Ухвала суду № 79847912, 13.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.02.2019

Справа № 320/7563/18

(2/320/409/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

В підготовчі засідання, призначені на 04 січня 2019 року та 13 лютого 2019 року позивач не з’явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення. Заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи від неї не находило.

При цьому, 13 лютого 2019 року від представника позивача – адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв’язку з його знаходження у відрядженні у м. Кропивницький. На обґрунтування заяви представником позивача був наданий проїзний документ з датою відправки 11 лютого 2019 року о 21 год. 53 хв. та датою прибуття 12 лютого 2019 року о 04 год. 57 хв. до м. Знам’янка Кіровоградської області.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Для уникнення зловживань з боку учасників процесу з метою затягування судового розгляду суд повинен активно сприяти забезпеченню пришвидшення судового розгляду, додержуючись при цьому неупередженості та процесуальних прав сторін.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд не приймає до уваги подане клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та зазначені на його обґрунтування причини відкладення розгляду справи, як на поважні, оскільки проїзний документ, виданий на ім’я представника позивача датований датою відправки 11 лютого 2019 року о 21 год. 53 хв. та датою прибуття 12 лютого 2019 року о 04 год. 57 хв., при цьому судове засідання було призначено на 13 лютого 2019 року на 14 год. 00 хв., тобто представник позивача мав технічну та фізичну можливість прибути в судове засіданні вчасно. Крім того, представником позивача як на підставу неможливості прибуття в судове засідання було зазначено, що він перебуває у відрядженні у м. Кропивницький, однак доказів на підтвердження вказаного, зокрема строк та мету перебування у відрядження, повістки до суду, тощо, надано не було.

Отже, аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що позивач та її представник недобросовісно користувались своїми процесуальними правами; неодноразово не з'являлись в судові засідання, при цьому суд вважає причини їх неявки неповажними, що свідчить про їх небажання якнайшвидше вирішити цей спір і у будь-який спосіб, в тому числі і шляхом зловживання своїми процесуальними правами, а вирішити справу на підставі наявних матеріалів суд вважає неможливим.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовна заява повинна бути залишена без розгляду, так як відповідно до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

З вказаної норми випливає, що сам по собі факт повторності неявки в судове засідання позивача є процесуальним наслідком залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 223, 200, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.О.Калугіна