Рішення № 79843115, 14.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30160/18

Провадження № 2/127/5142/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

14 лютого 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.12.2010 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір.

Позивач свій обов’язок по кредитному договору щодо надання ОСОБА_3 кредиту виконав. Однак, ОСОБА_3 вчасно не здійснювалось погашення кредитних коштів, таким чином остання зобов’язання за договором не виконала.

24.07.2014 року у м. Вінниці позичальник ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На думку позивача, відповідачі є такими, що спадщину прийняли після смерті ОСОБА_3, до складу якої входять, у тому числі і кредитні зобов’язання, як спадкоємці за законом першої черги – чоловік та син померлої відповідно, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та протягом шести місяців після смерті спадкодавця не заявили про відмову від останньої.

Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком становить 6 024,53 грн., яка складається з наступного: 5 492,75 грн. – заборгованість за кредитом; 531,78 грн. – заборгованість за відсотками.

28.08.2018 року позивачем до спадкоємців позичальника – відповідачів по справі було направлено листи-претензії, згідно яких позивач пред’явив свої вимоги до останніх, однак дані вимоги були проігноровані відповідачами.

Окрім того, 18.09.2014 року позивач звертався до Першої вінницької державної нотаріальної контори із претензією кредитора.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.12.2010 року у розмірі 6 024,53 грн.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 до судового засідання не з’явилась, однак від останньої надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.53).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судового засідання не з’явились із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Оскільки, у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.12.2010 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір (а.с.8, 9-32).

При укладенні вищевказаного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свій обов’язок по кредитному договору щодо надання ОСОБА_3 кредиту виконав. Однак, ОСОБА_3 вчасно не здійснювалось погашення кредитних коштів, таким чином остання зобов’язання за договором не виконала.

24.07.2014 року позичальник ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ №293729, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області 25.07.2014 року (а.с.38).

Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком становить 6 024,53 грн., яка складається з наступного: 5 492,75 грн. – заборгованість за кредитом; 531,78 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-7).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в тому числі і кредитні зобов’язання перед позивачем на підставі кредитного договору №б/н від 16.12.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Згідно ч.2 ст.1281 ЦК України(в редакції на момент смерті спадкодавця) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Частиною 3 ст.1281 ЦК України (в редакції на момент смерті спадкодавця) передбачено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред’явлення вимог кредиторів. Пред’явлення вимог може відбуватись як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ч.4 ст.1281 ЦК України в редакції на момент смерті спадкодавця).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2018 року позивачем до спадкоємців позичальника – відповідачів по справі було направлено листи-претензії, згідно яких позивач пред’явив свої вимоги до останніх (а.с.44-46), однак дані вимоги були проігноровані відповідачами.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2014 року позивач звертався до Першої вінницької державної нотаріальної контори із копією претензії кредитора (а.с.42).

Згідно листа Першої вінницької державної нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа до майна померлої 24.07.2014 року ОСОБА_3 не заводилась, позивачу роз’яснено про необхідність пред’явлення державному нотаріусу оригіналу претензії та сплату коштів за Витяги із Спадкового реєстру. Також, позивачу роз’яснено, що без оригінала претензії проплата буде повернута без її опрацювання (а.с.43).

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що він в установленому законом порядку та в передбачені законом строки пред’явив свої вимоги до спадкоємців, оскільки матеріали справи не містять доказів реєстрації в установленому законом порядку органами нотаріату претензії позивача як кредитора до спадкоємців позичальника (боржника) в передбачені ч.ч.2, 3 ст.1281 ЦК України (в редакції на момент смерті спадкодавця) строки чи безпосереднє пред’явлення претензії до спадкоємців в ті самі строки.

Частина 1, 2 ст.1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з копії паспортів позичальника, відповідачів (а.с.33-37), відомостей Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 05.12.2018 року №62509, №62508 (а.с.61, 63) останні проживали разом за адресою: вул. ОСОБА_5 (колишня назва - вул. Стахурського), 14/23, м. Вінниця.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З огляду на наведене, відповідачі являються спадкоємцями за законом першої черги на майно померлої ОСОБА_3, оскільки проживали разом із спадкоємцем на момент відкриття спадщини, та протягом строку встановленого 1270 цього Кодексу не заявили відмову від неї.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Натомість, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що відповідачі в установленому законом порядку звертались до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини або видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, що останнім були видані такі свідоцтва щодо майна спадкодавця та чи було в дійсності таке майно у померлого за життя.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, стороною позивача не доведено, що позивачем в установленому законом порядку та в передбачені законом строки було пред’явлено вимоги до спадкоємців, що спадкодавцю за життя належало будь-яке (рухоме, нерухоме) майно чи право на таке майно, що відповідачі отримали останнє у спадщину, а тому в межах вартості майна, одержаного у спадщину, зобов’язані задовольнити вимоги кредитора.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а відтак задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212, 1048-1050, 1054, 1216-1217, 1220, 1231, 1268-1270, 1281-1282 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, рах. №29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя: