Вирок № 79842067, 14.02.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 290/42/19

Провадження № 1-кп/273/79/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. , секретаря судових засідань ОСОБА_1 , з участю прокурора Гуменюк Н.М., обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження № 12018060150000454 по обвинуваченню ОСОБА_2 Ісаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого , раніше не судимого

за ч. 1 ст.185 КК України ,

ВСТАНОВИВ :

18 грудня 2018 року, близько 19:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу домогосподарства, що належить ОСОБА_3, та знаходиться за адресою вул. Любарська, 24 в с. Врублівка Романівського району Житомирської області, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна ОСОБА_2, в цей же день та час, прибув до вказаного домогосподарства та переліз через дерев'яний паркан. Впевнившись у відсутності власників домогосподарства та інших сторонніх осіб, які б могли завадити вчиненню злочину, перебуваючи на подвір'ї домогосподарства, помітив дві дерев'яні клітки в яких знаходилися кролі породи «Українська проста». Відкривши вказані клітки шляхом відкриття защіпки, взявши двох кролів загальною вагою 7 кг. 100 г., вартістю 710 грн. помістив їх до поліетиленового мішка білого кольору, який приніс із собою.

З викраденим майном ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на вищевказану суму.

15 січня 2019 року в даному кримінальному провадженні між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України.

Згідно даної угоди, потерпілий ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у виді 200 годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, свою вину визнав . Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні показав, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення , вид покарання, а також інші заходи , які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з’ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди , передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України .

Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України , а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинено злочин середньої тяжкості, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є працездатною особою , але не працює, по місцю проживання характеризується посередньо , раніше не судимий.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні. Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повернення викраденого потерпілому.

Виходячи із викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 15 січня 2019 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 , 473-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 15 січня 2019 року про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 Ісаєвичем у кримінальному провадженні № 12018060150000454 за ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 Ісаєвича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за вказаним законом - у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 Ісаєвича до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути із ОСОБА_2 Ісаєвича на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1 430 ( одна тисяча чотириста тридцять) гривень ( отримувач УДКСУ у м. Києві, банк отримувача : казначейство України , р/р 31250231109135, МФО 820172, код класифікації доходів - 02883096)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О.П.Михалюк