Рішення № 79843894, 14.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16245/18

Провадження № 2/234/485/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Вербовецька Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/16245/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначила, що 21.08.1997 року між позивачкою та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу будинку, що розташований за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського (на теперішній час - Комерційна), 23. Вказаний житловий будинок розташовано на земельній ділянці, площею 0,06 га, яка була надана у власність ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ІІІ-ДН № 105669 на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 4 від 08.01.1997 року. Під час укладання договору купівлі - продажу 21.08.1997 року ОСОБА_3 написала розписку, відповідно до якої позивач передала кошти за продані житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в м. Краматорську по вул. Островського (Комерційна). 23. Після укладання договору купівлі - продажу ОСОБА_3 виїхала за межі України до Ізраїлю, і наскільки відомо позивачці, там померла. При укладанні договору купівлі - продажу не було належним чином оформлено перехід права власності на земельну ділянку № 23 по вул. Островського (Комерційна) в м. Краматорську, на якій розташований придбаний житловий будинок. Право власності на земельну ділянку до теперішнього часу належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ІІІ-ДН № 105669 від 03.02.1997 року.

Просить суд визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,0600 га, надану для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна (раніше Островського), 23 у зв'язку із переходом права власності на житловий будинок з надвірними спорудами за цією ж адресою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог чинного законодавства.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.08.1997 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу № 862 житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, 23 (а.с. 8)

Згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02.06.2003 року визнано таким, що відбувся договір купівлі - продажу № 862 від 21.08.1997 року, укладений в ОСОБА_2 філії Харківської товарної біржі між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 23 по вул. Островського в м. Краматорську. (а.с. 10)

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу належить житловий будинок, розташований за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, 23 (а.с. 11)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок, розташований за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, 23 належить ОСОБА_1 (а.с. 37)

Згідно державного акту на право приватної власності на землю земельна ділянка, площею 0,0600 га по вул. Островського, 23 у м. Краматорську передано ОСОБА_3 для обслуговування жилого будинку та господарських будівель. (а.с. 16)

Згідно відповіді Міжміського управління у м. Краматорську та Дружківці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за наявними даними Державного земельного кадастру, станом на 01.01.2013 року, земельна ділянка площею 0,0600 га, розташована за адресою: м. Краматорськ, вул. Комерційна (колишня Островського), 23 передана у власність згідно державного акту серії ІІІ-ДН № 105669, виданого 03.02.1997 року на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 35)

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1ст. 48 ЦПК України).

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4 ЦПКУкраїни кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_2 міської ради, однак згідно досліджених матеріалів справи право власності на земельну ділянку належить не ОСОБА_2 міській раді, а фізичній особі - ОСОБА_3

Із позовної заяви позивача вбачається, що наскільки відомо позивачці ОСОБА_3 померла, але суду будь - яких належних доказів стосовно того, що ОСОБА_3 померла, та чи зводилася спадкова справа після її смерті позивачем не надано.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Тобто, суд не може за власною ініціативою замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі у справу іншу особу в якості співвідповідачів, це можливо лише за клопотанням позивача.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов’язаний вирішити справу за тим позовом, що пред’явлений, і відносно до тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що ОСОБА_2 міська рада є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 23, 48, 51, 81, 175, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й віддруковано в одному екземплярі.

Суддя: