Ухвала суду № 79847198, 15.02.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3262/18

Провадження №: 1-кп/332/47/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії:

головуючого судді Андрюшиної Л.А.

суддів: Сінєльніка Р.В., Яцуна О.С.

за участю: секретаря Жечевої А.В.

прокурорів: Цикіна М.В., Безуглого Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_1, відповідно до яких, останній обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 було продовжено обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 лютого 2019 року.

В судовому засіданні прокурор Цикін М.В. подав письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком на 60 днів, оскільки на даний час наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, не перестали існувати, та застосування більш м?якого запобіжного заходу до обвинуваченого не відверне вказаних ризиків. Наявність цих ризиків підтверджується ти, що ОСОБА_1 обвинувачується у ряді злочинів, у тому числі і злочинів, які по ступеню тяжкості віднесено до категорії тяжкого( ч.2 ст. 121 КК України) та особливо тяжкого( ч.4 ст. 187 КК України), за які передбачено безальтернативне покарання лише у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений не має стійких соціальних зв’язків, та постійного джерела доходів, є раніше судимою особою, у тому числі і за вчинення злочинів проти власності та знаходячись на свободі зможе незаконно впливати на свідка ОСОБА_3, якому він продав викрадене майно.

Прокурор Безуглий Д.В. підтримав клопотання прокурора Цикіна М.В. та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не висловив та зазначив, що покладається на розсуд суду.Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 іншим судом також обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при вирішенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за доцільне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 слідчим суддею, з посиланням на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року було задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений строк тримання під вартою до 07 лютого 2019 року. До спливу продовженого строку суд був позбавлений можливості повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, внаслідок знаходження суддів, які входять до складу колегії у відрядженні та на листку непрацездатності.

Положеннями ч.1 ст. 331 КПК України передбачено, щопід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Метою запобіжного заходу, як визначено частиною 1 статті 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання, зокрема спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурором підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказана наявність достатніх підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ст. ст. ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є обґрунтованою, тана даний час наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, не перестали існувати, та застосування більш м?якого запобіжного заходу до обвинуваченого не відверне вказаних ризиків. Наявність цих ризиків підтверджується ти, що ОСОБА_1 обвинувачується у ряді злочинів, у тому числі і злочинів, які по ступеню тяжкості віднесено до категорії тяжкого( ч.2 ст. 121 КК України) та особливо тяжкого( ч.4 ст. 187 КК України), за які передбачено безальтернативне покарання лише у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений не має стійких соціальних зв’язків, та постійного джерела доходів, є раніше судимою особою, у тому числі і за вчинення злочинів проти власності та знаходячись на свободі зможе незаконно впливати на свідка ОСОБА_3.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд зобов»язаний оцінити в сукупності всі обставини, що передбачені у даній нормі процесуального права.

Згідно матеріалів кримінального провадження підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України на даний час, на думку суду, є обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 178 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох навмисних злочинів проти власності, які відносяться до категорії тяжкого (ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України) та особливо тяжкого ( ч.4 ст. 187 КК України),а також злочину проти життя та здоров»я особи, якій по ступені тяжкості відноситься до категорії тяжкого злочину( ч.2 ст. 121 КК України), за які при доведеності обвинувачення загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про доцільність обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, його вік, відсутність офіційного працевлаштування, та як наслідок відсутність постійного джерела доходів, відсутність міцності соціальних зв’язків, тяжкість інкримінованих злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини, небезпеку його приховування від суду, що свідчить про наявність ризиків переховування від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Разом з тим, суд враховує наявність ризику незаконно впливу на потерпілих та свідків сторони обвинувачення, так як на теперішній час з»ясування обставин по справі та перевірка їх доказами не завершена та ця стадія процесу триває.

Враховуючи вище викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох навмисних злочинів проти власності, які відносяться до категорії тяжкого (ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України) та особливо тяжкого ( ч.4 ст. 187 КК України),а також злочину проти життя та здоров»я особи, якій по ступені тяжкості відноситься до категорії тяжкого злочину( ч.2 ст. 121 КК України), за які при доведеності обвинувачення загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, суд приходить до переконання, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є підставою для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У п.п.61,62 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року у справі «Смирнов проти Росії» наголошено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

При цьому суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у Рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», та вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки більш м»який запобіжний захід, на думку суду,не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1, так як на теперішній час існують ризики,передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінивши у відповідності до вимог ст. 178 КПК України всі обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, суд приходить до переконання, що на даний час існують всі підстави вважати, що з урахуванням особи обвинуваченого, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належу процесуальну поведінкуобвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення всіх обставин у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України суд, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями п. 2 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у злочині, що спричинив загибель людини, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для визначення йому розміру застави.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Керуючись ст.ст. 131-132, 176-178,183, 194, 196, 331,369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2019 року,без визначення розміру застави, з утриманням його в Державній установі «Запорізький слідчий ізоляторі»

Ухвала діє з дня її постановлення та в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, датою закінчення дії ухвали є 15 квітня 2019 року.

Копію ухвали для її виконання направити начальникові Державної установи «Запорізькій слідчий ізолятор» та вручити її копії учасникам судового провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з часу вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя Андрюшина Л.А.

судді: Сінєльнік Р.В.

ОСОБА_5