Ухвала суду № 79844825, 14.02.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/257/19

Номер провадження 1-кс/305/80/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2019 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Грапенюка В.М., слідчого Дем'яна М.М., підозрюваного ОСОБА_2 захисника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

Рахівського району, Закарпатської області, українця,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого,

непрацюючого,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_2, будучи обвинуваченим у кримінальних провадженнях № 12019070140000039 від 15.01.2019 за ч. 3 ст. 186 КК України та № 1201907014000047 від 17.01.2019 за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий умисний корисливий злочини проти власності за таких обставин. Так, 06 лютого 2019 року близько 03 години, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи як гість у квартирі ОСОБА_5, розташованій за адресою: м. Рахів, вул. Героїв АТО (колишня вулиця Горького) АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись безпорадним станом власника квартири ОСОБА_5, який, будучи у стані алкогольного сп’яніння, заснув, таємно, викрав з належного останньому гаманця, що лежав на тумбочці біля ліжка, грошові кошти в сумі 900 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 06.02.2019 становить 24813 гривень. Заволодівши викраденими грошовими коштами, ОСОБА_2 покинув квартиру ОСОБА_5 Таким чином, внаслідок дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальних збитків на суму 24813 гривень. 07.02.2019 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно. За вчинення вказаного злочину передбачене кримінальне покарання у вигляді арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, та відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 КК України він відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів. Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

-протоколом огляду місця події;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2

-матеріалами, які характеризують підозрюваного ОСОБА_2

Крім того, зазначає, що слідчим суддею Рахівського районного суду Туликом І.І. 25.01.2019 у кримінальному провадженні № 12019070140000039 від 15.01.2019 за ч. 3 ст. 186 КК України стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, починаючи з 25 січня 2019 року по 25 березня 2019 року включно і покладено на нього такі обов’язки: прибувати за викликом до кабінету слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу, не відлучатися за межі свого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, у період з 20 години по 06 годину за виключенням виконання обов’язку визначеному в п. №1, повідомляти слідчого прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання, не відвідувати бари, кафе, ресторани та розважальні заклади. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України необхідністю застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п. 1 п. 3 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність даних ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_2 ніде не працює, не має утриманців та виїжджає на заробітки за межі району та області, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зав’язків, чи наявність осіб, які могли на нього позитивно вплинути чи сприяти його законослухняній поведінці, а також порушення ОСОБА_2 покладених на нього слідчим суддею обов’язків та вчинення повторно корисливого злочину, а тому є достатні підстави вважати, що він знову скоїть інше кримінальне правопорушення та може покинути своє місце проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того ОСОБА_2, під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування з метою не доведення його вини, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його може бути засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Також ОСОБА_2М, може незаконно впливати на потерпілого. Так, не дивлячись на відповідальність, яку необхідно буде нести у разі визнання його винним за вчинення вищеперерахованих кримінальних правопорушень, та у разі порушення умов домашнього арешту, ОСОБА_2 самовільно покинув своє місце проживання у с. Верхнє Водяне, та у період дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, упродовж 2 тижнів проживав у м. Рахів, де, повторно, 06.02.2019 вичинив ще одне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України про що йому 07.02.2019 повідомлено про підозру. У зв’язку з вищевикладеним, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може реалізувати вказаний ризик, що потягне за собою вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки, як показує вищенаведене, ОСОБА_2 не усвідомив своєї протиправної поведінки, і порушивши умови раніше обраного йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на шлях виправлення не став і перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, а тому застосування більш м’якого запобіжного заходу такого як домашній арешт, особисте зобов’язання, особиста порука, застава не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді та вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до особи ОСОБА_2, оскільки: особисте зобов’язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи й виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_2 будучи обвинуваченим у кримінальних провадженнях № 12019070140000039 від 15.01.2019 за ч. 3 ст. 186 КК України та № 1201907014000047 від 17.01.2019 за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий умисний корисливий злочини проти власності. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп’яніння. Також, ОСОБА_2 порушив умови раніше обраного йому в іншому кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 Особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась. Заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що ОСОБА_2 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок. Домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_2 будучи обвинуваченим у кримінальних провадженнях № 12019070140000039 від 15.01.2019 за ч. 3 ст. 186 КК України та № 1201907014000047 від 17.01.2019 за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий умисний корисливий злочини проти власності. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп’яніння. Також, ОСОБА_2 порушив умови раніше обраного йому в іншому кримінальному провадженні запобіжний захід у виді домашнього арешту. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 За таких умов, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного, просить застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та, просить задовольнити клопотання, мотивуючи тим, що в даному випадку обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на потерпілих та свідків, що перешкоджатиме встановленню об'єктивних даних в кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на його думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Захисник ОСОБА_3 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що підстав для його обрання немає.

Підозрюваний ОСОБА_2 вважає, що підстав ухилятися від слідства і суду в нього немає, він сприятиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, тому заперечив щодо обрання йому запобіжного заходу.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення через наступне.

Так, згідно зі статтею 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 07.02.2019 року за заявою ОСОБА_5 до ЄРДР внесені відомості про злочин правова кваліфікація ст. 185 ч.2 КК України, за №12019070140000085.

ОСОБА_2 07.02.2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Отже, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_2 на даний час ніде не працює, будь-яких доходів не має.

Враховуючи вищевикладене, а також взявши до уваги тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовно підозрюється, та те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, отже з метою уникнення вчинення ним інших правопорушень та уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Обставинами при визначенні у даному випадку розміру застави є: всі обставини кримінального правопорушення - це обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; майновий та сімейний стан підозрюваного, який неодружений, не працює, утриманців не має, а критеріями - те, що розмір застави: достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2 відноситься до групи злочинів середньої тяжкості, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, , 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15 квітня 2019 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 ГУДКС У в Закарпатській області, код 26213408, МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, з-під варти та повідомити про це слідчого та Рахівський районний суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 такі обов'язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 слід визначити терміном 60 днів, до 15 год. 00 хв. 15 квітня 2019 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук