Рішення № 79839831, 11.02.2019, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/75/19

Провадження № 2/165/256/19

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі: головуючого судді Василюка А.В., за участю секретаря Навроцької М.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" ЖКО Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання припинити нарахування коштів за послуги, що не надаються та списання заборгованості, —

встановив:

10 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до КП "Нововолинськтеплокомуненерго" ЖКО Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання припинити нарахування коштів за послуги, що не надаються та списання заборгованості.

Вимоги обгрунтовує тим, що вона є співвласником чотирьохкімнатної квартири №28 у будинку №22, що по вул. Гагаріна, м. Нововолинськ, Волинська область. Квартиру було обладнано автономною системою опалення. Вказує, що вона в повному розмірі здійснювала оплату, яку нараховував відповідач за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, однак довідавшись в засобів масової інформації про відсутність законних підстав для таких, вона звернулася до відповідача з проханням про припинення таких нарахувань, проте відповідач у листі-відповіді відмовив їй у виконанні законних вимог. Вважає такі дії КП «Нововолинськтеплокомуненерго» протиправними, оскільки здійснюючи нарахування відповідач вказує, що втрата тепла фактично є послугою, але при цьому в жодному листі відповідач не посилається на нормативний акт, який би законодавчо це підтверджував та надавав відповідний розрахунок її нарахування. Нарахування платежів за тепловіддачу стояків системи опалення в її квартирі здійснюється на підставі робочого проекту, з якого вбачається, що він розроблений на згідно наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №95 від 17 червня 2005 року «Про затвердження галузевих комунальних норм України «Розрахунок кількості теплової енергії, яка витрачається стояками в квартирах та стояками і нагрівальними приладами приміщень загального користування багатоквартирного житлового будинку при відключенні окремих квартир (за власним бажанням мешканців) від системи централізованого опалення». Проте, відповідно до наказу №209 від 22 червня 2006 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про скасування наказу Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 червня 2005 р. №95» вищезазначений наказ був скасований як такий, що не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 підстави і порядок оплати споживачами послуг з централізованого опалення транзитних трубопроводів взагалі не передбачений. Методика нарахування плати за користування ізольованими транзитними трубопроводами теж відсутня. Крім того, між нею та позивачем відсутній договір, який регулює спірні правовідносини. З огляду на вищевикладене, позивач у позові просить зобов’язати КП «Нововолинськтеплокомуненерго» припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, які проходять через належну їй квартиру і списати заборгованість наявну на дату прийняття рішення у справі.

Суддя Нововолинського міського суду, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, за клопотанням позивача, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 повністю спростовуються висновком ВСУ, в якому зазначено, що "споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі". Позивач, відповідно до ст.1 ЗУ "Про теплопостачання" є споживачем теплової енергії. Розрахунок витрат від транзитних стояків, що проходять через приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 проведений відповідно до СНІП 2.04.05.-91 "Опалення вентиляція і кондиціювання", проект виконаний на підставі заяви позивача і в ньому відсутні посилання на Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального підприємства №95 від 17 червня 2005 року. Розмір платежів визначено відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, а транзитні ізольовані стояки, як внутрішньобудинкові системи централізованого опалення належить до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід’ємною частиною. Оскільки витрати по оплаті наданих послуг по теплопостачанню повинен нести власник житлового приміщення, тому підставно позивач, зобов’язана оплачувати додаткові втрати тепла існуючими трубопроводами системи центрального опалення (а.с. 39-40).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до вищезазначеної норми процесуального права, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні з копії договору обміну квартир від 08 квітня 1995 року (а.с.13), витягу про реєстрацію права вланості на нерухоме майно (а.с.14), технічного паспорту на квартиру (а.с.15-16) встановлено, що житло за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної спільної часткової власності належить позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Судом також встановлено, що квартира належна позивачу та розташована за адресою: АДРЕСА_1, була відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП. Роботи виконані згідно з проектом. Квартира обладнана автономним опаленням (а.с. 28-29).

Як вбачається із розрахунку визначення тепловіддачі трубопроводів системи центрального опалення квартири, він був здійснений на підставі наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №95 від 17 червня 2005 року «Про затвердження галузевих комунальних норм України «Розрахунок кількості теплової енергії, яка витрачається стояками в квартирах та стояками і нагрівальними приладами приміщень загального користування багатоквартирного житлового будинку при відключенні окремих квартир (за власним бажанням мешканців) від системи централізованого опалення» (а.с. 24-27).

Згідно наказу №209 від 22 червня 2006 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про скасування наказу Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 червня 2005 р. №95» наказ був скасований як такий, що не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 підстави і порядок оплати споживачами послуг з централізованого опалення транзитних трубопроводів взагалі не передбачений. Методика нарахування плати за користування ізольованими транзитними трубопроводами теж відсутня.

Вимоги, що ставилися позивачу при від’єднанні від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП та приєднана до системи поквартирного опалення це ізоляція трубопроводів, товщиною 9 мм (а.с.27).

Відповідачем з часу відключення подачі теплової енергії у належній їй квартирі нараховувалася плата за тепловіддачу від транзитних трубопроводів.

15 листопада 2018 року та 12 грудня 2018 року позивач зверталася до відповідача з вимогами про їх припинення, на що отримувала відповіді за №85/3-03 від 29 листопада 2018 року та №101/3/03 від 17 грудня 2018 року, в яких КП "Нововолинськтеплокомуненерго" зазначало, що фактично транзитні трубопроводи у квартирі наявні і оплату послуг позивач зобов’язувалася здійснювати на підставі договору від 14 липня 2006 року, де зазначена тепловіддача транзитних трубопроводів. Крім того, саме в проекті на визначення тепловіддачі стояків та влаштування системи автономного опалення в квартирі, міститься детальний розрахунок визначення тепловіддачі трубопроводів стистеми центрального опалення, що підлягає оплаті щомісяця в опалювальний період. Актом про відключення подачі теплової енергії від 09 липня 2010 року визначено, що втрата тепла існуючими трубопроводами у квартирі №28, буд.№22, що по вул. Гагаріна, при ізоляції їх термофлексом складають 0,072 Гкал/міс (а.с. 31,33).

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про оплату житлово-комунальних послуг» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична особа або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Пунктом 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №4 від 22 листопада 2005 року передбачено, що після затвердження акта про відключення, на черговому засіданні міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання переглядаються умови договору з централізованого теплопостачання.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач КП "Нововолинськтеплокомуненерго" неправомірно нараховує оплату за тепловіддачу трубопроводів системи центрального опалення, ще з тих підстав, що між нею та відповідачем відсутній договір, який врегульовує спірні правовідносини.

Такі твердження, з огляду на вищезазначені спеціальні норми закону, заслуговують на увагу, а тому суд враховує їх при винесенні рішення у справі.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року регламентується нарахування плати за послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N76 термін «місця загального користування» визначено синонімом терміну «допоміжні приміщення». Відтак, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – це сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Отже, транзитні ізольовані стояки центрального опалення, які знаходяться у квартирі позивача не разташовані у місцях загального користування, тому застосована відповідачем норма ніяким чином не стосується позову.

До того ж, у п.12 вказаних Правил, зазначено наступне "У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

У будинку №22, що по вул. Гагаріна, де знаходиться квартира позивача, місця загального користування не утеплені, тому, ще й з цих підстав сплачувати кошти за послуги з центрального теплопостачання позивач не зобов’язана.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідач КП "Нововолинськтеплокомуненерго" на обгрунтування свого відзиву, до суду не надав належних та допустимих доказів, які б вказували на підставність здійснення нарахувань оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, які проходять по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної часткової власності включно позивачу ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що КП «Нововолинськтеплокомуненерго», здійснюючи такі нарахування діяло неправомірно, не маючи на те жодних правових підстав, а тому, вважає за необхідне зобов’язати КП «Нововолинськтеплокомуненерго» припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, які проходять по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної часткової власності включно позивачу ОСОБА_1

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині списання заборгованість нарахованої на дату прийняття рішення у справі, оскільки такі вимоги ставляться за минулий період і суми таких нарахувань не зазначені і не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи (а.с.10-11), суд стягує з відповідача КП «Нововолинськтеплокомуненерго» в дохід держави 768,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268ЦПК України, на підставі ст.20 Закону України «Про оплату житлово-комунальних послуг», п.2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №4 від 22 листопада 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478Н1758, п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 червня 2006 року №209 "Про скасування наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.06.2005 року №95", суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Нововолинськтеплокомуненерго» Житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради (юридична адреса вул. Святого Володимира, буд.3, м.Нововолинськ, Волинська область, код ЄДРПОУ 00185382) припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, які проходять через квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і що належить на праві приватної спільної часткової власності включно позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1).

Стягнути з Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго»Житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради (юридична адреса вул. Святого Володимира, буд.3, м.Нововолинськ, Волинська область, код ЄДРПОУ 00185382) в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк