Ухвала суду № 79837757, 15.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2019 року справа № 580/537/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/537/19

за позовом ОСОБА_1

до Кам’янської районної державної адміністрації Черкаської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати здійснити перерахунок заробітної плати, прийнято ухвалу.

13.02.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам’янської районної державної адміністрації Черкаської області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кам’янської районної державної адміністрації Черкаської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 заробітної плати з 02.01.1996 до 23.10.2008 відповідно до посадового окладу керівника управління, згідно схем посадових окладів керівних працівників і спеціалістів та інших структурних підрозділів районних держадміністрацій, що затверджувались відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати з 02.01.1996 до 23.10.2008 відповідно до посадового окладу керівника управління, згідно схем посадових окладів керівних працівників і спеціалістів та інших структурних підрозділів районних держадміністрацій, що затверджувались відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Позивачем у обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.01.1996 до 23.10.2008 позивач працював у Кам`янській районній державній адміністрації та безпосередньо виконував обов’язки керівника служби охорони праці, а тому вважає, що згідно наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.1993 № 73 та Закону України «Про охорону праці» його посадовий оклад повинен був прирівнюватись до посадового окладу керівника управління, відділу іншого структурного підрозділу держадміністрації, згідно Схем посадових окладів керівних працівників і спеціалістів та інших структурних підрозділів районних держадміністрацій, що затверджуються постановами КМУ. У зв’язку з зазначеним, позивач звернувся до відповідача з листом про перерахунок заробітної плати з 02.01.1996 до 23.10.2008, проте листами від 09.08.2018 № 10-04/д-65 та від 26.11.2018 № 10-04/д-109 отримав відмову.

Фактично предметом спору є нарахування позивачу заробітної плати (посадового окладу) у меншому розмірі, ніж окладу керівника управління, відділу іншого структурного підрозділу держадміністрації, згідно Схем посадових окладів керівних працівників і спеціалістів та інших структурних підрозділів районних держадміністрацій, що затверджуються постановами КМУ.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, позивач про порушення його прав повинен був дізнатися під час виплати заробітної плати (посадового окладу) у період з 02.01.1996 до 23.10.2008. Разом з тим, позивачем не зазначено коли саме та яким чином йому стало відомо про порушення яких саме його прав. Також, у позові не йдеться про порушення з боку відповідача законодавства щодо публічної служби та обрання способу захисту згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем не надано обґрунтованого та підтвердженого належними і допустимими доказами клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у сфері публічно-правових відносин, у тому числі з огляду на статус пенсіонера і врахування документів для призначення пенсії.

Практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Stankov проти Болгарії» від 12.07.2007 № 68490/01, рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки відсутня дата засвідчення копій, зокрема копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимоги немайнового характеру. Судовий збір за подання даної позовної заяви становить 1536,80 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) — 38031150; банк отримувача – ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача — 31212206784002; код класифікації доходів бюджету — 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Позивачем не надано доказів сплати судового збору, або доказів належності до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору.

Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення у контексті критеріїв за частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України), чим порушено право, та має зазначити спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

У позовній заяві не зазначено обґрунтування порушених прав оскаржуваною бездіяльністю відповідача щодо прав, свобод, інтересів позивача, не зазначено у обґрунтування позовних вимог якими нормативно-правовими актами передбачено обов’язок відповідача здійснити перерахунок заробітної плати позивача., не зазначено про які додатки (схеми) до яких постанов Кабінету Міністрів України йдеться у позовних вимогах, їх частини, пункти, періоди.

У прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати з 02.01.1996 до 23.10.2008 відповідно до посадового окладу керівника управління, згідно схем посадових окладів керівних працівників і спеціалістів та інших структурних підрозділів районних держадміністрацій, що затверджувались відповідними постановами Кабінету Міністрів України проте не зазначає, яких саме постанов (пункт, дата, номер), згідно яких саме схем посадових окладів спеціалістів і за який період.

Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності 50 і більше працюючих в Кам’янській районній державній адміністрації Черкаської області за відповідні періоди, розрахунку відхилення отримуваної у порівнянні з належною (на думку позивача) заробітною платою, не надано розрахунків проведеного співставлення, порівняння, виявлених відхилень.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам’янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати здійснити перерахунок заробітної плати, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви: із обґрунтуванням порушених прав оскаржуваною бездіяльністю відповідача;

- наданням доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надання доказу сплати судового збору у сумі 1536,80 грн. або засвідченого у встановленому порядку документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надання засвідчених у встановленому порядку документів, що додані до позовної заяви.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова