Рішення № 79844987, 12.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3549/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участі секретаря Пассер М.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позов, у якому просить: визнати безпідставною відмову приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у відмові посвідчення 24.05.2013 року договору купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, Паркова набережна, 12 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; скасувати Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2013 року, винесену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що відмова приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії спричинила подачу позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відшкодування матеріальної шкоди. Виходячи з положень Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок №296/5), у відповідача не було підстав для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу. Він повинен був витребувати від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» всі необхідні документи, а вчинення нотаріальної дії відкласти. Відтак, відповідач не вчинив усіх необхідних дій для посвідчення вищевказаного правочину, безпідставно відмовив у вчиненні нотаріальної дії.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги із зазначених у позові підстав, просив такий задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні.

З письмових заперечень проти позову (відзиву) випливає наступне.

15.04.2013 року між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до вказаного договору, сторони зобов’язалися в порядку та на умовах цього договору до 17:00 год. 24.05.2013 року укласти основний договір купівлі-продажу нерухомого майна – будинку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Паркова набережна, 12. У зазначений час сторони звернулися до відповідача з проханням про посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку.

На виконання вимог чинного законодавства України, зокрема положень ч. 2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», підпункту 2.1 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку №296/5, відповідачем перевірено відсутність заборони відчуження або арешту майна. В ході проведеної перевірки було виявлено наявність наступних обтяжень іпотекою нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяження 5461152, 6422044, 5460973, 6421889. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про нотаріат»). У разі наявності обтяження іпотекою на укладання вищевказаних договорів вимагається згода іпотекодержателя, якщо це не заборонено іпотечним договором (абзац другий підпункту 2.4 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку №296/5). Оскільки, серед поданих документів вказаних згод не було, відповідачем прийнято Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Що стосується посилання позивача на не вчинення дій щодо витребування необхідних документів, то: по-перше, чинним законодавством встановлено право, а не обов’язок нотаріуса такого витребування; по-друге, сторони договору наполягали на вчиненні нотаріальної дії саме 24.05.2013 року о 17:00 год., оскільки після цього терміну згідно з умовами Попереднього договору стосовно продавця застосовувалися штрафні санкції за не підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна. З огляду на що відповідач не могла відкласти нотаріальну дію та витребувати будь-які документи.

12.04.2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

27.09.2018 року за клопотанням представника позивача, ухвалою суду було витребувано матеріали нотаріальної справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2013 року, винесеною приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відмовлено ОСОБА_4 у посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, Паркова набережна, №12.

З вказаної Постанови також випливає, що 24.05.2013 року о 17:00 год. до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у зв’язку з досягненням згоди з усіх істотних умов та на виконання умов Попереднього договору від 15.04.2013 р. №688, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3, звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з проханням про посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, що за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, Паркова набережна, №12. В ході виконання пошукових дій у Державному реєстрі прав було виявлено наявність наступних обтяжень вищезгаданого майна: заборона відчуження та іпотека, накладені на підставі договору іпотеки від 16.07.2007 р. №3057, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8; заборона відчуження та іпотека, накладена на підставі договору іпотеки від 18.01.2008 р. №86, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Оскільки, серед поданих нотаріусу документів були відсутні згоди, наявність яких передбачена ст. 55 Закону України «Про нотаріат», нотаріусом прийнято рішення про відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта. Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус, зокрема, зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно (неправомірно) відмовив у вчиненні нотаріальної дії, порушивши тим самим покладений на нього обов'язок щодо вчинення нотаріальних дій. У такому разі оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій повинні обов'язково обґрунтовуватися причини такої відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до положень ст. 42 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Аналогічну норму містить і пункт 1 глави 2 розділу І Порядку №296/5.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Аналогічну норму містить і пункт 1 глави 7 розділу І Порядку №296/5.

З аналізу наведених норм випливає, що чинним законодавством встановлено право, а не обов’язок нотаріуса витребувати необхідні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Згідно з положеннями ст. 657 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як випливає з ОСОБА_7 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №3917344 від 24.05.2013 року, щодо об’єкта нерухомого майна – житлового будинку за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, Паркова набережна, №12, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4, наявна інформація про державну реєстрацію обтяження. Підставами виникнення обтяження є: Іпотечний договір №198/23-2007, серія та номер: 3057, виданий 16.07.2007 приватним нотаріусом ОСОБА_8; Договір іпотеки, серія та номер: 86, виданий 17.01.2008 приватним нотаріусом ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

У разі наявності обтяження іпотекою на укладання вищевказаних договорів вимагається згода іпотекодержателя, якщо це не заборонено іпотечним договором (абзац другий підпункту 2.4 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом. Аналогічну норму містить і пункт 1 глави 13 розділу І Порядку №296/5.

Як встановлено судом з матеріалів нотаріальної справи, яка була витребувана на підставі ухвали суду, така містить копії: Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2013 року, винесену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3; Свідоцтва про право на нерухоме майно від 20.12.2006; ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12994857 від 21.12.2006; ОСОБА_7 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про ре реєстрацію прав та їх обтяжень №3917344 від 24.05.2013; Довідки за вих. №128 від 25.04.2013, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «ОІР-СЕРВІС»; Висновку про вартість об’єкта оцінки; паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_4; паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_5

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_4 було подано нотаріусу не всі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача, так само як і згоди іпотекодержателя на укладання договору купівлі-продажу у матеріалах нотаріальної справи не було. В той же час, заборона на відчуження нерухомого майна була наявна. Жодних доказів, які б свідчили про відсутність наявної заборони на відчуження нерухомого майна на час винесення спірної Постанови нотаріуса матеріали справи не містять.

Як випливає з позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, підставою для звернення позивача до суду є наявність відкритого провадження №308/10029/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа – ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди. З доданої копії позовної заяви випливає, зокрема, те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2016 року у справі №308/11772/14-ц визнано бездіяльність ПАТ «Промінвестбанк» щодо невиконання обов’язків іпотекодержателя по звільненню з-під обтяжень нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Паркова набережна, б. 12. На вказану справу №308/11772/14-ц посилається і позивач у додаткових поясненнях.

Що стосується посилання позивача на те, що ОСОБА_4 мала можливість та законні права самостійно звернутися до нотаріуса або державного реєстратора із заявами про зняття обтяжень та заборон з предмета іпотеки, оскільки мала відповідні Довідки банку про погашення заборгованості, то вказані обставини не входять до предмета доказування по даній справі.

Окрім того, згідно з Узагальненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону № 3425-XII право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Тобто закон визначає досить широке коло осіб, правомочних оскаржувати нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні. Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб’єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно у відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. ст. 39, 49, 50, 55 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 2, 5, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмови нотаріуса к вчиненні нотаріальної дії та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 15.02.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_10