Вирок № 79841560, 14.02.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2636/17

Провадження № 1-кп/185/38/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Павлоград

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Самоткан Н.Г..

суддів Головіна В.О., Тимченка С.О.

секретаря судового засідання Перепелиці О.В.

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017040370000018, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, без місця проживання та реєстрації, раніше судимого: 29.08.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за 185 ч.1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурорів Широкорада В.В., Онуфрієнко Л.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Михайлюка Б.Л.

потерпілої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

03 січня 2017 року приблизно о 23.20 годині обвинувачений ОСОБА_1, знаходився в спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1, де спільно вживав спиртні напої зі своєю сестрою ОСОБА_4, і в цей час до них прийшов ОСОБА_5 Після образ та висловлювання нецензурною лайкою ОСОБА_5 на адресу сестри, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел на протиправне позбавлення життя та заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5, ОСОБА_1 взяв в руки дерев'яний табурет та, усвідомлюючи протиправність і небезпеку своїх дії, бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_5, умисно завдав не менше двох ударів дерев'яним табуретом по спині потерпілого та одного удару в область лівої скроневої кістки голови останнього. Від нанесених ударів табурет зламався. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя та заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1 зайшов до кухні, де зі столу взяв ніж, повернувся до потерпілого ОСОБА_5, який перебував в цей час в спальній кімнаті, і за допомогою ножа завдав останньому не менше 21 удару в ділянки голови, шиї, обличчя, в область лівої передньобічної поверхні грудної клітини, в область правої частини грудної клітини, в область правого ока потерпілого ОСОБА_5, після чого, переконавшись в тому, що останній не подає ознак життя, припинив нанесення ударів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05.00 годині від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 помер в КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради».

Своїми умисними злочинними діями обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, дірчастого перелому скроневої кістки ліворуч, ізольованого перелому основи черепу, забою головного мозку, крововиливів під м'які мозкові оболонки, дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, темно-червона рідка кров у бічних шлуночки мозку, масивні інфільтруючі крововиливи у товщі м'яких покровів голови у скронево-потиличній ділянці ліворуч та тім'яно-скроневій ділянці праворуч; проникаючі колото-різані поранення: на шкіряних покровах обличчя у проекції внутрішнього кута правого ока з пошкодженням м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку; колото-різану рану на задньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч з пошкодженням задньої поверхні нижньої долі правої легені; колото-різану рану на задньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч; колото-різану рану на передньо-бічній поверхні грудної клітини ліворуч з пошкодженнямпередньої поверхні верхньої долі лівої легені; колото-різану рану, що розташована на передній поверхні грудної клітини на 13.5 см до гори від мочеподібного відростку з пошкодженням передньої поверхні верхньої долі правої легені; а також множинних поверхневих колото-різаних ран обличчя ліворуч та праворуч, на передньо-бічній поверхні шиї праворуч, на задній поверхні грудної клітини, на верхніх кінцівках , котрі починаються колото різаними ранами та сліпо закінчуються у підлеглих м'яких тканинах на глибину від 0.5 см до 2.5 см.

Виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, дірчастого перелому склепіння та основи черепу, забоєм головного мозку, утворились прижиттєво від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею у вищезазначену ділянку та проникаючих колото-різаних поранень: обличчя рана, з пошкодженням речовини мозку, проникаючих колото-різаних поранень передньої та задньої поверхні грудної клітини з пошкодженням лівої та правої легені, виникли прижиттєво від дії гострого предмету, який володів колото-ріжучими властивостями, та за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_5

Тілесні ушкодження у вигляді перелому 7-го ребра по підпахвинній лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври виникли прижиттєво, від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі), за своїм характером відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості.

Тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих колото-різаних поранень обличчя, правої бічної поверхні шиї, задньої поверхні грудної клітини, виникли прижиттєво від дії гострого предмету, який володів колото-ріжучими властивостями, за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів на шкіряних покровах обличчя утворилися прижиттєво від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Смерть потерпілого ОСОБА_5 настала від сумісної травми тіла, котра супроводжувалась: відкритою черпно-мозковою травмою, дірчатим переломом скроневої кістки ліворуч, ізольований перелом основи черепу, забоєм головного мозку, крововиливи під м'які мозкові оболонки, дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, темно-червона рідка кров у бічних шлуночки мозку, масивні інфільтруючі крововиливи у товщі м'яких покровів голови у скронево-потиличній ділянці ліворуч та тім'яно-скроневій ділянці праворуч, проникаючі колото-різані поранення обличчя з пошкодженням речовини головного мозку, передньої та задньої поверхні грудної клітини з пошкодженням обох легень, які супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечами і ускладнилось гострою крововтратою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та пояснив, що 3 січня 2017 року він після закінчення роботи вжив алкоголь та приблизно о 19.00 годині прийшов до сестри ОСОБА_4 додому забрати свій візок. Його запросили до кухні, де була сестра та невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_16. Вони разом сіли за стіл та стали вживати спиртні напої, на кухні був ніж, яким вони нарізали їжу, він його також брав у руки. ОСОБА_4 запросила його залишитись ночувати . Він пішов спати, прокинувся в кухні, звідки його відвезли вже до поліції. В той день ні потерпілого ОСОБА_5, ні свідка ОСОБА_7 не бачив. Перебуваючи в квартирі сестри, він не роздягався та був у верхньому одязі, кров на одязі бачив, не виключає можливості плям крові на обличчі. Крові в квартирі не бачив. Будь-яких конфліктів в той день з потерпілим ОСОБА_5 у нього не було. На досудовому слідстві він обмовляв себе, пояснюючи про конфлікт з потерпілим та завдання йому удару табуретом . Йому не відомо - хто міг вбити потерпілого.

Покази ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і повністю спростовуються показаннями свідків та письмовими доказами.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_5 доводиться їй батьком, також в неї є брат - ОСОБА_7, який проживає в квартирі батька з ОСОБА_4 Після певних обставин вона забрала батька до своєї квартири, і він став проживати з нею. 3 січня 2017 року о 21.00 годині до її квартири прийшов брат, ОСОБА_7, та попросив батька піти разом з ним до його місця проживання, пояснюючи це тим, що до його квартири прийшов обвинувачений, якого він боїться. Батько був тверезим, він зібрався та пішов, сказав, що залишиться ночувати у брата. Приблизно о 01.00 годині подзвонив брат та сказав, що батько в крові. Вона направилась до квартири брата. Коли зайшли в квартиру разом з ОСОБА_7, то побачили на підлозі спальної кімнати батька усього в крові, він лежав на правому боці між диваном та шафою, під його головою була подушка, на дивані лежав табурет, вони стали піднімати потерпілого та викликали Швидку. В квартирі побачили обвинуваченого, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, він був одягнутий, його руки були брудні, проте крові вона на руках не побачила. Ніяких тілесних ушкоджень у обвинуваченого вона не побачила. В цей момент забігла ОСОБА_4, стала запитувати у ОСОБА_7: де він був. ОСОБА_4 була нетвереза та сказала, що батька убив обвинувачений, і вона все бачила. В той день вона бачила кров в спальній кімнаті, де знайшли батька, та в ванній кімнаті бачила ганчірку в крові. Зі слів співробітників поліції їй стало відомо, що біля обвинуваченого був знайдений ніж. При призначенні міри покарання просить визначити найсуворіше покарання, передбачене законодавством.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 був його батьком, а ОСОБА_4 є його дружиною. 03 січня 2017 року ввечері до його квартири прийшов обвинувачений, який доводиться братом його дружини. ОСОБА_4 впустила його, вони пройшли до кухні, стали вживати спиртні напої. Він намагався вигнати ОСОБА_1, проте його випхали з квартири. В квартирі залишилась ОСОБА_4 з дітьми та обвинувачений. Він пішов до сестри ОСОБА_3 за батьком. Разом з батьком вони повернулись до квартири, батько зайшов , а він залишився його чекати повз квартири. Він чув крики з квартири і чекав годину-півтори. Підійшовши до дверей квартири, тихенько зайшов і побачив батька в крові. Він лежав на правому боці в кімнаті між шафою та ліжком, в руці був телефон у крові. Обвинувачений ОСОБА_1 був в його кімнаті в стані алкогольного сп'яніння, сидів біля телевізора. Він не бачив ОСОБА_4 в той момент, можливо, коли він відлучався до цього та ходив до магазину, дружина вийшла з квартири. Згодом ОСОБА_4 йому говорила, що бачила, як батько сперечався з обвинуваченим, останній махав ножем. Дружина замивала кров біля шафи, в інших кімнатах крові не було. Знаряддя злочину бачив, це їх ніж, яким нарізали хліб.

Свідок ОСОБА_4 відмовилась в судовому засіданні давати пояснення стосовно свого рідного брата, обвинуваченого ОСОБА_1

Під час допиту свідок ОСОБА_8 показав, що в січні 2017 року йому на телефон вночі подзвонила ОСОБА_3 та попросила прийти до будинку, де проживає її батько. Він прийшов разом з братом ОСОБА_9 Коли вони разом піднялись до квартири, то ОСОБА_7 показав потерпілого. В кімнаті були розкидані речі, потеплілий лежав на спині між шафою та ліжком, весь у крові, він був ще живим. Вони викликали Швидку допомогу та поліцію. В сусідній кімнаті за диваном спав обвинувачений ОСОБА_1 Вони його розбудили, він показав їм руки, які були брудними, але не в крові. На обличчі обвинуваченого на одній щоці він бачив кров. Обвинувачений не торкався тих місць, де була кров. В цей момент прийшла ОСОБА_4 та запитала: «Ну що, вже помер?» Вона повідомила , що потерпілого побив її брат ОСОБА_1 Він бачив кров на полу в кімнаті, де лежав потерпілий, та в ванній кімнаті на тканині. Після приїзду Швидкої допомоги він разом з потерпілим поїхав до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що рік тому його брату подзвонила ОСОБА_3, і повідомила, що щось трапилось з її батьком. Вони разом прийшли та піднялись до квартири, де в кімнаті побачили між шафою та ліжком потерпілого, який лежав на спині, був увесь в крові, на підлозі та одязі також була кров. В сусідній кімнаті були діти та обвинувачений в одязі. Вони попросили його підвестись, на руках останнього крові він не помітив, на обличчі ОСОБА_1 побачив кров. Йому здалось, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп'яніння. Потім прийшла ОСОБА_4 та запитала: «Чи не вмер ще потерпілий?» В ванній кімнаті він бачив тканину, яка була в крові. Разом з потерпілим вони поїхали до лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що до неї в день заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 о 14.30 годині приходив сусід - ОСОБА_7 і просив зателефонувати батькові викликати його. Приблизно о 21.20 годині того ж дня ОСОБА_7 просив викликати поліцію та казав, що батька можуть вбити. Вона викликала поліцію, але ніхто не приїхав. Про конфлікт між обвинуваченим та ОСОБА_5 їй нічого невідомо.

Відповідно витягу з кримінального провадження №12017040370000018, 04.01.2017 року о 07.38 годині до ЄРДР Павлоградським ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості про злочин, передбачений ст. 115 ч.1 КК України, згідно яких: 04.01.2017 року до чергової частини Павлоградського ВП телефоном надійшло повідомлення від чергової медсестри приймального відділення міської лікарні №4 м.Павлограда про те, що до приймального відділення доставлено гр. ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями у виді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, двосторонній пневмоторакс, відкритої черепно-мозкової травми, який від отриманих тілесних ушкоджень помер в реанімаційному відділенні. Особою, якій повідомлено про підозру, зазначений ОСОБА_1 /т.1 а.п.142/.

Згідно з протоколом огляду місця події від 04.01.2017 року та фототаблицею /т.1 а.п.146-154/, безпосереднім місцем вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 злочину є приміщення квартири АДРЕСА_1. Зафіксована обстановка після вчинення злочину. В спальній кімнаті на підлозі зліва від входу виявлена велика пляма бурого кольору, біля якої знайдена подушка в плямах бурого кольору. На підлозі знаходяться три дерев'яні ніжки від табурета та палка, на яких є плями бурого кольору, на ліжку знаходилось сидіння від табурета. В іншій спальній кімнаті біля ліжка на підлозі знайдений ніж з дерев'яною ручкою з залишками рідини бурого кольору. В ванній кімнаті виявлені в рукомийнику та ванній плями бурого кольору та тканина з залишками рідини бурого кольору. З місця огляду вилучено змиви виявлених речовин бурого кольору, тканина з залишками рідини бурого кольору, кухонний ніж з залишками рідини бурого кольору, з якого попередньо зняті мікрочастинки та дактилоплівка з рукоятки, три дерев'яні ніжки з палкою від табурета та сидіння, відбитки пальців рук, наволочка з залишками рідини бурого кольору.

При огляді трупа потерпілого ОСОБА_5 в морзі Павлоградського бюро СМЕ 04.01.2017 року були виявлені численні рани на голові та обличчі, на передній поверхні грудної клітини ліворуч та праворуч. При перегортанні на задній поверхні грудної клітини потерпілого праворуч виявлені три рани. На верхніх та нижніх повіках обох очей виявлені крововиливи. На передній поверхні, лівій та правій бічній - множинні садна. На внутрішній поверхні обох долонь в проекції великого пальця встановлені рани. В ході огляду трупа з пальців рук були зрізані та вилучені піднігтьові зрізи. Вказана слідча дія була зафіксована в протоколі огляду трупа від 04.01.2017 року /т.1 а.п.155-164/.

Під час проведення досудового розслідування слідчим було проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_4 Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.01.2017 року /т.2 а.п.85-90/, свідок ОСОБА_4 добровільно в присутності понятих та експерта на місці злочину в квартирі АДРЕСА_1 розповіла про події, які відбувались 04.01.2017 року та показала в якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_5 при нанесенні йому тілесних ушкоджень її братом, обвинуваченим ОСОБА_1

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 8 від 02.02.2017 року /т.1 а.п.166-174/, при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлена сумісна травма тіла. Відкрита черепно-мозкова травма, дірчастий перелом скроневої кістки ліворуч, ізольований перелом основи черепу, забій головного мозку, крововилив під м'які мозкові оболонки, дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, темно-червона рідка кров у бічних шлуночки мозку, масивні інфільтруючі крововиливи у товщі м'яких покровів голови у скронево-потиличній ділянці ліворуч та тім'яно-скроневій ділянці праворуч. А також проникаючих колото-різаних поранень:

1) що починаються колото-різаною раною на шкіряних покровах обличчя у проекції внутрішнього кута правого ока з пошкодженням м'яких тканин та продовжується у рановий канал, що прямує у напрямку з переду назад, дещо з права на ліво, ззовні у середину, довжиною близько до 8 см, пошкоджуючи на своєму шляху праву очницю, мале крило клиновидної кістки ліворуч, твердої мозкової оболонки з наступним повним розривом лівого зорового нерву, пошкодженням м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, прямуючи у ліву лобну частку на глибину 2.8 см, де і затухає.

2) колото-різана рана на задньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч, виявлений раньовий канал довжиною 11.5 см, котрий прямує у напрямку з заду на перед з право на ліво дещо зверху до низу, пошкоджуючи по ходу шкіру з підшкірно-жировою клітковиною, м'язи грудної клітини, проникаючи далі до правої плевральної порожнини, пошкоджуючи пристінкову плевру у 6-му міжреберному проміжку, з утворенням зяючої щілини розміром 2х0.5 см, та пошкодженням задньої поверхні нижньої долі правої легені розміром на вході 1х0.4 см, глибиною 1.4 см;

3) колото-різана рана на задньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч, виявлений раньовий канал довжиною 8 см, котрий прямує у напрямку з заду на перед, з право на ліво, знизу до гори, пошкоджуючи по ходу шкіру з підшкірно-жировою клітковиною, м'язи грудної клітини, проникаючи далі до правої плевральної порожнини, пошкоджуючи пристінкову плевру у 4-му міжреберному проміжку, з утворенням зяючої щілини розміром 1.2х0.2 см, де затухає без пошкодження легені,

4) колото-різана рана на передньо-бічній поверхні грудної клітини ліворуч, виявлений раньовий канал довжиною 9.5 см, котрий прямує у напрямку з переду назад, з ліва на право, зверху до низу, пошкоджуючи по ходу шкіру з підшкірно-жировою клітковиною, м'язи грудної клітини, проникаючи далі до лівої плевральної порожнини пошкоджуючи пристінкову плевру у 4-5 міжреберному проміжку, з утворенням зяючої щілини розміром 1.8х0.5 см, та пошкодженням передньої поверхні верхньої долі лівої легені розміром на вході 1.2х0.3 см, глибиною 1.3 см;

5) колото-різана рана, що розташована на передній поверхні грудної клітини на 13.5 см до гори від мочеподібного відростку, виявлений раньовий канал довжиною 8.7 см, котрий прямує у напрямку з переду назад, з ліва на право та дещо зверху до низу, пошкоджуючи по ходу шкіру з підшкірно-жировою клітковиною, м'язи грудної клітини, грудину, проникаючі далі до правої плевральної порожнини, пошкоджуючи пристінкову плевру у 3-му міжреберному проміжку, з утворенням зяючої щілини розміром 2.1х0.6 см та пошкодженням передньої поверхні верхньої долі правої легені розміром на вході 1.4х0.5 см, глибиною 1.8 см.

А також множинних поверхневих колото-різаних ран обличчя ліворуч та праворуч, на передньо-бічній поверхні шиї праворуч, на задній поверхні грудної клітини, на верхніх кінцівках, котрі починаються колото різаними ранами та сліпо закінчуються у підлеглих м'яких тканинах на глибину від 0.5 см до 2.5 см.

Виявлені тілесні ушкодження у виді: відкритої черепно-мозкової травми, дірчастого перелому склепіння та основи черепу, забоєм головного мозку, утворилися прижиттєво від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею у вищезазначену ділянку та проникаючих колото-різаних поранень: обличчя рана з пошкодженням речовини мозку, проникаючих колото-різаних поранень передньої та задньої поверхні грудної клітини з пошкодженням лівої та правої легені, виникли прижиттєво від дії гострого предмету. Який володів колото-ріжучими властивостями, та за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Згідно з даними судово-медичного медико-криміналістичного дослідження пошкодження №2 та №3 на шматку шкіри з задньо-бічної поверхні грудної клітини праворуч є колото-різаними ранами і заподіяні сплощеним колото-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини близько 18.5 мм (для рани №3), 26.3 мм (для рани №2), який мав гостре лезо та обух товщиною близько 1.0-1.2 мм.

Тілесні ушкодження у виді перелому 7-го ребра по підпахвинній лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври виникли прижиттєво, від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі), за своїм характером відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості.

Тілесні ушкодження у виді: поверхневих колото-різаних поранень обличчя, правої бічної поверхні шиї, задньої поверхні грудної клітини, виникли прижиттєво, від дії гострого предмету, який володів колото-ріжучими властивостями, за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів на шкіряних покровах обличчя, утворилися прижиттєво від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі), за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Всі виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво за короткий проміжок часу до настання смерті потерпілого.

Смерть потерпілого ОСОБА_5 настала від сумісної травми тіла, котра супроводжувалась: відкритою черпно-мозковою травмою, дірчатим переломом скроневої кістки ліворуч, ізольованим переломом основи черепу, забоєм головного мозку, крововиливи під м'які мозкові оболонки, дрібно вогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, темно-червона рідка кров у бічних шлуночки мозку, масивні інфільтруючі крововиливи у товщі м'яких покровів голови у скронево-потиличній ділянці ліворуч та тім'яно-скроневій ділянці праворуч. Проникаючі колото-різаними поранення обличчя з пошкодженням речовини головного мозку, передньої та задньої поверхні грудної клітини з пошкодженням обох легень, які супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечами і ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджується даними судово-медичного та додаткових методів дослідження.

Всі виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво за короткий проміжок часу, який міг вимірюватись секундами, максимум хвилинами, встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень не представляється можливим.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень можливо припустити, що в момент їх отримання розташування потерпілого могло бути різноманітним та змінюватись.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, можливо вказати, що ушкодження у вигляді колото-різаних поранень спричинені не менше як від 21 механічних дій твердого предмету (предметів), який (які) володів колюче-ріжучими властивостями. Виявлені тілесні ушкодження у потерпілого не характерні для спричинення їх власноруч.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_5 етиловий спирт та його сурогати не виявлені.

Відповідно до висновку експерта № 75 від 13.01.2017 року, кров обвинуваченого ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 /т.1 а.п.199/. Зразки крові обвинуваченого були отримані на підставі постанови прокурора Павлоградської місцевої прокуратури від 04.01.2017 року про відібрання біологічних зразків у особи /т.1 а.п.195/, про що було слідчим складено протокол отримання зразків для проведення експертизи від 06.01.2017 року в присутності захисника, будь-яких зауважень чи доповнень від учасників дії не надходило. /т.1 а.п.196/.

Згідно з висновком експерта відділення судово-медичної імунології КЗ «ДОБСМЕ» ДОР» №77 від 25.01.2017 року /т.1 а.п.203-205/, на марлевих серветках зі змивами речовини бурого кольору з умивальника, підлоги в спальній кімнаті та на наволочці встановлена наявність крові людини, що не виключає можливості походження крові від потерпілого ОСОБА_5, даних про присутність крові обвинуваченого у вказаних слідах не встановлено.

Під час затримання обвинуваченого 04.01.2017 року за участі захисника у останнього було вилучено одяг: дублянку чоловічу чорного кольору, брюки чоловічі сірого кольору, светр сірого кольору з полосою попереду білого кольору, черевики світло-сірого кольору, про що було зазначено в протоколі затримання, будь-яких зауважень від учасників дії не надходило /т.1 а.п. 183-186/.

При експертному досліджені вилученого у обвинуваченого одягу: на дублянці та парі взуття встановлена наявність крові людини, що не виключає можливості походження від потерпілого ОСОБА_5, даних про присутність крові обвинуваченого у вказаних слідах не встановлено, про що було складено висновок №78 від 25.01.2017 року /т.1 а.п.209-212/.

Під час дослідження вилучених з місця події дерев'яних ніжок, палки та сидіння табурета, на двох дерев'яних ніжках, одній дерев'яній ніжці від стільця з поперековою дерев'яною палкою встановлена наявність крові та визначений білок людини. Виявлені сліди крові можуть походити від потерпілого ОСОБА_5, даних про походження крові на вказаних речових доказах від обвинуваченого не отримано, що зазначено у висновку експерта №102 від 01.02.2017 року /т.1 а.п.215-218/.

Відповідно висновку експерта №79 від 26.01.2017 року /т.1 а.п.222-224/, на наданих на дослідження мікрочастинках з вмістом, вилучених з руків'я ножа, виявлена кров людини з домішками поту. При серологічному дослідженні слідів крові з домішкою поту виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості походження від обвинуваченого ОСОБА_1 Також не виключена можливість домішку крові або поту, або тільки поту у зазначеному об'єкті від потерпілого ОСОБА_5

Під час проведення досудового розслідування була проведена судово-імунологічна експертиза змивів з правої та лівої рук обвинуваченого ОСОБА_1, що були відібрані на підставі постанови прокурора від 04.01.2017 року/т.1 а.п.225/ та занесені слідчим до протоколу отримання зразків для експертизи від 04.01.2017 року /т.1 а.п.226/. Згідно висновку експерта №76 від 24.01.2017 року, на марлевих серветках зі змивами з рук обвинуваченого встановлена наявність крові людини, яка не виключає можливості походження від самого обвинуваченого. Також не виключена можливість домішку крові від потерпілого ОСОБА_5 /т.1 а.п.230-232/.

Відповідно висновку експерта молекулярно-генетичної експертизи №97 від 01.03.2017 року /т.2 а.п.4-8/, препарати ДНК, виділені зі слідів крові в змиві з правої руки обвинуваченого ОСОБА_1, являють собою ДНК чоловічої статевої належності, генотип яких співпадає з генотипом потерпілого ОСОБА_5, та відмінний від генотипу обвинуваченого ОСОБА_1 ДНК даних слідів крові в змиві з правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 може походити від потерпілого ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99.999999999999999937%. Препарати ДНК, виділені зі слідів крові в змиві з лівої руки обвинуваченого ОСОБА_1, являють собою суміш ДНК чоловічої статевої належності, змішаний генотип якої співпадає з генотипами потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1 Тобто ДНК в слідах з кров'ю в змиві з лівої руки обвинуваченого може походити від потерпілого ОСОБА_5 та самого обвинуваченого ОСОБА_1

Згідно висновку експерта №98 від 02.03.2017 року /т.1 а.п.247-249/, ДНК в змивах з руків'я ножа та з дактилоплівки може походити від потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1

Відповідно до висновку експерта №100 від 30.01.2017 року в піднігтьовому вмісті обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 наявності крові не встановлено, знайдені клітини епідермісу, які не придатні для цитологічного дослідження /т.2 а.п.144-145/.

Під час дослідження піднігтьового вмісту з обох рук потерпілого ОСОБА_5 була встановлена наявність крові, знайдені клітини середнього, глибокого шарів епідермісу, походження яких, згідно висновку експерта №99 від 30.01.2017 року, може походити від самого потерпілого ОСОБА_5 Даних про походження крові та клітин в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_5 від обвинуваченого ОСОБА_1 не отримано /т.2 а.п.148-151/.

Під час проведення досудового розслідування була проведена судово-криміналістична експертиза пошкоджень на шматку шкіри з задньо-бічної поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_5 про що складено висновок №322-МК від 20.03.2017 року /т.2 а.п.11-15/. Пошкодження №2 та №3 на шматку шкіри з задньо-бічної поверхні грудної клітини потерпілого могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа.

Згідно висновку експерта №101 від 30.01.2017 року /т.2 а.п.35-38/, на кухонному ножі, що був вилучений при огляді 04.01.2017 року квартири АДРЕСА_1, встановлена наявність крові, виявлені епітеліальні клітини та визначений білок людини. Кров на ножі могла походити від потерпілого ОСОБА_5, даних про походження крові на ножі від обвинуваченого ОСОБА_1 не отримано.

Стосовно обвинуваченого була проведена судово-психіатрична експертиза. Відповідно до висновку експертизи №67 від 30.03.2017 року, ( мовою оригіналу) «ОСОБА_1 хроническим психическим заболеванием, слабоумием, иным болезненным состоянием психики в период инкриминируемого ему деяния не страдал и в настоящее время не страдает. Обнаруживал ранее и обнаруживает в настоящее время психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В период времени, к которому относится инкриминируемое ему деяние, ОСОБА_1 не обнаруживал признаков какого-либо временного болезненного расстройства душевной деятельности. По своему психическому состоянию в тот период времени он мог отдавать себе отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. По своему психическому состоянию в настоящее время испытуемый также может отдавать себе отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. В применении в отношении него принудительных мер медицинского характера не нуждается» /т.1 а.п.239-242/.

Згідно протоколу огляду від 04.01.2017 року /т.2 а.п.16-19/, слідчим о 04.45 годині в приймальному відділені міської лікарні були оглянуті носильні речі потерпілого ОСОБА_5: куртка чоловіча чорного кольору з плямами рідини бурого кольору та двома пошкодженнями у вигляді прорізів; чоловічі плавки; чоловічі штани сірого кольору; чоловіча сорочка синього кольору з плямами речовини бурого кольору та двома пошкодженнями ззаду на правій половині у вигляді прорізів, светр чоловічий сірого кольору з плямами речовини бурого кольору та двома пошкодженнями у вигляді прорізів, - та мобільний телефон марки «Самсунг» сіро-чорного кольору /т.2 а.п.16-19/.

Вказану слідчу дію було проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно витягу з кримінального провадження /т.1 а.п.142/ відомості про вчинений злочин, передбачений ст. 115 ч.1 КК України, за фактом спричинення смерті ОСОБА_5 були внесені до ЄРДР о 07.38 годині ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стаття 214 КПК України передбачає, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

Колегія суддів, аналізуючи наданий стороною обвинувачення доказ: протокол огляду речей потерпілого, - приходить до висновку, що вказаний доказ був отриманий не в порядку, встановленому КПК України, тому є недопустимим доказом у відповідності вимог ст.86 КПК України.

Захисником обвинуваченого під час проведення судового розгляду було заявлено про недопустимість доказу: протоколу огляду місця події від 04.01.2017 року, - у зв'язку з тим, що слідчим було оглянуто квартиру без згоди власника оселі та постанови слідчого судді. Згідно наданих відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира, в якій були завдані тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 належить на праві спільної часткової власності останньому, ОСОБА_7, ОСОБА_12, яка померла. Огляд квартири, де стався злочин, був здійснений слідчим зі згоди свідка ОСОБА_4, яка на той час проживала в цій квартирі як дружина свідка ОСОБА_7, одного з власників квартири.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, Верховний Суд в своїй Постанові від 01.02.2018 року (провадження №51-230км18) при розгляді скарги засудженого про скасування постановлених рішень судів, зазначає, що «доводи засудженого про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла».

04.01.2017 року слідчим було оглянуто квартиру АДРЕСА_1 саме як огляд місця події. Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду в Постанові від 01.11.2018 року (провадження №51-4088км18) про проведення огляду житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови наявності процесуальних гарантій, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку, будь-яких порушень прав власників квартири (родини ОСОБА_5) під час огляду не відбулось. Протокол огляду місця події від 04.01.2017 року з фототаблицею до нього /т.1 а.п.146-154/ складений відповідно до вимог ст.ст. 104, 105 КПК України, у зв'язку з чим колегія суддів оцінює даний доказ як належний та допустимий.

Під час судових дебатів захисником було заявлено про недопустимість протоколу огляду трупа від 04.01.2017 року /т.1 а.п.155-164/ з тих підстав, що слідчим для проведення огляду був залучений судово-медичний експерт ОСОБА_13, якому були роз'яснені права спеціаліста, та в протоколі виправлений час проведення огляду. Протокол огляду трупу від 04.01.2017 року слідчим складався в приміщенні моргу, слідчий використовував готовий бланк розробленого протоколу, в який вписував встановлені обставини. Серед прав і обов'язків, що були роз'яснені експертові ОСОБА_13, були права і обов'язки особи, яка залучається в якості експерта. Вказана слідча дія була проведена у відповідності вимог ст. 238 КПК України. Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону судом під час дослідження цього доказу не було встановлено.

Крім того, захисником обвинуваченого було заявлено про недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту у зв'язку з тим, що під час проведення вказаної слідчої дії відбулось порушення недоторканості житла без дозволу власника або ухвали слідчого судді, та були порушені вимоги КПК під час проведення цієї слідчої дії. Колегією суддів було з'ясовано, що після допиту свідка ОСОБА_4 06.01.2017 року з метою відтворення обставин на місці події, про які повідомила свідок, слідча група прибула до квартири, де відбулись події, в результаті яких була спричинена смерть ОСОБА_5, власникові квартири. При проведені слідчої дії був присутнім судово-медичний експерт, який скористався своїми правами та задавав питання свідкові. Свідок ОСОБА_4 проживала в зазначеній вище оселі, надала згоду на проведення слідчого експерименту, будь-яких порушень прав власників квартири під час проведення слідчого експерименту не відбулось. Вказана слідча дія була проведена слідчим у відповідності вимог ст. 240 КПК України, тому вказаний доказ є допустимим.

Щодо заявлених стверджень захисника про те, що у обвинуваченого були незаконно вилучені біологічні зразки у виді зразків піднігтьових зрізів з пальців рук та змивів з долонь рук одразу після злочину у зв'язку з тим, що захисник при цій дії не був присутнім, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 245, 110 КПК України, отримання зразків для експертизи це самостійна процесуальна дія, а не слідча, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи для обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України, при цьому в якості особи, у якій відбираються зразки, може бути не лише підозрюваний. Єдиною підставою для отримання таких зразків є постанова прокурора, що здійснює досудове розслідування. У разі відсутності добровільної згоди особи на відібрання біологічних зразків - це питання вирішується слідчим суддею, судом.

04.01.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 о 10.00 годині добровільно надав зразки піднігтьових зрізів з пальців рук та змивів з долонь рук, про що свідчить протокол слідчого /т.1 а.п.226/, підставою проведення цієї процесуальної дії стала постанова прокурора від 04.01.2017 року /т.1 а.п.225/. В подальшому 04.01.2017 року о 17.50 годині обвинуваченому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, що відповідно до вимог ст.49 та ст. 52 КПК стало підставою для обов'язкової участі захисника. Будь-яких порушень добровільного відібрання біологічних зразків, а саме у особи для проведення експертизи, колегія суддів не вбачає.

Крім того, захисником було заявлено про незаконність відібрання 04.01.2017 року зразків крові у обвинуваченого, оскільки в постанові прокурора зазначений інший слідчий, ніж той який здійснив це вилучення, та вилучення зразків крові у обвинуваченого в більшому об'ємі в кількості 10 мл, ніж потрапило на дослідження.

Колегія суддів дослідила витяг з кримінального провадження /т.1.а.п.142/ та доручення про проведення досудового розслідування про створення групи слідчих для проведення досудового розслідування за фактом смерті ОСОБА_5 /т.1 а.п.143/. Згідно цих документів для проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження була залучена слідча група, до складу якої входило два слідчих СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Відповідно до протоколу про відібрання зразків для експертизи від 06.01.2017 року /т.1 а.п.196/ слідчий ОСОБА_14 в присутності захисника Михайлюка Б.Л. відібрав зразки крові у обвинуваченого. Будь-яких зауважень в момент проведення цієї процесуальної дії, зокрема з боку захисника, не було. Протокол отримання зразків від 06.01.2017 року взагалі не містить об'єму відібраних зразків крові у обвинуваченого.

Ствердження захисника про ймовірність використання надлишків вилученої у обвинуваченого крові для фальсифікації доказів в судовому засіданні нічим не були підтверджені, навпроти, свідки та потерпіла, які одразу побачили обвинуваченого до приїзду поліції, вказували на наявність плям крові на обвинуваченому.

Відповідно, заявлені клопотання захисника про визнання недопустимими висновків криміналістичних експертиз речових доказів, вилучених, на його думку, з істотним порушенням норм кримінального процесуального права, - як «плодів отруйного дерева» є надуманими. Тому колегія суддів розцінює це як обраний спосіб захисту обвинуваченого.

Дослідженні висновки криміналістичних експертиз є належними та допустимими доказами, що відповідають вимогам КПК України.

Аналізуючи покази обвинуваченого про його непричетність до спричинення 03.01.2017 року потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та смерті, відсутності будь-яких мотивів завдання цих ушкоджень, - колегія суддів дійшла висновку про їх неспроможність, виходячи з наступного.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, скориставшись правом не свідчити проти рідних, все ж таки надала покази стосовно того, що в день отримання потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в квартирі стався конфлікт, в ході якого потерпілий вдарив її по обличчю, при цьому в цей момент в оселі був присутнім її брат, обвинувачений ОСОБА_1 Саме ця обставина і стала причиною подальшого побиття та завдання останнім тілесних ушкоджень покійному ОСОБА_5 При перегляді запису слідчого експерименту, що робився під час проведення досудового розслідування, свідок ОСОБА_4 добровільно на місці злочину розповіла про події від 04 січня 2017 року, в ході яких настала смерть потерпілого ОСОБА_5, вказуючи, що тілесні ушкодження у останнього після яких настала його смерть, були спричинені саме обвинуваченим ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 під час допиту зазначав, що 03.01.2017 року після того, як він вийшов ввечері з квартири, в оселі залишились обвинувачений з ОСОБА_4 та його діти, інших осіб в квартирі не було. Пізніше через деякий час в квартиру зайшов потерпілий ОСОБА_5, якого в подальшому свідок ОСОБА_7 знайшов з численними тілесними ушкодженнями в крові, при цьому в квартирі продовжував знаходитись обвинувачений ОСОБА_1, інших осіб в цей момент в квартирі не було, лише через декілька хвилин прийшла свідок ОСОБА_4, вона йому одразу повідомила, що потерпілого ОСОБА_5 побив обвинувачений, при цьому розмахував ножем.

Допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, потерпіла ОСОБА_6, які разом зі свідком ОСОБА_7 прийшли до квартири після отримання потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, одноголосно зазначали на присутність в квартирі лише обвинуваченого та потерпілого, вказуючи на плями крові на обличчі обвинуваченого. Потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказували на те, що одразу після бійки свідок ОСОБА_4 говорила, що ушкодження потерпілому ОСОБА_5 були спричинені саме обвинуваченим ОСОБА_1

Проведена судово-молекулярна експертиза на змиві з правої руки обвинуваченого, що був зроблений одразу після виявлення злочину, встановила наявність крові потерпілого ймовірністю не менше 99.9 %.

Згідно висновків криміналістичних експертиз на дублянці та взутті обвинуваченого, в які був одягнутий останній 03.01.2017 року, була встановлена наявність крові потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений так і не зміг пояснити походження крові потерпілого на його одязі, руках, та обличчі, при цьому стверджував, що до потерпілого ОСОБА_5 не підходив, навіть в той день не бачив останнього.

На знарядді злочину: кухонному ножі, який був вилучений з місця злочину, експертами була встановлена наявність біологічних слідів обвинуваченого у виді залишків поту на рукоятці, також експертами в області криміналістики було встановлено, що саме цим ножем були завдані удари по тілу потерпілого, від яких ОСОБА_5 помер.

Жодний з допитаних свідків, зокрема свідок ОСОБА_4, не підтвердили факту присутності в квартирі 03.01.2017 року особи чоловічої статі на ім'я «ОСОБА_16», про якого під час допиту сповістив обвинувачений.

Під час дослідження психічного стану обвинуваченого комісією експертів був встановлений факт свідомості ОСОБА_1 під час завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, будь-яких ознак тимчасового чи постійного розладу психічної діяльності останнього експерти не виявили, в період часу інкримінованого діяння за висновком експертизи обвинувачений перебував у стані простого алкогольного сп'яніння.

У зв'язку з чим, покази обвинуваченого про його непричетність до побиття, завдання тілесних ушкоджень та настання смерті потерпілого, суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та використання можливості ухилення останнього від кримінальної відповідальності. Ці покази обвинуваченого були спростовані в судовому засіданні показами потерпілої, свідків, зібраними письмовими доказами.

Покази потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 логічні та послідовні, підтверджуються іншими доказами, що зібрані за кримінальним провадженням. Будь-яких підстав для обмови обвинуваченого у вказаних осіб колегія суддів не вбачає. Ці покази суд приймає за основу при постановлені вироку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила факт приходу ОСОБА_7 в день інкримінованих ОСОБА_1 подій з проханням викликати поліцію, оскільки він побоювався за життя батька. В той день вона бачила якусь людину чоловічої статті, яка вночі виходила з під'їзду будинку, де стались події. Самого конфлікту, в ході якого були нанесені тілесні ушкодження та настала смерть ОСОБА_5 свідок ОСОБА_10 не бачила, вона не підтвердила і факту перебування в квартирі в той день сторонньої особи на ім'я «ОСОБА_16», зазначивши, що ініціатором усіх конфліктів в родині була ОСОБА_4 Покази свідка ОСОБА_10 логічні та послідовні, підтверджуються іншими доказами за кримінальним провадженням, тому колегія суддів приймає ці покази за основу при постановлені вироку.

В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного при розгляді кримінальних проваджень проти життя та здоров'я особи.. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Таким чином, аналізуючи покази обвинуваченого, потерпілої та свідків, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що 03.01.2017 обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі потерпілого, після вживання спиртних напоїв, на ґрунті образи потерпілим його сестри - свідка ОСОБА_4, що зумовило появу злочинного умислу у нього, використовуючи спочатку в якості знаряддя злочину дерев'яний табурет, який після ударів по тулубу та життєво важливому органу: голові потерпілого, - став непридатним для доведення злочинного умислу до кінця, тим самим змусивши обвинуваченого з кухні взяти ножа, після чого повернутися до потерпілого, та де, діючи умисно та свідомо, продовжив реалізовувати злочинний намір направлений саме на позбавлення життя потерпілого, наніс не менше 21 удару ножем в життєво важливі органи потерпілого ОСОБА_5: голову, верхню частину тулубу, завдавши тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких останній помер в реанімаційному відділенні. Наявність умислу у ОСОБА_1 саме на спричинення смерті потерпілому свідчить поведінка обвинуваченого, знаряддя злочину, число ударів та виявлених тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання ОСОБА_1, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії особливо тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставиною, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, думки потерпілої, відсутності пом'якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише з ізолюванням від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Крім того, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року, за яким був засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, та із застосуванням ст. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік, колегія суддів вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання за поставленим вироком від 29.08.2016 року за правилами складення покарань, передбаченими ст. 72 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з 04.01.2017 року була обрана у виді тримання під вартою в Дніпропетровській УВП УДПтСУ в Дніпропетровській області. До набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, та визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З огляду на наведене, з урахуванням вимог ч. 5 ст.72 КК України в редакції ЗУ від 26.11.2015 року, висновку правової позиції ВПВС від 06.06.2018 року, попереднє ув'язнення ОСОБА_1 з 04.01.2017 року до набрання вироком законної сили, має бути зараховано обвинуваченому в строк призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В обвинувальному акті прокурором заявлено, що під час проведення досудового розслідування проводилась судово-дактилоскопічна експертиза, вартість якої складає 703.68 грн. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки будь-яких документів, які підтверджують вартість проведення криміналістичної експертизи, та сам висновок вказаної експертизи, в суді не було досліджено, то колегія суддів вважає за необхідне відмовити у стягненні непідтверджених процесуальних витрат на проведення криміналістичної експертизи з обвинуваченого.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.

У відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за постановленим вироком приєднати повністю невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року та за правила складання покарань, передбачених ст. 72 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років 3 (три) місяці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити обрану - тримання під вартою в Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Строк відбуття покарання обчислювати з 04 січня 2017 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язненняОСОБА_1 з 04.01.2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

- дублянку чоловічу чорного кольору, брюки чоловічі сірого кольору, светр чоловічий сірого кольору з полосою попереду білого кольору, черевики світло-сірого кольору, передані на збереження до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_1 за належністю;

- куртку чорного кольору, светр сірого кольору, сорочку синього кольору з полосами біло-сірого кольору, плавки чоловічі, штани сірого кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», передані на збереження до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_3 за належністю;

- змиви зі слідами речовини бурого кольору з умивальника в ванній кімнаті, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору з ванної, змиви зі слідами речовини бурого кольору з підлоги в спальній кімнаті, сидіння з однією дерев'яною ніжкою від табурета, кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, мікрочастини з руків'я кухонного ножа, зрізи країв нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_5, зрізи країв нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_1, змиви з рук ОСОБА_1, передані на збереження до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили знищити;

- диск DVD «Verbarim» з записом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати з матеріалами кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Н.Г. Самоткан

Судді В.О. Головін

С.О. Тимченко