Ухвала суду № 79837873, 15.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/347/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Військової частини А 1815, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 1815, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 1815 від 18.12.2018 №1254 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування по факту з'ясування причин і умов втрати приладу ТВН-5, заводський №К11НЕ1118", відповідно до якого, позивача – колишнього заступника командира 7 танкової роти 3 танкового батальйону з озброєння військової частини А 1815, відповідно до п.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженою постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 52 589,97 грн;

- визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.01.2019 №34 "Про притягнення до матеріальної відповідальності майора ОСОБА_1О.", відповідно до якого, позивача згідно п.29 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженою постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 52 589,97 грн.

14.02.2019 через канцелярію суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборони Чернігівському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо щомісячного стягнення з грошового забезпечення позивача суми матеріальної шкоди, заподіяної державі відповідно до п.25 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Вказана заява обгрунтована тим, що поданий позов та відкриття провадження у справі не зупиняють дію оскаржуваних наказів та відрахування з грошового забезпечення. При цьому позивач вважає, у разі скасування оскаржуваних наказів, повернення незаконно проведеного відрахування з грошового забезпечення буде ускладнене тим, що в бюджеті не будуть заплановані грошові кошти за цим призначенням і він знову буду змушений звертатися до суду за захистом своїх прав, що нанесе значної матеріальної шкоди.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, проаналізувавши положення чинного законодавства України і матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки у поданій заяві позивач посилається на обставини, які жодними доказами не підтверджені, зокрема, позивачем не надано суду доказів виконання оскаржуваних наказів та проведення відрахувань з його грошового забезпечення, а тому підстави, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, об'єктивно відсутні.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя Л.О. Житняк