Рішення № 79844459, 15.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/193/2019

Справа № 243/10811/18

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ - ЦЕНТР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

01.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.06.2017 року його було звільнено з ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» згідно п.1 ст.36 КЗПП України, де він працював охоронником. Вважає, що в грубе порушення закону у 2017 році заробітна плата роботодавцем перестала виплачуватись, та перед ним є заборгованість: за січень 2017 року в сумі 5301,24 грн., за лютий 2017 року в сумі 4483,10 грн., за березень 2017 року в сумі 4926,00 грн., за квітень 2017 року в сумі 4769,34 грн., за червень 2017 року в сумі 5898,17 грн. У зв’язку з чим просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі на загальну суму 25 377,85 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, справу просив розглянути у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.28). Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 130 ЦПК України

Представник відповідача ТОВ "СКАТ - ЦЕНТР" до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.32,104).

13.12.2018 року на електронну адресу суду було надіслано відзив від представника відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 з якого слідує, що позивач дійсно працював у ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» з 16.05.2013 року по 11.06.2017 року. На дату звільнення ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» мав заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати. Заборгованість перед позивачем остаточно погашена 11.04.2018 року. В довідці ОК-5 зазначені відомості, зокрема, про суму заробітку позивача та сплату страхових внесків за період січень - квітень 2017 року в загальній сумі 25377,85 грн. Отже, сума заробітної плати, належної працівнику до виплати після оподаткування становить 20 429,17 грн. (25377,85-4948,68 (18%+1,5%)=20429,17 грн.).

25.01.2017 року позивачу було перераховано 1493,88 грн.

13.04.2017 року позивачу було перераховано 1493,88 грн.

Залишок заборгованості склав 20429,17 грн. – 1279,74 грн. – 1493,88 грн. = 17655,55 грн.

В квітні 2018 року позивачу було перераховано 17655,55 грн.

У зв’язку з викладеним, ТОВ «Скат-Центр» повністю розрахувалось з позивачем.

Просить суд закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (а.с.36-37).

14.12.2018 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому ОСОБА_1 вважає, що відзив ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» є частково необґрунтований у зв’язку із наступним. Із сум нарахованої йому заробітної плати, зазначених у формі ОК-5 підлягають вирахуванню роботодавцем при виплаті ПДФО, ставка якої становить 18% та військовий збір, ставка якого становить 1,5%. Сума заробітної плати після вирахування зазначених податків, що підлягає виплаті робітнику, має бути відображена роботодавцем у відомостях на перерахування заробітної плати. Вважає, що відповідач не надав суду доказів та відомостей на перерахування йому повністю усіх сум, після вирахування податків (а.с.57).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв'язку і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з доданих до справи документів, а саме, з копії трудової книжки серії АС № 461229, ОСОБА_1 працював у ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР» з 16.05.2013 року, та був звільнений 11.06.2017 року за згодою сторін відповідно до Наказу № 660 від 09.06.2017 року (а.с.6-8).

З довідки ОК-5, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, за 2017 рік, слідує, що останньому нараховані наступні суми: за січень – 5301,24 грн., за лютий – 4483,10 грн., за березень – 4926,00 грн., за квітень 4769,34 грн. за червень – 5898,17 грн. (а.с.9-13).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37716181 (ТОВ «Скат-Центр») місцезнаходженням юридичної особи є: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14 (а.с.15-17).

З розрахункового листа ТОВ «СКАТ - ЦЕНТР», станом на 30.11.2018 року підприємство заборгованості перед ОСОБА_1 не має (а.с.38).

У відповідність до наданих відомостей на перерахування заробітної плати від 25.01.2017 року, 13.04.2017 року, 11.04.2018 року ОСОБА_1 виплачено 1279,74 грн., 1493,88 грн., 1493,88 грн., 3608,89 грн., 3965,43 грн., 3839,32 грн., 4748,03, загалом суму у розмірі 20 429,17 грн. (а.с.45-56).

Статтею 43 Конституції України, передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов’язки, в рівній мірі кореспондується обов’язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України та ч.1ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці”, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

Згідно із статтями 76,77,78 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до відомостей про перерахування заробітної плати Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ - ЦЕНТР» № 1984,1985,1986,1987,1988,1980,1981,1982,1983 від 11.04.2018 року, ТОВ «СКАТЦЕНТР» на карткові рахунки, відкриті в АБ “Кліринговий дім”, перерахувало заробітну плату ОСОБА_1 у розмірі 17 655,55 грн. (а.с.45-49).

З відомостей про перерахування заробітної плати №269 від 25.01.2017 року та №3070 від 13.04.2017 року вбачається, що ТОВ «СКАТЦЕНТР» на карткові рахунки, відкриті в Ощадбанку, перерахувало заробітну плату ОСОБА_1В.у розмірі 1279,74 грн. та 1493,88 (а.с.50-56).

Таким чином, відповідач перерахував позивачу суму заборгованості по заробітній платі належної до виплати після оподаткування у розмірі 17 655,55 грн., загальна сума без оподаткування становить 20 429,17 грн.

У відповідність до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI від 8 липня 2010 року) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України вказаного Закону, державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI від 8 липня 2010 року визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до частин 2, 8 ст. 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 2 ст. 24 Закону № 2464-VI від 8 липня 2010 року визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Отже, інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування є офіційною інформацією, сформованою на підставі бухгалтерських та інших документів відповідача, тому є достовірною.

Відповідно до п.2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18 червня 2014р. №10-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014р. за №785/25562 індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 до цього Положення. Додатком 1 до Положення встановлена форма ОК -5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», в яку вносяться відомості з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про страхувальника та застраховану особу, зокрема, відомості про суми заробітку застрахованої особи для нарахування пенсії та страхових внесків.

Довідка Форми ОК - 5, надана позивачем, містить інформацію про суми заробітку для нарахування пенсії та про сплату страхових внесків за період, у який позивчу нарахована та виплачена заробітна плата, тобто містить інформацію щодо предмету доказування, отже є належним доказом. Довідка отримана позивачем без порушення порядку, встановленого законом, отже є допустимим доказом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ЦЕНТР» не має заборгованість перед позивачем по заробітній платі, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення заробітної плати та у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то суд приходить до переконання, судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 116 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ - ЦЕНТР» про стягнення заборгованості по заробітній платі – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2