Ухвала суду № 79848216, 15.02.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/235/19

Провадження № 1-кс/326/83/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року слідчий суддя Приморського районного суду Запорізької області Чапланова О.М., розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, яке погоджене з процесуальним керівником, прокурором Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080340000044 від 06 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, в якому слідчий, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), а саме на : житловий будинок, який розташований за адресою : Запорізька область, Приморський район, с. Азов, вул. Морська, (стара назва - Радянська), будинок 55.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.11 зазначеної статті заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно із ч.2 цієї статті у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а саме: в клопотанні не зазначено: докази подання у вказаному кримінальному провадженні цивільного позову, наявність обґрунтованого розміру цивільного позову, докази існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, підстави та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

З клопотання слідчого про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку.

Клопотання не містить жодних відомостей на підтвердження співмірності вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт, із розміром спричиненої шкоди.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 170, 171, 172, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Приморського відділення поліції Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1, яке погоджене з процесуальним керівником, прокурором Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080340000044 від 06 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, повернути прокурору.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

15.02.2019