Рішення № 79848123, 12.02.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2267/18

Провадження №: 2/0343/138/19

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Долинського гаражно-будвельного кооперативу про визнання права власності на гараж ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Долинської міської ради, Долинського гаражно-будвельного кооперативу, на обґрунтування якого зазначив, що 5 серпня 1999 року йому було надано земельну ділянку під будівництво індивідуального гаража у гаражному кооперативі № 5 за адресою вул.Грушевського м.Долина Івано-Франківської області. Після призначення земельної ділянки рішенням Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5, було надано дозвіл на будівництво гаражу № 46 згідно проекту розміщення.

У зв’язку з чим просив визнати за ним право власності на гараж № 46 загальною площею 29,3 кв.м. Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 у м.Долина по вул. Грушевського.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не прибув, скерував на адресу суду заява про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує, просить задоволити.

Представник Долинської міської ради ОСОБА_2 (довіреність від 09.01.2019 № 26/05-26/37в) в підготовче судове засідання не прибула, від неї поступила заява про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що Долинська міська рада не заперечує щодо задоволення позову.

У підготовче судове засідання представник Долинського гаражно-будвельного кооперативу не прибув, поступила заява про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні даного спору покладається на рішення суду.

Суд, дослідивши здобуті та перевірені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК України, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду, цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Як вбачається з п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" можливість предявлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Пунктом 14 зазначеної постанови вказано, що виходячи зі змісту частини першої ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Згідно п.9 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга ст. 344 ЦК України).

Добросовісним набувачем є особа (незаконний володілець), яка протягом всього часу володіння майном повинна бути впевнена, що на це майно не претендують інші особи, і вона отримала це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу надано земельну ділянку під будівництво індивідуального гаража у гаражному кооперативі № 5 за адресою вул. Грушевського м.Долина Івано-Франківської області (копія витягу із рішенням Долинської міської ради № 139 від 5 серпня 1999 року а.с.7).

Відповідно до копії рішення Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво гаражу № 46 згідно проекту розміщення (а.с.8).

14 вересня 2000 року виготовлено Будівельний паспорт на будівництво гаражу № 46 по вул.Грушевського на території Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 в м.Долина Івано-Франківської області (а.с.9-10), 15 лютого 2011 року - Технічний паспорт на гараж № 46 по вул.Грушевського в м.Долина Івано-Франківської області в «Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації», згідно з якими даний гараж має площу 29,3 кв.м., збудований в 1999 році з цегли на бетонному фундаменті. Вартість гаража складає - 32210,00 грн. (а.с.11-13).

З матеріалів справи вбачається, земельна ділянка, на якій знаходиться збудований позивачем гараж № 46 належить Долинській міській раді і перебуває у користуванні Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 на підставі Угоди 03/12 «Про використання комунального майна (земельної ділянки)» від 20.01.2012 року (а.с.14).

Як зазначив позивач в позові та свідчать матеріали справи, в нього немає заборгованості по сплаті членських внесків у гаражному кооперативі (копія довідки № 2 видана 15.02.2012 року головою гаражно-будівельного кооперативу № 5 ОСОБА_3 а.с.12).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 розпочав добросовісно володіти гаражем № 46 загальною площею 29,3 кв.м. Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 у м.Долина по вул. Грушевського з 1999 року та володів ним відкрито й безперервно.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 206 ЦПК України позовні вимоги підлягають задоволенню, так як визнання відповідачем позову є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем гаража № 46 загальною площею 29,3 кв.м. Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 у м.Долина по вул. Грушевського, володіє ним відкрито і безперервно протягом 19 років, тобто, при заволодінні чужим майном не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, не приховував факт знаходження майна в його володінні, і володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 3, 4, 12, 13, 77, 78, 79, 80, 141, 223, 259, 263-265, 352,354-356 ЦПК України, керуючись ст. ст. 16, 328, 344 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суд —

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Долинського гаражно-будвельного кооперативу про визнання права власності на гараж задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 46 загальною площею 29,3 кв.м. Долинського гаражно-будівельного кооперативу № 5 у м.Долина по вул.Грушевського.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер НОМЕР_1, паспорт СЕ

№ 325602, що проживає за адресою:вул. Молодіжна, 4/3. м.Долина Івано-Франківська область

77500.

Відповідачі:

Долинська міська рада,просп. Незалежності, 5 м.Долина Івано-Франківська область 77500,код ЄДПРОУ: 04054317.

Долинський гаражно-будівельний кооператив № 5, вул. Грушевського, м.Долина Івано-Франківська область 77500.

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький