
233 № 233/4491/18
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» звернулося до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із вказаною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26.12.2007 року станом на 24.04.2018 року в розмірі 200420,68 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 51907,37 грн., заборгованості за процентами – 33,44 грн., пені – 73239,15 грн., інфляційного збільшення заборгованості – 62746,91 грн., трьох процентів річних від суми заборгованості – 12493,81 грн., та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3006,31 грн.
В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17,00 % річних із кінцевим терміном повернення 25 грудня 2012 року. ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно до останнього числа кожного місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1334,00 грн. та сплачувати нараховані проценти шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з 01.08.2008 року. Але у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому п. 19 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2019 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.
З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Н-А-220315622, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 80000,00 грн. із встановленням строку користування кредитом на 60 місяців, терміну остаточного погашення кредиту не пізніше 25.12.2012 року, сплати процентів за користування кредитом в розмірі 17,00 % річних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 502 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261» були затверджені зміни до Статуту ВАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до яких змінено найменування банка з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Згідно з п.п.1.3 кредитного договору кредит надавався шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару, на підставі платіжного доручення позичальника, для здійснення оплати за автотранспортний засіб марка: DAEWOO FSO Lanos TF 69Y за договором купівлі-продажу № б/н від 24.12.2007 р.
Відповідно до п.п.1.5.1.3 кредитного договору проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит, або (до моменту) коли банк змушений звернутися до третіх осіб (судових органів, нотаріуса) з метою примусового стягнення боргу, або до моменту смерті позичальника.
Відповідно до п.п. 3.3.4 договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 1334,00 грн. та сплату нарахованих процентів до останнього банківського дня кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 25 грудня 2012 року.
Відповідно до п.п. 5.2. за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,1 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.
Згідно п.п.4.1 кредитного договору виконання позичальником зобов’язань за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується договором застави автомобіля № Н-А-220315622/1.
Відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов’язань щодо поетапного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26.12.2007 року.
Так, відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 04 лютого 2011 року позичальник мав заборгованість за кредитним договором в розмірі 31976 грн., останній платіж в рахунок погашення суми основного боргу та нарахованих процентів здійснено за рахунок реалізації заставного майна 07.04.2014 року в розмірі 19893,19 грн. В зв’язку з належним виконанням відповідачем кредитних зобов’язань станом на 24.04.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 200420,68 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 51907,37 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 33,44 грн., пеня – 73239,15 грн., інфляційне збільшення заборгованості – 62746,91 грн., три проценти річних від суми заборгованості – 12493,81 грн.
За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що відповідачем не спростовано зазначений розрахунок в частині заборгованості за основним боргом в розмірі 51907 грн. 37 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 33 грн. 44 коп., інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 62746 грн. 91 коп., трьох процентів річних від суми заборгованості в розмірі 12493 грн. 81 коп., а всього в сумі 127181 гривня 53 копійки. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 73239,15 грн. суд зазначає наступне.
З матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, наданого позивачем на адресу суду 26 листопада 2018 року, вбачається, що пеня нарахована за період з 13 березня 2011 року по 13 квітня 2014 року, що відповідає вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
За змістом статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити (частина третя статті 551 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням загальних засад цивільного законодавства та обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Вказане відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 р. у справі 6-1120цс15 та у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.
Оскільки розмір неустойки, який дорівнює 73239,15 грн., перевищує розмір збитків, а саме суми заборгованості за основним боргом та за процентами за користування кредитом, яка дорівнює 51940,81 грн. (51907, 37 + 33, 44 коп.), а також враховуючи те, що матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсація від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, відшкодовуються позивачу відповідно до ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи, відповідатиме зменшення розміру неустойки з 73239,15 грн. до 20000 грн.
А отже, з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26 грудня 2007 року, що станом на 24 квітня 2018 року включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 51907 грн. 37 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 33 грн. 44 коп., пеню в розмірі 20000 грн. 00 коп., інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 62746 грн. 91 коп., три проценти річних від суми заборгованості в розмірі 12493 грн. 81 коп., а всього в розмірі 147181 гривні 53 копійок.
В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26 грудня 2007 року, що станом на 24 квітня 2018 року включає пеню в розмірі 53239 гривень 15 копійок слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв’язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2207,72 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289, п.п.15.5, 19 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26 грудня 2007 року, що станом на 24 квітня 2018 року включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 51907 грн. 37 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 33 грн. 44 коп., пеню в розмірі 20000 грн. 00 коп., інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 62746 грн. 91 коп., три проценти річних від суми заборгованості в розмірі 12493 грн. 81 коп., а всього в розмірі 147181 (ста сорока семи тисяч ста вісімдесяти однієї) гривні 53 копійок.
В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором № Н-А-220315622 від 26 грудня 2007 року, що станом на 24 квітня 2018 року включає пеню в розмірі 53239 (п’ятдесяти трьох тисяч двохсот тридцяти дев’яти) гривень 15 копійок – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2207 (двох тисяч двохсот семи) гривень 72 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення – 12 лютого 2019 року.
Позивач: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ЄДРПОУ 00032129; відповідач: ОСОБА_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 гурт., кв. 2, РНОКПП НОМЕР_1.
Суддя
Судове рішення № 79843811, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 07.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 233/4491/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: