Ухвала суду № 79844630, 16.02.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М К Р А Ї Н И

Справа № 300/149/19

Провадження № 1-кс/300/63/2019

16.02.2019 р. смт. Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Вотьканич В.А.. за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

учасники кримінального провадження:

прокурор Галай М.М.,

слідчий Кремінь С.І.,

підозрюваний ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Воловецького відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції (далі – Воловецьке відділення поліції) ОСОБА_3, під процесуальним керівництвом прокурора Закарпатської області Гаврилюка В.О. та прокурорів Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12019070090000034 від 15.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: с. Гукливий 124, Воловецького району Закарпатської області, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого машиністом ЕЧ-7 м. Ужгород Львівської залізниці, депутата Гукливської сільської ради Воловецького району, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16.02.2019 р. до суду надійшло клопотання слідчого Воловецького відділення поліції про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що згідно з матеріалами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1, депутат Гукливської сільської ради VII скликання, згідно з рішенням Гукливської сільської ради Воловецького району від 12.11.2015 № 1, близько 01 години 20 хвилин 15.02.2019, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2019, керуючи легковим автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по ґрунтовій дорозі в напрямку перехрестя вулиць Суворова та Молодіжна в смт. Воловець Воловецького району, зі сторони урочища «Каковець», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, 43, Воловецького району Закарпатської області, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці ДТП.

З клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив наступні правила дорожнього руху:

п. 1.5 ч. 1 ПДР «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.9 ПДР «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»;

п. 12.3 ПДР «У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди»;

п. 1.10 ПДР «Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

- оглядовість – об’єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;

- перешкода для руху – нерухомий об’єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Вищезазначені порушення ПДР виразились у тому, що ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по ґрунтовій дорозі в напрямку перехрестя вулиць Суворова та Молодіжна в смт. Воловець Воловецького району Закарпатської області, зі сторони урочища «Каковець», маючи об’єктивну можливість побачити пішохода через бокове дзеркало заднього огляду, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, додатково не переконався у відсутності перешкод для руху позаду автомобіля, не звернувся за допомогою до інших осіб та не застосував екстрене гальмування, рухаючись заднім ходом керованого ним транспортного засобу допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який в цей час знаходився позаду автомобіля.

Викладені обставини свідчать, що в зазначених діях ОСОБА_1 є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

З матеріалів провадження вбачається, що 15.02.2019 р. слідчим Воловецького відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

15.02.2019 року згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_1 був затриманий на підставі ч.2 ст. 208 КПК України, як особа, підозрювана у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, оскільки безпосередньо після вчинення злочину підозрюваний та сукупність очевидних ознак на місці події вказували на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

16.02.2019 року працівниками Воловецького відділення поліції підозрюваний ОСОБА_1 був доставлений до суду для участі в судовому розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Підозрюваний ОСОБА_1 визнав свою причетність до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КПК України, просив не застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою, а застосувати інший більш м’який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 підтримала позицію підзахисного.

Заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_1, позицію захисника, слідчого та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання встановлено, що після вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підозрюваний сам зателефонував у поліцію і повідомив про вчинене. Ця обставина підтверджується витягом з реєстру досудових розслідувань і підтверджена слідчим під час розгляду клопотання.

З його пояснення підозрюваного, яке він надав щойно після приїзду працівників поліції на місце події вбачається, що він повністю визнав свою причетність до вчинення діяння, що містить ознаки злочину, показав місце події та розповів деталі вчиненого.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 15 лютого 2019 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненням самого підозрюваного, а також іншими матеріалами кримінального провадження №12019070090000034 від 15.02.2019 р.

Зазначені обставини свідчать про те, що слідчим доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про наявність ризиків, суд бере до уваги, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам перешкодити кримінальному провадженню

У клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні докази того, що підозрюваний коли-небудь переслідувався в кримінальному порядку та мали місце випадки його переховування від органів досудового розслідування або суду. Матеріалами справи підтверджується, що він сам добровільно заявив про подію, зателефонувавши до поліції.

Речові докази, які знаходилися на місці події, разом з автомобілем були вилучені слідчим під час огляду місця події.

Слідчий суддя не вбачає можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, з яким перебував у родинних стосунках, чи свідків, оскільки інших очевидців події, крім підозрюваного слідством не встановлено.

Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, тому відсутні ризики щодо можливості вчинення ним іншого необережного злочину.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та тяжкість необережного злочину, не є достатніми підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя виходить з того, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, одружений, виховав двох дітей, на утриманні неповнолітня дочка, займається суспільно-корисною працею, має постійне місце роботи, на якій працює тривалий час, позитивно характеризується по місцю проживання, обраний депутатом Гукливської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, що свідчить про довіру та повагу до нього мешканців села, в якому він проживає, не судимий.

З урахуванням обґрунтованої підозри ОСОБА_1, характеру діяння, у вчиненні якого він підозрюється, його наслідків (настання смерті особи) та потреб у встановленні істини в кримінальному провадженні, тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 3 до 8 років позбавлення волі), слідчий суддя приходить до висновку про існування ризиків можливого впливу підозрюваного на потерпілу сторону (родичів загиблого ОСОБА_4В.), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що слідчий поліції не довів,що встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведениму ході розгляду клопотання ризикам.

До клопотання не додано і в матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані про те, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. При цьому, слідчий суддя враховує й те, що обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкість, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, підозрюваний буде перешкоджати повному, швидкому та об’єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом.

Слідчий суддя також враховує і те, що характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту.

Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частинами п’ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням обставин справи слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, до нього може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, передбачений кримінальним процесуальним законом, зокрема, домашній арешт, який на переконання слідчого судді забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та попередить можливі ризики протиправної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Слідчий суддя вважає, що з метою належної процесуальної поведінки підозрюваного до нього слід застосувати обмеження, передбачені ч.1 ст. 181, ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 369, 370, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Воловецького відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: с. Гукливий 124, Воловецького району Закарпатської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши підозрюваному залишати житло з 20.00 години до 06.00 години.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 домашнього арешту на підставі цієї ухвали, визначити до 17 квітня 2019 року включно.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту с. Гукливий, буд. 124, Воловецького району Закарпатської області, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, де дозволено розпивання спиртних напоїв;

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Вотьканич В.А.