Ухвала суду № 79838000, 15.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2019 року справа № 580/550/19

м. Черкаси

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/550/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

14.02.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, просить:

- визнати дії Головного управління ПФУ у Черкаській області протиправними щодо зменшення пенсії ОСОБА_1;

- зобов’язати Головне управління ПФУ у Черкаській області відновити розмір та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі № 823/1993/18.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти стосовно позивача та не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу стосовно відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, зокрема: 10, 11 сторінок паспорту, картки платника податків, заяви від 14.12.2018, листа від 28.12.2018, довідки МСЕ № 058129, посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 050618.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимоги немайнового характеру. Судовий збір за подання даної позовної заяви становить 768,40 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) — 38031150; банк отримувача – ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача — 31212206784002; код класифікації доходів бюджету — 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Позивачем не надано доказів сплати судового збору, або доказів належності до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивач просить зобов’язати Головне управління ПФУ у Черкаській області відновити розмір та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справ № 823/1993/18. Разом з тим, позивачем не надано доказів звернення до Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1993/18 щодо здійснення судового контролю з нарахування та виплати зазначеної суми та / або бездіяльності ДВС у зв’язку із реалізацією вимог Закону України «Про виконавче провадження» у контексті забезпечення виконання рішення суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов’язковість судових рішень.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У рішенні від 15.10.2009 у справі Yuriy Nikolayevich Ivanov проти України, № 40450/04 ЄСПЛ констатував, що право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов’язкове до виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Держава не може виправдовуватися відсутністю засобів невиконання судових рішень, ухвалених проти неї або проти установ чи підприємств, що знаходяться у державній власності або контролюються державою.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що включає принцип res judicata як прояву поваги до остаточності рішень суду (рішення ЄСПЛ у справах Ponomaryov проти України та Ryabykh проти Російської Федерації). У разі остаточного вирішення спору судами рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії від 28.11.1999, № 28342/95). У рішенні у справі Nelyubin проти Російської Федерації ЄСПЛ дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає: якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не має піддаватися сумніву. Ґрунтовно виконання судових рішень як складова права на справедливий суд було оцінене ЄСПЛ у рішенні у справі Hornsby проти Греції від 19.03.1997, № 18357/91: право було би ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове рішення залишалось недіючим на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, прийнятого будь-яким судом, повинно таким чином розглядатись як невід'ємна частина «суду» у сенсі статті 6 ЄКПЛ. Дієвий захист особи та відновлення законності включає і обов'язок органу управління діяти відповідно до рішення суду. У зв'язку із цим ЄСПЛ зауважив, що державна адміністрація є елементом правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо державні органи відмовляються виконувати або затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6 ЄКПЛ втрачають сенс.

Позивач у межах виконання рішення суду у справі № 823/1993/18 не позбавлений права звернення про встановлення судового контролю.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити вимоги щодо перевірки дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право у контексті вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та має бути вказано спосіб захисту порушеного права у контексті статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що зі змісту адміністративного позову не встановлено, якими саме діями чи бездіяльністю було порушено права позивача у контексті відсутності заяви позивача у порядку частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та вжиття заходів спрямованих на забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної сили у справі 823/1993/18.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви з її копіями відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта, номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти стосовно позивача та ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти стосовно відповідача;

- формування позовних вимог згідно вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання доказу сплати судового збору у сумі 768 грн. 40 коп. або засвідченого у встановленому порядку документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надання засвідчених у встановленому порядку документів, що додані до позовної заяви.

- наданням доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п’ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова