Рішення № 79838088, 07.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Київ № 826/12820/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області (ГУ НП в Київській області), Комісії ГУ НП в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, про:

- визнання протиправними та незаконними дій Комісії ГУ НП в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, щодо:

несвоєчасного розгляду рапорту стосовно надання статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення відповідного зразка відповідно до пункту 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ненадання обґрунтованої відповіді на рапорт у визначений законодавством України термін, а саме у тримісячний строк;

необґрунтованої відмови на рапорт щодо надання статусу учасника бойових дій;

- скасування рішення Комісії ГУ НП в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України від 02 липня 2018 року про відмову у наданні статусу учасника бойових дій;

- зобов'язання надати статус учасника бойових дій відповідно до пункту 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження служби на посаді інспектора-вибухотехніка технічно-криміналістичного сектору Вибухотехнічного відділу ГУНП в Київській області, позивач приймав безпосередню участь у розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухотехнічних предметів на території України, тому ОСОБА_1 вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновку про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01 жовтня 2018 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано відзив ГУ НП в Київській області на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, зазначаючи про відсутність підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, адже залучення до виконання завдань щодо виявлення, транспортування, розрядження, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів на території Київської області належить до посадових обов'язків позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом ГУ НП в Київській області від 17 листопада 2016 року №734о/с позивача призначено на посаду інспектора-вибухотехніка технічно-криміналістичного сектору Вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області.

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП у Київській області з рапортом щодо надання йому статусу учасника бойових дій.

Наказом ГУ НП у Київській області від 31 січня 2018 року №167 утворено Комісію ГУ НП в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухотехнічних предметів на території України (далі - Комісія) та затверджено Положення про неї.

Відповідно до пункту 3 розділу І вказаного Положення Комісія утворюється з метою реалізації заходів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій поліцейським, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження, та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу V Положення Комісія здійснює роботу у формі засідань, які є правомочними за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу з правом голову. Рішення Комісії приймається більшістю голосів і оформлюється протоколом, який підписує Голова або його заступник у разі відсутності Голови.

На засіданні Комісії 02 липня 2018 року прийнято рішення, оформлене протоколом №18, яким позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення відповідного зразка. Така відмова обґрунтована перебуванням позивача на посаді інспектора-вибухотехніка сектору техніко-криміналістичного забезпечення вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області.

В свою чергу, Посадовою інструкцію інспектора-вибухотехніка Вибухотехнічного відділу ГУ НП у Київській області передбачено, що інспектор-вибухотехнік належить до професійної групи «Професіонали».

Одним із завдань інспектора-вибухотехніка Вибухотехнічного відділу ГУ НП у Київській області є участь у здійсненні техніко-криміналістичного забезпечення оглядів місць подій за фактами вибухів, повідомлень про виявлення підозрілих, вибухонебезпечних предметів, загрозу вибуху, а також залучення для оглядів місць подій та проведення спеціальних вибухотехнічних робіт.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Вибухотехнічний відділ ГУ НП у Київській області, затвердженого наказом ГУ НП у Київській області від 24 листопада 2017 року №2108, завданням Вибухотехнічного відділу є здійснення робіт з пошуку, розрядження, транспортування і знешкодження вибухонебезпечних матеріалів (спеціальних вибухотехнічних робіт), що використовуються в терористичних цілях та при вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2014 року №653, спеціальні вибухотехнічні роботи - роботи, пов'язані з пошуком, експертним оглядом, розрядженням, перевезенням та знешкодженням вибухових пристроїв і вибухових речовин.

Таким чином, інспектор-вибухотехнік Вибухотехнічного відділу ГУ НП у Київській області безпосередньо здійснює проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, тобто робіт з пошуку, розрядження, транспортування і знешкодження вибухонебезпечних матеріалів.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Враховуючи вищевикладене, для визнання учасником бойових дій Закон передбачає сукупність двох умов це, по-перше: безпосереднє виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України; а по-друге: участь особи у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) чи які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Так, на засіданні Комісії розглянуті надані позивачем акти знешкодження (розрядження, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 06 жовтня 2017 року №171006-1, від 03 жовтня 2017 року №171003-1, від 08 серпня 2017 року №08-08-2017, від 18 жовтня 2017 року №Z-171018-01, від 18 жовтня 2017 року №Z-171018-02, від 28 листопада 2017 року №Z-171128, від 21 листопада 2017 року №Z-171121, від 10 грудня 2017 року №171210-1, від 18 лютого 2018 року №Z-180210, від 18 лютого 2018 року №Z-180210/1 за участю ОСОБА_1

Окрім того, позивачем на розгляд Комісії також подані завірені копії матеріалів, які підтверджують службову діяльність ОСОБА_1, а саме: Посадова інструкція інспектора-вибухотехніка Вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області, журнал №2 обліку службових виїздів Вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області, журнал №14 реєстрації інструктажів з питань охорони праці Вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області, журнал №20 реєстрації інструктажів з питань охорони праці па робочому місці Вибухотехнічного відділу ГУ НП в Київській області.

Так, з актів №Z-171018-01 та №Z-171018-02 від 18 жовтня 2017 вбачається, що позивач особисто як виконавець здійснював знешкодження (знищення) накладним зарядом вибухової речовини 18 жовтня 2017 року на полігоні Б-3 заводу «Артем» (с. Городище, Бориспільського району, Київської області):

50-мм мінометної міни часів другої Світової війни, виявленої за адресою: с. Владиславка, вул. Центральна, буд. 240, Миронівського району, Київської області (ЄРДР №12017110220000584 від 16 жовтня 2017 року);

оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та запалом УЗРГМ-2 до неї з характерними ознаками корозії та невизначеними умовами зберігання, яку було добровільно здано до Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області (ЄО 24848 від 11 жовтня 2017 року), що підтверджується актом знешкодження (розряджання, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів.

Згідно інших актів ОСОБА_1 у складі комісії залучався до знешкодження (розрядження, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів в період з серпня 2017 року по лютий 2018 року.

Розглянувши подані матеріали, Комісія дійшла висновку, що залучення позивача до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) належить до його службових обов'язків.

Водночас, пункт 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не встановлює обмежень права особи на визнання учасником бойових дій у випадку залучення у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, якщо такі завдання здійснюються позивачем відповідно до його посадових обов'язків.

В свою чергу, надані позивачем акти знешкодження (розрядження, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів свідчать про його залучення до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України у складі піротехнічних робіт (груп розмінування).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 стверджує про протиправність дій Комісії щодо несвоєчасного розгляду його рапорту, ненадання обґрунтованої відповіді на рапорт та прийняття протиправного рішення про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій.

Так, відповідно до пункту 8 розділу V Положення Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження, та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, протягом трьох місяців з дня надходження документів.

Рапорт позивача щодо надання йому статусу учасника бойових дій поданий до ГУ НП у Київській області 24 листопада 2017 року. 31 січня 2018 року наказом ГУ НП у Київській області №167 утворено Комісію та затверджено Положення про неї.

Таким чином, з урахуванням пункту 8 розділу V Положення, рішення щодо надання ОСОБА_1 такого статусу або про відмову у визнанні учасником бойових дій мало бути прийнято Комісією протягом трьох місяців. Разом з тим, оскаржуване позивачем рішення щодо результатів розгляду його рапорту, оформлене протоколом засідання Комісії від 02 липня 2018 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку.

Більше того, з вказаного протоколу вбачається, що Комісією встановлено ряд розбіжностей у матеріалах, наданих позивачем, а саме: відсутні єдина книжка підривника та допуск до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження, знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, що вплинуло на прийняття рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

В свою чергу, пунктом 5 розділу ІІІ Положення передбачено, що однією з функцій Комісії є повернення документів на доопрацювання у разі їх невідповідності вимогам законодавства, неповноти, відсутності реквізитів тощо.

Таким чином, невідповідність документів особи, яка звертається до Комісії щодо надання статусу учасника бойових дій, вимогам законодавства, їх неповноти є підставою для повернення документів такій особі, а не прийняття рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник ГУ НП в Київській області у відзиві на позовну заяву посилається на відсутність у позивача права на визнання учасником бойових дій, оскільки ОСОБА_1 не надано Комісії єдиної книжки підривника та допуску до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження, знищення) вибухонебезпечних предметів на території України. Водночас, ні у відзиві на позовну заяву, ні в протоколі засідання Комісії не міститься жодних посилань на нормативно-правові акти чи інші акти законодавства, відповідно до яких позивач зобов'язаний надати на розгляд Комісії такі документи.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення для надання статусу учасника бойових дій поліцейським, державним службовцям та цивільному персоналу Головного управління, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухотехнічних предметів на території України, до управління кадрового забезпечення подаються необхідні підтвердні документи, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2014 року №653 «Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ», після завершення завдань.

Однак, у вказаній Інструкції не передбачено обов'язку особи, яка у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалася до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухотехнічних предметів на території України, надавати єдину книжку підривника.

Відповідно до пункту 1.6. даної Інструкції спеціальні вибухотехнічні роботи здійснюють особи, які мають право самостійного їх проведення (кваліфікацію спеціаліста-вибухотехніка), відповідно до вимог Положення про Вибухотехнічну кваліфікаційну комісію Міністерства внутрішніх справ України та порядку надання працівникам органів внутрішніх справ та їх позбавлення права самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 грудня 2011 року №924, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2012 року за №46/20359. Проте відповідачами не надано суду доказів того, що вимоги даного Положення в частині отримання допуску на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт поширюються на позивача або у складі Національної поліції України утворена та діє Вибухотехнічна кваліфікаційна комісія, що надає такі допуски.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання протиправними дій Комісії щодо несвоєчасного розгляду рапорту про надання статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення відповідного зразка, ненадання обґрунтованої відповіді на рапорт у визначений законодавством України строк, а також необґрунтованої відмови у наданні статусу учасника бойових дій.

Згідно з пунктом 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

З огляду на те, що однією з позовних вимог ОСОБА_1 є скасування рішення Комісії про відмову у наданні статусу учасника бойових дій, суд, з урахуванням положень Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення таких вимог й визнання протиправним та скасування рішення Комісії, оформлене протоколом засідання Комісії від 02 липня 2018 року №18, в частині відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.

Щодо вимог позивача про зобов'язання надати статус учасника бойових дій відповідно до пункту 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд зазначає наступне.

Задовольняючи вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії, суд повинен виходити з того, що такий спосіб захисту порушеного права не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Так, прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій або відмови у наданні такого статусу приймається на основі адміністративного розсуду Комісії.

Водночас, при прийнятті рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій Комісія вийшла за межі наданих їй повноважень, не надала належної оцінки наданим позивачем актам знешкодження (розрядження, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, не врахувала, що позивач залучався до складу груп, які безпосередньо виконують завдання щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України. З огляду на що суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде постановлення рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про визнання учасником бойових дій й надання відповідного статусу.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 10 жовтня 2018 року №0.0.1104963430.1 про сплату судового збору у сумі 704,8 грн. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області підлягають судові витрати у сумі 704,8 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, щодо несвоєчасного розгляду рапорту стосовно надання статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення відповідного зразка, ненадання обґрунтованої відповіді на рапорт у визначений законодавством України строк та необґрунтованої відмови у наданні статусу учасника бойових дій.

Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, оформлене протоколом засідання комісії від 02 липня 2018 року №18, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій й видачі відповідного посвідчення.

Зобов'язати Комісію Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про визнання учасником бойових дій й видачу відповідного посвідчення згідно з пунктом 11 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,8 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ідентифікаційний код 40108616).

Відповідач: Комісія Головного управління Національної поліції в Київській області з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування), що залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ідентифікаційний код 40108616).

Суддя О.М. Чудак