 90 см від дороги, адже була ожеледиця та пішохідна доріжка була слизька. Назустріч їй рухався автомобіль Таврія бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі швидкістю приблизно 60-70 км/годину. Коли автомобіль наблизився до неї, водій втратив керування автомобілем та різко виїхав на бордюр, зачепив ОСОБА_3 боковою частиною, а саме дзеркалом заднього виду з пасажирської сторони, після чого ще проїхав далі та зупинився. З автомобілю вийшли чоловік та жінка, але, навіть не поцікавившись у неї, як вона почувається, сіли в автомобіль знову та поїхали. Удар автомобілем прийшовся по руці та в бік, ОСОБА_3, знявши рукавичку, побачила, що у неї рана на пальці руки, а також вона відчувала сильний біль в боку, тож зателефонувала до поліції. Через деякий час прибули спочатку машина швидкої допомоги, які надали їй першу допомогу, а потім працівники поліції, яким ОСОБА_3 повідомила номер машини, який встигла запам'ятати та записати. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала певні тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що того дня попросила свого знайомого ОСОБА_2 підвезти її до смт. Балабине, на що останній погодився. Коли вони рухались по дорозі Карпенка-Карого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зачепив бордюр, оскільки ОСОБА_2 відволікся від керування ним, після чого вони зупинились. ОСОБА_2 вийшов оглянути автомобіль та запитав у жінки, яка була на відстані десь 90 метрів, чи все добре, але що відповіда жінка свідок не знає. Далі ОСОБА_2 сів в автомобіль та вони рушили далі, але вже біля смт. Балабине автомобіль зупинили працівники поліції. Свідок вказувала, що жінка, ібял якої проїхав автомобіль під керування ОСОБА_2 була одягнута в білку куртку, натомість як ОСОБА_3 була в зеленій шубі, тож свідок вважає, що на місці була інша жінка.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд виходить з наступного.

Сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями ОСОБА_3, на переконання суду, повно та достовірно доведено, що ОСОБА_2, рухаючись на автомобіль, зачепив ОСОБА_3

Водночас після цього ОСОБА_2 не пересвідчився в тому, що ОСОБА_3 добре почувається та їй не потрібна медична допомога, не надав допомоги сам та покинув місце події.

Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту Правил дорожнього руху), встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.

Тож у ОСОБА_2 безумовно був обов'язок з'ясувати, чи зачепив автомобіль під його керуванням пішохода, а також чи потрібна пішоходу медична або інша допомога. Також ОСОБА_2 мав залишатись на місці дорожньо-транспортної пригоди та не переміщати автомобіль у будь-якому випадку.

Натомість ОСОБА_2 порушив усі вищеперелічені обов'язки ПДР України.

Показання свідка ОСОБА_4 суд оцінює критично, адже свідок не змогла суду пояснити причини того, навіщо ОСОБА_2, якщо він не зачепив пішохода, виходив з автомобілю та питався у жінки чи все з нею гаразд. Пояснення ОСОБА_4 про те, що на місці подій була інша жінка, а не ОСОБА_3 можуть пояснюватись тим, що пішохода ОСОБА_4 бачила лише з автомобілю, з якого, як вона пояснила, не виходила, та з достатньої відстані.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина правопорушника повністю підтверджена матеріалами справи, а його дії кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП як залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_2 суд виходить з того, що ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення не визнав, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, умисно ігноруючи цю заборону, керував автомобілем. При цьому постановою суду від 08.02.2019 року був притягнутий до відповідальності також і за ст. 130 ч. 2 КУпАП.

Санкція статті 122-4 КУпАП передбачає можливість застосування таких стягнень, як штраф, громадські роботи та адміністративний арешт.

При обранні виду стягнення суд має враховувати характер правопорушення, ставлення особи до скоєного, відомості про особу правопорушника, тощо, та з урахуванням конкретних обставин, встановлених у кожній справі, вид та розмір стягнення має індивідуалізуватись з тим, щоб найменш м'який вид стягнення застосовувався до осіб, щодо яких встановлено наявність пом'якшуючих відповідальність обставин, як то визнання вини та щире каяття, тощо, а до інших осіб застосовувались більш суворі заходи стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає справедливим та доцільним призначити ОСОБА_2 стягнення у вигляді громадських робіт на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 122-4 КУпАП, що на переконання суду, сприятиме досягненню мети адміністративного стягнення, а також здатне сформувати у особи усвідомлення необхідності неухильного дотримання Правил дорожнього руху у подальшому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 33, 122-4, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384,20 гривень (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795):

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31211256026001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030106;

Призначення платежу: Судовий збір на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред'явлення виконавчого документу «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року

Суддя О.І. Дацюк