Рішення № 79839502, 13.02.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1554/18

Провадження №2-о/157/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Фесь Т.І.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Камінь-Каширське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, та факту належності правовстановлюючого документа,

встановив:

Заявник ОСОБА_1, звернувся в суд з заявою, в якій просить встановити факт прийняття його в члени колгоспу ім. Степана Бойка 17 грудня 1984 року. В обґрунтування вимог зазначає, що має право на звернення до Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про призначення пенсії. Для підтвердження свого трудового стажу ним було надано трудову книжку, де вказано, що 17 грудня 1984 року його було прийнято в члени колгоспу ім. Степана Бойка на посаду тракториста. Записи в трудовій книжці йому було зроблено вже після перейменування колгоспу в КСП «Стохід». Для перевірки правильності записів у трудовій книжці Камінь-Каширським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області було зроблено запити до трудового архіву Камінь-Каширського району та Державного архіву Волинської області, на що надані довідки про те, що є дані відносно нього про трудодні на посаді тракториста, однак відсутні відомості про те, що він був прийнятий в члени колгоспу. Підтвердженням того, що він був членом колгоспу, є технічний звіт по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Стохід» (який є правонаступником колгоспу ім. Степана Бойка). Відповідно до списку членів КПС «Стохід» він включений до числа пайовиків як член КСП.

До початку першого судового засідання заявник збільшив свої вимоги, подавши заяви про їх уточнення, в яких просить встановити факт того, що його було прийнято в члени колгоспу імені ОСОБА_2 17 грудня 1984 року та він працював трактористом в колгоспі імені ОСОБА_2 в період з 17 грудня 1984 року по 03 березня 1993 року, в КСП «Стохід» в період з 03 березня 1993 року по 22 березня 2000 року, та в СВК «Стохід» в період з 22 березня 2000 року по 13 листопада 2006 року, а також встановити факт належності йому диплома серії А № 520157, виданого Старовижівським середнім професійно-технічним училищем на ім’я ОСОБА_3. В обґрунтування зазначає, що колгосп імені ОСОБА_2 в 1993 році був реорганізований в КСП «Стохід», а пізніше в СВК «Стохід», однак записи в трудову книжку зроблено лише в період роботи в СВК «Стохід», оскільки в період реорганізації жодні записи у трудову книжку про прийняття на роботу чи про звільнення з роботи не робились. Окрім того, при підрахунку його трудового стажу спеціалістом Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України під час огляду диплома було виявлено, що в його прізвищі допущено помилку, що ставить під сумнів належність йому зазначеного диплома та позбавляє можливості зарахувати період навчання його до страхового стажу при призначенні пенсії. В дипломі про закінчення навчання прізвище зазначено як «Каширець» замість ОСОБА_1. Старовижівське середнє професійно-технічне училище, в якому він навчався, перейменовано в Старовижівський професійний ліцей, у зв’язку з чим первинний документ не можливо виправити.

У поданих до суду 07 грудня 2018 року письмових поясненнях, представник заінтересованої особи зазначає, що згідно з трудовою книжкою № 1932648 заявника було прийнято в члени колгоспу імені ОСОБА_2 17 грудня 1984 року, однак відомості про це були внесені до трудової книжки після перейменування колгоспу в КСП «Стохід». У відповідності до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно з п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у випадках, коли трудова книжка відсутня або в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок, при цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. У наданих Державним архівом Волинської області документах відсутні відомості про прийом заявника в члени колгоспу, що унеможливлює підтвердження його трудового стажу. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058. Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконана, зокрема, на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Представник заінтересованої особи просить врахувати зазначені пояснення і справу розглянути у його відсутності.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повністю з викладених у заяві підстав і просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 29 травня 1964 року в с. Житнівка, Камінь-Каширського району, Волинської області.

Згідно з записами у його трудовій книжці УКР № 1932648 17 грудня 1984 року він був прийнятий в члени колгоспу імені ОСОБА_2, підстава для внесення запису-протокол № 18 від 29.12.1984; 03.03.1993 року колгосп імені ОСОБА_2 реорганізовано в КСП «Стохід», і заявою прийнято в члени КСП «Стохід», підставою для внесення цього запису зазначено протокол № 2 від 03.03.1993, 22.03.2000 року КСП «Стохід» реорганізовано в СВК «Стохід», запис внесено на підставі протоколу № 2 від 22.03.2000, 13.11.2006 року ОСОБА_1 звільнено з членів СВК «Стохід» в зв’язку зі скороченням чисельності працівників згідно ст. 40 п. 1 КЗпП України, підстава – наказ № 34 від 13.11.2006. Зазначені записи у трудовій книжці посвідчені підписом відповідно голови колгоспу, голови КСП, голови СВК, ОСОБА_4 та скріплені печаткою КСП «Стохід» та СВК «Стохід».

З наведених обставин вбачається, що запис в трудовій книжці від 17.12.1984 про прийняття заявника в члени колгоспу скріплений не печаткою колгоспу імені ОСОБА_2, а печаткою КСП «Стохід».

Згідно з архівною довідкою Державного архіву Волинської області від 13.02.2018 року № 108/01.22, в протоколах засідання правління та зборів уповноважених членів колгоспу імені ОСОБА_2 с. Боровне Камінь-Каширського району за 1984-1985 роки, в тому числі в протоколі № 18 від 29 грудня 1984 року є відомості , що ОСОБА_1 прийнято трактористом з 17 грудня 1984 року, однак відомостей про прийом в члени колгоспу заявника не виявлено.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 вбачається, що записи в трудовій книжці ОСОБА_6 про прийняття його в члени колгоспу, в члени КСП «Стохід», в члени СВК «Стохід» виконані власноручно нею. Запис від 17.12.1984 зроблений нею у 1987 році, як тільки вона особисто придбала трудові книжки, яких на час прийняття заявника на роботу в колгоспі не було. При цьому запис про прийняття заявника в члени колгоспу імені ОСОБА_2 був вчинений нею виходячи з тих обставин, що ОСОБА_6 з 17.12.1984 року був прийнятий на роботу у колгосп трактористом, відомості про що є в протоколі № 18 від 29 грудня 1984 року, який вказаний нею у трудовій книжці як підстава для проведення відповідного запису.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працював у колгоспі імені ОСОБА_2 на різних посадах, з 1984 року був заступником голови колгоспу, а з 1985 року - його головою. При прийняті особи на роботу в колгосп, остання одночасно з заявою про прийняття на роботу в колгосп подавала заяву про прийняття її в члени колгоспу, яка розглядалася не відразу, на відмінно від заяви про прийняття на роботу, а згодом на правлінні колгоспу. При цьому особа приймалася в члени колгоспу з дня подання нею заяви, тобто з дня прийняття її на роботу, незалежно від час розгляду правлінням заяви про прийняття в члени колгоспу. Якщо особа була прийнята на роботу в колгосп, то вона обов’язково була прийнята і в члени колгоспу, що й було враховано ОСОБА_5 при вчинені запису у трудовій книжці про прийняття заявника в члени колгоспу, який він (ОСОБА_4І.) засвідчив своїм підписом та скріпив печаткою КСП «Стохід», враховуючи що колгосп було реорганізовано.

З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що заявник дійсно працював в колгоспі імені ОСОБА_2.

Згідно з Примірним статутом колгоспу 1969 року, громадянин приймається в члени колгоспу на підставі його заяви, яка розглядається правлінням колгоспу в місячний термін. Колгоспники мають право на отримання роботи в громадському господарстві колгоспу з гарантованою оплатою відповідно до кількості і якості вкладеної ними праці. Право на працю гарантується і тим, що всі роботи в господарстві колгоспу виконуються особистою працею колгоспників. Допускається залучення на роботу за трудовим договором фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (ст. 24 Примірного статуту). Виключення з колгоспу може бути допущено як крайній захід лише щодо осіб, які систематично порушують трудову дисципліну або Статут колгоспу, після застосування до цих осіб інших заходів стягнення.

Відповідно до Примірних правил внутрішнього розпорядку колгоспу, всім членам колгоспу щотижня надаються вихідні дні. Колгоспникам також у передбачених випадках надаються оплачувані відпустки, жінки – члени колгоспу мають право на відпустку по вагітності та пологах.

Аналіз зазначених положень Примірного статуту колгоспу та Примірних правил внутрішнього трудового розпорядку дає підстави зробити висновок про те, що працювати у колгоспі (за відсутності трудового договору) могли лише члени колгоспу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскільки заявник працював в колгоспі імені ОСОБА_2 з 17 грудня 1984 року, що підтверджується архівною довідкою Державного архіву Волинської області від 13 лютого 2018 року (згідно з якою в протоколі № 18 від 29 грудня 1984 року є відомості про прийом ОСОБА_1 з 17 грудня 1984 року на роботу трактористом у колгосп імені ОСОБА_2), то він був прийнятий в члени цього колгоспу з 17 грудня 1984 року.

З архівної довідки Державного архіву Волинської області від 07 серпня 2018 року вбачається, що у протоколі зборів уповноважених колгоспу імені ОСОБА_2 с. Боровне Камінь-Каширського району від 03 березня 1993 року № 2 є рішення про реорганізацію колгоспу в колективне сільськогосподарське підприємство «Стохід». У протоколі зборів уповноважених КСП «Стохід» с. Боровне Камінь-Каширського району від 03 березня 2000 року № 1 є рішення про створення на базі бувшого КСП сільськогосподарського кооперативу «Стохід».

Згідно з доповненнями до історичної довідки фонду колективного сільськогосподарського підприємства «Стохід» с. Боровне Камінь-Каширського району Волинської області від 02 вересня 2011 року, за підписом начальника архівного відділу Камінь-Каширської районної державної адміністрації, у березні 2000 року збори уповноважених членів КСП «Стохід» прийняли рішення про ліквідацію КСП «Стохід» і про утворення сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) «Стохід» (Протокол зборів уповноважених членів КСП «Стохід» від 03.03.2000 № 1).

Архівні довідки трудового архіву Камінь-Каширського району від 05 лютого 2018 року № 41/01-16, містяться відомості про стаж та заробітну плату заявника, відпрацьовані людино-дні, зокрема під час роботи заявника трактористом в колгоспі імені ОСОБА_2, а також в КСП «Стохід» і в СВК «Стохід».

З довідки Боровненської сільської ради № 1452 від 10 вересня 2018 року та долученого до неї технічного звіту по паюванню земель вбачається, що ОСОБА_1 є у списку по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Стохід» Камінь-Каширського району Волинської області, земельний пай виділявся в натурі на основі державного акта про право приватної власності на земельну частку (пай).

Отже, суд прийшов до висновку, що заявник працював трактористом в колгоспі імені ОСОБА_2 в період з 17 грудня 1984 року по 03 березня 1993 року, в КСП «Стохід» в період з 03 березня 1993 року по 22 березня 2000 року, в СВК «Стохід» в період з 22 березня 2000 року по 13 листопада 2006 року.

З показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що вони у 1980-1982 роках навчалися у Старовижівському професійно-технічному училищі. В цьому ж училищі також навчався ОСОБА_1 Навчалися вони у різних групах училища, проте проживали в гуртожитку в одному корпусі, або ж бачилися під час відвідування училища чи коли їздили на вихідні додому в с. Житнівка.

З урахування зазначених обставин, суд прийшов до висновку, що диплом про закінчення 1982 року Старовижівського середнього сільського профтехучилища за професією тракториста, що був виданий на прізвище ОСОБА_3 дійсно належить ОСОБА_1.

Встановлення факту членства в колгоспі та факту належності диплома заявнику необхідно для оформлення пенсії.

Іншим чином встановити факти, про які просить заявник, неможливо.

Згідно з ч. 7 ст. 293 ЦПК України судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 77 - 81, 247, 263 265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), заінтересована особа - Камінь-Каширське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (місцезнаходження: вул. 1 Травня, 1а, м. Каменя-Каширського, Волинська область, ЄДРПОУ 41248058), про встановлення факту, що має юридичне значення, та факту належності правовстановлюючого документа, задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, був прийнятий в члени колгоспу ім. Степана Бойка 17 грудня 1984 року та працював трактористом в колгоспі ім. Степана Бойка в період з 17 грудня 1984 року по 03 березня 1993 року, в КСП «Стохід» в період з 03 березня 1993 року по 22 березня 2000 року, в СВК «Стохід» з 22 березня 2000 року по 13 листопада 2006 року.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, диплома серії А № 520157, виданого 26 квітня 1982 року на ім’я ОСОБА_3, про те, що він 1 вересня 1981 року вступив в Старовижівське середнє сільське профтехучилище № 6 і 26 квітня 1982 року закінчив повний курс технічного училища за професією тракторист-машиніст третього класу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_12