Рішення № 79837440, 14.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 495/6842/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 67700), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 67700), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 67700), ОСОБА_4 (вул. Ізмаїльська, 218, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, 67700), ОСОБА_6 (вул. Незалежності, 1, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), ОСОБА_7 (вул. Південна, 56 Б, кв. 15, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700) до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (вул. Грецька, 24, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Центральна, 63, с. Шабо, Б-Дністровський район, Одеська область, 67700) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просять суд:

- Визнати дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - протиправними.

- Зобов'язати Відповідача у встановлений законодавством термін повторно розглянути клопотання про надання дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташовані на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря).

- Зобов'язати Відповідача у встановлений законодавством термін повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташовані на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря) та видати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

В обґрунтування адміністративного позову позивачами зазначено, що Відповідач, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області, нехтуючи положеннями чинного законодавства, зловживаючи службовими повноваженнями, проявляючи тим самим неповагу до учасників бойових дій, безпідставно відмовляє у задоволені конституційних прав Позивачів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 р. призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

Від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що позов є необґрунтованим, а вимоги позивачів безпідставними, оскільки, при наданні відповідей позивачам відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст. ст. 19, 119 Конституції України, ст.ст. 17, 122 ЗК України, ст.ст. 2, 7, 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (ст. 118 ЗК України), обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (ст. 18 Закону України «Про звернення громадян») та своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Сторони у судове засідання на 04.02.2019 року не з'явились, повідомленні належним чином. Від Позивачів та представника позивачів надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження, також від 3-ї особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ОСОБА_8 сільської ради.

За таких обставин, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за клопотанням позивачів.

В силу частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положеньцього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлене наступне.

Наприкінці грудня 2017 - початку січня 2018 року військовослужбовці військової частини А4217, кожен окремо, в тому числі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з метою реалізації конституційних прав та прав наданих діючим законодавством, зокрема відповідно до вимог статей 116, 118, 121 та 122 Земельного кодексу України, Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», звернулись у встановленому порядку до Білгород-Дністровської РДА Одеської області для вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею від 0,09 гектара до 0,10 гектара на території Білгород-Дністровського району Одеської області.

31.01.2018 року всі, крім ОСОБА_1, отримали відповідь відмовного характеру Білгород- Дністровської РДА Одеської області, після усного звернення ОСОБА_1, він, теж отримав відповідь відмовного характеру.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Позивачі оскаржили їх до суду.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватись природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

За приписами статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичиій операції.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами 11 резидента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно п. 21 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно па пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Надання земельних ділянок у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 123 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених сі. 122 цього Кодексу, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що кожен з позивачів, реалізуючи своє право на відведення безоплатно у власність земельної ділянки, подали відповідні заяви (з додатками) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, що розташована на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для індивідуального дачного будівництва до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області.

Форма графічних матеріалів не затверджена жодним нормативним актом. Тому Позивачами було зроблено відповідні викопіювання за допомогою електронної карти та Публічної кадастрової карти з мережі Інтернет.

Як вбачається з Позову, застосовуючи можливості програми, Позивачами були знайдені вільні земельні ділянки, про що свідчить скріншот із зазначенням коду одиниці адміністративно-територіального устрою України, номеру кадастрової зони та номеру кадастрового кварталу в межах кадастрової зони.

Якщо брати до уваги найменший класифікатор, а саме - кадастровий квартал, то це компактне об’єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.

Враховуючи зазначене, Позивачами не було визначено конкретну земельну ділянку, а зазначено «район», в якому мали бажання отримати землю, який включає в себе як вільні земельні ділянки, так і приватизовані.

Однак, Відповідачем розглянуто питання щодо виділення земельних ділянок у власність замість питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та фактично прийняте рішення щодо кожного позивача про відмову у передачі у власність земельної ділянки в межах території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Так, у відповідях зазначено, що зазначена у клопотанні територія знаходиться у зоні розробки містобудівної документації, а саме «Детальний план території частини ОСОБА_8 сільської ради (за межами населеного пункту, на території піщаної коси чорного моря), обмеженою територією благодійного фонду «Дім моряка», акваторією чорного моря, акваторією Будацького ліману та територією ТОВ «Вадіта», який був затверджений розпорядженням голови Білгород-Дністровської райдержадміністрації № 376/А-2015 від 15.09.2015 року та графічні матеріали якого знаходяться у відкритому доступі на сайті райдержадміністрації з моменту його затвердження. Наданий графічний матеріал не відповідає планувальній структурі вищезазначеної містобудівної документації Окрім цього у 2015 році відповідно до заяв громадян, у тому числі учасників АТО, були надані розпорядження Голови Білгород-Дністровської районної держадміністрації, щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на зазначеній території. Дані проекти землеустрою на даний час знаходяться на стадії розробки та затвердження. Інших вільних ділянок на вказаній території для індивідуального дачного будівництва немає.

Суд не погоджується із оскарженними Рішеннями Відповідача, з огляду на наступне.

Позивачами було подано заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, що розташована на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для індивідуального дачного будівництва до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, проте, відповідно до рішень Відповідача, позивачам було відмовлено у передачі у власність земельних ділянок.

Тобто, суд зазначає, що Відповідачем прийняті рішення з інших питань, ніж ті, про вирішення яких просили позивачі, заяви по суті не вирішені, тому рішення є протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремиї його положень, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов’язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб’єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки віднесено до дискреційних повноважень відповідача, так як частина сьома статті 118 ЗК зобов’язує Відповідача прийняти одне з двох, передбачених законом можливих рішень: надати дозвіл, або у випадку існування передбачених законом підстав, надати обґрунтовану відмову в його наданні.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006р., «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Конвенція про захист прав людини і основоположник свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду, тому задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання Відповідача надати дозвіл Позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення, не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, проведений системний та детальний аналіз обставин справи та доказів, а також вищевказаних законодавчих актів, судової практики Європейського суд з прав людини, з огляду на положения ст.6 КАС України свідчить про те, що відповідачем у справі, тобто Білгород-Дністровською РДА Одеської області не доведено правомірність своїх рішень за зверненнями позивачів.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області є незаконними та порушують конституційні права та свободи Позивачів, а тому позовні вимоги обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 159, 241-246, 250-251, 263 КАСУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 67700), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 67700), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 67700), ОСОБА_4 (вул. Ізмаїльська, 218, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, 67700), ОСОБА_6 (вул. Незалежності, 1, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), ОСОБА_7 (вул. Південна, 56 Б, кв. 15, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700) до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (вул. Грецька, 24, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Центральна, 63, с. Шабо, Б-Дністровський район, Одеська область, 67700) – задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - протиправними.

Зобов'язати Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію у встановлений законодавством термін повторно розглянути клопотання про надання дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташована на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря).

Зобов'язати Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області у встановлений законодавством термін надати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташована на території ОСОБА_8 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанціїв 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.