Рішення № 79837359, 15.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3745/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання Любімовій О.Є.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2 (за довіреністю, згідно посвідчення адвоката),-

представника відповідача – ОСОБА_3 (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Національна поліція України про визнання протиправними дій та про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1О.) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – відповідач, ГУНП в Одеській області), третя особа - Національна поліція України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.06.2018 року №9/3737 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок втрати працездатності в розмірі і порядку, передбаченому статтями 97 Закону України “Про національну поліцію”;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеської області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок втрати працездатності в розмірі і порядку, передбаченому статтями 97 Закону України “Про національну поліцію”.

Ухвалою суду від 31.07.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

09 серпня 2018 року за вх. №2316/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із:

1) уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національна поліція України (т.1 а.с.50-60), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови від 20.06.2018 року №9/3737 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку з отриманням травми, пов’язаної з проходженням служби в поліції;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з визначенням поліцейському інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в поліції, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейському”.

2) належним чином засвідченими копіями доказів, які були додані до позовної заяви.

В обґрунтування уточненої позовної заяви, позивач, з посиланням на фактичні обставини справи, зазначає, що наказом ГУНП в Одеській області згідно свідоцтва про хворобу №61/2 від 21.03.2016 року, виданого ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області його звільнено зі служби в поліції згідно з п.2 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 31 березня 2016 року, із зазначенням: «Захворювання, так пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Не придатний до служби в поліції».

В подальшому за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено 03.08.2016 року інвалідність ІІІ групи, з втратою професійної працездатності 50%, причиною якої є захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції, що підтверджується довідкою МСЕК №127171 від 03.08.2016 року. За результатами повторного, чергового огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено 02.08.2017 року інвалідність ІІ групи, строком до 01.09.2019 року, що підтверджується довідкою МСЕК №309849 від 02.08.2017 року.

На виконання отриманої на заяву позивача від 13.09.2017 року відповіді ГУНП в Одеській області від 26.09.2017 року за вих.14-1-П-846, як стверджує позивач, ним 29.09.2017 року за вх.П-13394 подано заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із звільненням з поліції та встановленням групи інвалідності із відповідними документами.

Оскільки, як посилається позивач, під час розгляду вищезазначеної заяви встановлено, що позивачу не визначено відсоток втрати працездатності у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, згідно направлення від 04.01.2018 року №9/102, виданого УКЗ ГУ Національної поліції в Одеській області, позивачу за результатами додаткового огляду медико-соціальною експертною комісією визначено у відсотках ступень втрати професійної працездатності до попередніх 50%, із втратою професійної працездатності 20%, причиною якої є захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції, що підтверджується відповідною довідкою від 09.01.2018 року №127739.

11.01.2018 року згідно заяви за вх.П-50, позивач подав відповідну довідку від 09.01.2018 року №127739 до ГУНП в Одеській області.

Позивач стверджує, що під час розгляду його заяв, в усній формі в ГУНП в Одеській області він дізнався, що відсутній оригінал довідки серії 10 ААА №127171 від 03.08.2016 року, у зв’язку із чим за його зверненням від 12.04.2018 року до Голови Одеської обласної медико-соціальної комісії, ним отримано відповідний дублікат цієї довідки.

20.06.2018 року за вих.9/3737, ГУНП в Одеській області надано позивачу відповідь щодо його заяви про виплату одноразової грошової допомоги, згідно якої позивачу повернуті документи, оскільки він не надав оригінал довідки серії 10 ААА №127739.

Позивач вважає вказану відповідь неправомірною, посилаючись на формальність відмови відповідача.

Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення ст.97, ч.6 ст.100, ст.101 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС України від 11.01.2016 року №4, зазначаючи, що у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 8 розділу 4 Порядку №4.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції уточненої позовної заяви від 09.08.2018 року);

- відкрито провадження у справі за даною позовною заявою та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України;

- встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

10 вересня 2018 року за вх. №26285/18 засобами поштового зв’язку від третьої особи надійшли пояснення до позовної заяви разом із доказами направлення їх копії на адресу позивача та відповідача (т.1 а.с.100а-104), в яких зазначено, що Національна поліція України вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями п.3 розд.ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року №4, третя особа зазначає, що саме подання вичерпного пакету документів дає підстави для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги (ОГД), складання висновку та прийняття відповідного рішення згідно п.2, п.3 розділу IV Наказу. Натомість, як вказує Національна поліція України, позивачем до заяви (рапорту) від 29.09.2017 року про виплату ОГД не було додано оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

У зв’язку з викладеним, як вказує третя особа у поясненнях, листом ГУНП в Одеській області від 20.06.2018 року позивача повідомлено, що для подальшого розгляду документів стосовно виплати ОГД останньому необхідно надати оригінал відповідної довідки. З викладеного, на думку Національної поліції України, вбачається передчасність висновків позивача про протиправність дій відповідача про відмову в призначенні та виплаті ОГД.

Зважаючи на вищевикладене, третя особа просись суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1

11 вересня 2018 року за вх. №26585/18 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи з доказами направлення її копії на адресу відповідача та третьої особи (т.1 а.с.105-112), в якій, з посиланням на фактичні обставини справи та приписи законодавства, що наведені у позовній заяві, позивач зазначає, що в період часу з 13.09.2017 року до 20.06.2018 року позивач по справі намагався вжити усіх належних від нього заходів щодо подання відповідачу по справі усіх необхідних документів для нарахування та виплати передбаченої йому одноразової грошової допомоги, що призвело до втрати оригіналу довідки серії №127171 від 03 серпня 2016 року, та при цьому, позивачем по справі вжито усіх заходів щодо отримання дублікату зазначеної довідки, яку позивачем подано відповідачу. Однак відповідачем, за результатами допущеного зволікання при розгляді заяв позивача безпідставно прийнято рішення від 20.06.2018 року за вих.№9/3737 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, яким повернуто матеріали позивачу.

25 вересня 2018 року за вх. №28154/18 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення його копії на адресу позивача (т.1 а.с.114-117), в якому, з посиланням на фактичні обставини справи та положення ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», пп.4 п.5 розд.І, п.1 розділу ІІ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року №4, вказує, що 29.09.2017 позивач надав відповідну заяву про виплату одноразової грошової допомоги, однак без довідки МСЕК. 20.06.2018 позивачу надано ґрунтовну відповідь №9/3737 з посиланням на необхідність надання оригіналу довідки 10ААА №127739. Тобто, як вказує відповідач, законодавець прямо зазначив, що лише надання вичерпного переліку документів є підставою для призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги, проте ці вимоги позивачем не були дотримані.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що у разі задоволення позовних вимог про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити ОГД позивачу, суд фактично підмінить державний орган, до повноважень якого відноситься розгляд даних питань.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що помилковими та безпідставними є обґрунтування позивачем та його представником своїх доводів посиланням на ст. 101 Закону N580-VIII. Як стверджує відповідач, правові норми статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" містять лише підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Вказані правові норми застосовуються лише у випадку коли у особи (поліцейського) є формальне право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, але така виплата є неможливою із-за підстав, передбачених в статті 101 Закону N580-VIII. На думку відповідача, у позивача в розумінні вимог п.4 ч.1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" відсутнє взагалі право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а тому відсутня потреба у застосуванні правових норм статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" для врегулювання таких відносин.

Зважаючи на вищевикладене та з посиланням на положення п.3 розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року №4, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

01 жовтня 2018 року за вх. №28925/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву разом із доказами направлення її копії на адресу відповідача та третьої особи (т.1 а.с.118-125), в якій наведені доводи та обґрунтування, аналогічні доводам позовної заяви та відповіді на пояснення третьої особи.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року судом вирішено проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Національна поліція України про визнання протиправними дій та про зобов’язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.11.2018 року об 11:00 год. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності його подання).

У підготовчому засіданні 08.11.2018 року, зважаючи на необхідність отримання з боку відповідача визначених судом додаткових доказів, судом оголошено перерву до 22.11.2018 року.

У підготовчому засіданні 22.11.2018 року, зважаючи на необхідність в отримані з боку відповідача та позивача визначених судом додаткових доказів, судом оголошено перерву до 03.12.2018 року.

03 грудня 2018 року за вх. №37232/18 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов лист (клопотання), в якому представник Головного управління Національної поліції України в Одеській області, зважаючи на необхідність надання визначених судом доказів, просив суд продовжити строк підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року судом задоволено клопотання представника відповідача, продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №1540/3745/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 09 січня 2019 року о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі №1540/3745/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 січня 2019 року після закриття підготовчого провадження у даній справі.

У судовому засіданні 09.01.2019 року судом заслухано вступне слово позивача та його представника, а також представника відповідача та третьої особи, та оголошено перерву у розгляді справи до 22.01.2019 року.

У судовому засіданні 22.01.2019 року судом заслухано додатково надані пояснення учасників справи до вступного слова, досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи, оглянуто оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739 та оригінал дубліката довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171, яка видається страхувальнику, залучено до матеріалів справи копію листа від 04.01.2018 року №9/102 та оголошено перерву у розгляді справи до 06.02.2019 року о 10:20 год.

У судовому засіданні 06.02.2019 року позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві, відповідях на пояснення третьої особи та на відзив, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Представник третьої особи у судове засідання 06.02.2019 року не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, клопотань про причини неприбуття до суду не надавав.

Зважаючи на положення ч.1, п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд розглядав справу за відсутності третьої особи.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, а також представника відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявами по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви по суті справи, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні обставини.

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 29.10.2015 року №20/І/ХVІ/15 позивачу – ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій (т.1 а.с.19, 63) та, у подальшому видано відповідне посвідчення (т.1 а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, за розпорядженням начальника УКЗ ГУНП Військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України в Одеській області здійснено медичний огляд ОСОБА_1, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу № 61/2 від 21.03.2016 року.

З наданої до суду копії свідоцтва про хворобу № 61/2 (т.1 а.с.21-23, 65-67) судом встановлено, що в ньому зазначається, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. У пункті 12 цього свідоцтва зазначені діагноз та причинний зв'язок захворювання та зроблено висновок, що захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Одеській області №125 о/с від 23.03.2016 року відповідно до Закону України «Про Національну Поліцію» майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) (т.1 а.с.24, 67).

Згідно наказу ГУ НП в Одеській області №125 о/с від 23.03.2016 року, підставою для його видання були: рапорт ОСОБА_1 від 21.03.2016 року, подання начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.03.2016 року та свідоцтво про хворобу №61/2, видане ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області 21.03.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи 03.08.2016 року на підставі акту огляду МСЕК №462, позивачу видано виписку з акту огляду медико-соціальної експертною комісією до довідки серії 10 ААВ №803482, згідно якої ОСОБА_1 за його оглядом 02.08.2016 року встановлено третю групу інвалідності до 01.09.2017 року із зазначенням, що інвалідність пов’язана з проходженням служби в ОВС (т.1 а.с.36, 78). Дата чергового переогляду, яка визначена у вказаній виписці – 02.08.2017 року.

Згідно довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171, яка видана на підставі акту огляду МСЕК №462, ОСОБА_1 визначено ступінь професійної втрати працездатності у відсотках, а саме: 50 % та зазначено причини втрати працездатності: «захворювання пов’язане із проходженням служби в ОВС». Згідно вказаної довідки, датою встановлення страхового випадку є 21.03.2016 року, датою огляду – 02.08.2016 року (т.1 а.с.37, 79).

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №309849 та виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААА №309849 від 02.08.2017 року, за результатом повторного огляду ОСОБА_1 02.08.2017 року, йому встановлено другу групу інвалідності до 01.09.2019 року, із зазначенням дати чергового переогляду – 02.08.2019 року. У вказані довідці зазначено причини інвалідності, а саме: проходження служби в ОВС (т.1 а.с.38, 40, 80, 84).

Судом встановлено, що 13.09.2017 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 року №850, в якій просив нарахувати йому грошову одноразову допомогу як інваліду другої групи на підставі Постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 року №850 у розмірі 200 мінімумів (т.1 а.с.25-27, 68-69).

До вказаної заяви, як зазначено у ній, позивачем було додано копії: пенсійного посвідчення №265062067; витягу з наказу ГУНП №825 о/с; витягу з наказу ГУНП №326 о/с; свідоцтва про хворобу №61/2 від 21.03.2016 року; посвідчення УБД серії НБ №015377; рішення МВС від 29.10.2015 року №20/1/Х; довідки серії 12ААА №309849.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області за розглядом заяви позивача надано відповідь листом від 26 вересня 2017 року №14/1-П-846, який адресовано ОСОБА_1 та в якому наведені положення ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 щодо документів, які подаються для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейському (т.1 а.с.28,70).

В свою чергу, 29.09.2017 року позивачем на ім’я Начальника ГУНП в Одеській області подано заяву (рапорт) за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в якій ОСОБА_1 просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги, у зв’язку з тим, що з 31.03.2016 року він звільнений з поліції та згідно довідки МСЕК серії 12ААА№309849 йому встановлено ІІ групу інвалідності із визначенням захворювання таким, що пов’язане з проходженням служби в ОВС (т.1 а.с.29,71,159,185).

Вказана заява разом із додатками на 19 аркушах зареєстрована в Управлінні 29.09.2017 року за вх. №П-12394, про що свідчить відтиск штампу ГУНП в Одеській області у лівому верхньому куті цієї заяви, а також зареєстрована в УКЗ ГУНП в Одеській області 02.10.2017 року за №П-1954, що вбачається з штампу відповідного управління на вказаній заяві.

Згідно вказаної заяви (рапорту), ОСОБА_1 разом із нею до ГУНП в Одеській області було подано: свідоцтво про хворобу №61/2 від 21.03.2016 року; копії витягів з наказів ГУНП №825 о/с, №326 о/с; копію паспорта ОСОБА_1; копію ідентифікаційного номеру; копію пенсійного посвідчення та посвідчення учасника бойових дій; копію довідки МСЕК серії 12ААА №309849; копію відповіді ГУНП в Одеській області 26.09.2017 року №14/1-П-846; картку реквізитів карткового рахунку.

При цьому, відповідач зазначив, що на вказану заяву надано відповідь від 26.10.2017 року №14/1-П-846, копію якої він надав до суду (т.1 а.с.186). Суд зазначає, що зміст цієї відповіді є повністю ідентичним змісту відповіді від 26 вересня 2017 року №14/1-П-846.

На підтвердження того, що відповідь від 26.10.2017 року №14/1-П-84 надано на заяву позивача від 29.09.2017 року, з боку відповідача до суду надано копію сторінок журналу реєстрації вхідної кореспонденції УКЗ ГУНП в Одеській області (т.1 а.с.185-188).

Так, з наданої з боку відповідача копії витягу журналу реєстрації вхідної кореспонденції судом встановлено, що 02.10.2017 року за №П-1954 (вх. №П-123945 від 29.09.2017 року) зареєстровано заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, на яку, згідно записів у вказаному журналі, надано відповідь заявникові від 26.10.2017 року №14/1-П-846 із зазначенням, що надані роз’яснення (т.1 а.с.187-188).

Водночас, з наданої до суду 06.02.2018 року позивачем копії листа-відповіді від 13.11.2017 року управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2017 року №9-П-2150 «Про результати розгляду заяви», який адресовано ОСОБА_1, вбачається, що заява позивача щодо неналежного розгляду заяви від 02.10.2017 року П-1954 розглянута управлінням кадрового забезпечення за дорученням керівництва Головного управління, та повідомлено заявнику, що на вищезазначену заяву 26.10.2017 року за вих. №14/1-П-846 йому направлено ґрунтовну відповідь, копія якої додається.

Також у листі від 13.11.2017 року №9-П-2150 позивачу повторно роз’яснено положення п.5 розділу ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року №4, та зазначено, що для оформлення та надання відповідних документів позивачу необхідно прибути до управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області за адресою: м.Одеса, вул. Єврейська, 12.

В свою чергу, як зазначається у позовній заяві, під час розгляду вищезазначеної заяви позивача від 29.09.2017 року було встановлено, що позивачу не визначено відсоток втрати працездатності у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Судом встановлено, що 04.01.2018 року Головне управління Національної поліції в Одеській області направило на адресу головного лікаря КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» лист №9/162 «Про визначення ступеня втрати працездатності» (т.1 а.с.30,72), в якому зазначено, що управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області звертається з проханням та направляє для визначення ступеня втрати працездатності колишнього співробітника поліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП в Одеській області від 23.03.2016 року №125 о/с.

На підставі акту огляду МСЕК №91, позивачу видано довідку про результати визнання у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності відсотках серії 10 ААА №127739, згідно якої ОСОБА_1 встановлено 20% ступеня втрати працездатності до попередніх (т.1 а.с.39, 82-83). У вказаній довідці зазначено також дату огляду – 09.01.2018 року та причини інвалідності, а саме: проходження служби в ОВС.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2018 року позивачем на ім’я Начальника ГУНП в Одеській області подано заяву (рапорт) за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в якій ОСОБА_1 просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги, у зв’язку із тим, що він отримав захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції (т.1 а.с.162).

Вказана заява зареєстрована в Управлінні 11.01.2019 року за вх. №П-50, про що свідчить відтиск штампу ГУНП в Одеській області.

Згідно вказаної заяви (рапорту), ОСОБА_1 разом із нею до ГУНП в Одеській області було подано: копію паспорта, копію коду, копію свідоцтва про хворобу.

В той же час, як стверджував позивач у судовому засіданні 06.02.2019 року, до вказаної заяви ним було додано ще оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику, що отримана ним 09.01.2018 року.

Водночас, як стверджує позивач у позовній заяві та у судових засіданнях, під час подання і розгляду його рапортів (заяв) про виплату одноразової грошової допомоги, було втрачено оригінал довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171.

Судом встановлено, що у зв’язку із втратою довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171, позивач 01.02.2018 року та 12.04.2018 року звертався до голови Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії, з урахуванням отриманої за його заявою з ГУНП в Одеській області довідки, із заявою про видачу копії (дублікату) довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171 (т.1 а.с.31-35).

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності Головним управлінням Національної поліції в Одеській області надано позивачу відповідь листом «Про розгляд заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги» від 20 червня 2018 року №9/3737 (т.1 а.с.41,85,189), в якому зазначено, що відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Водночас, як вказано у цьому листі-відповіді, серед наданих позивачем документів не надано оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику, та зазначено, що для подальшого розгляду наданих ОСОБА_1 документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги, йому необхідно надати до ГУНП в Одеській області, до раніше наданих документів, оригінал зазначеної довідки МСЕК.

У зв’язку із викладеним, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області у листі від 20.06.2018 року №9/3737 зазначено, що Управління повертає на адресу ОСОБА_1 матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги для доопрацювання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ні у відповіді від 26.10.2017 року за вих. №14/1-П-846, ні у відповіді від 20.06.2018 року №9/3737, не міститься даних щодо реквізитів заяви (її номеру та дати), на яку надано такі відповіді.

Як зазначено представником відповідача, вищевказаний лист-відповідь №9/3737 від 20.06.2018 року був наданий у відповідь на заяву (рапорт) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 11.01.2018 року за вх. №П-50, з урахуванням поданого рапорту (заяви) від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та документів до них.

Не погодившись з діями Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови від 20.06.2018 року №9/3737 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку з отриманням травми, пов’язаної з проходженням служби в поліції, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України «Про Національну поліцію», Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною 2 статті 97 вказаної статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293 (далі – Порядок №4).

Так, відповідно до п.1 ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Згідно з п.п.4 п.4 розділу І Порядку №4 випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського пов’язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Пунктом 5 розділу І Порядку №4 визначено, що ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону.

Так, відповідно до ст.101 Закону України «Про Національну поліцію» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Таких обставин відносно позивача, за розглядом поданих ним заяви та документів, встановлено не було, що відповідачем не заперечувалось під час розгляду справи.

Відповідно до п.п.2 п.1, п.2 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД є, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

При цьому, підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України. Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Згідно з п.5 Розділу ІІІ Порядку №4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.

Положенням п.7 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов’язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ Порядку №4, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

Водночас, суд зазначає, що згідно з п.2 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Відповідно до п.2 розділу І Порядку №4 Діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.

Відповідно до п.1 Розділу ІV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Згідно з п.2 Розділу ІV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:

1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Відповідно до п.3 Розділу ІV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що за результатами розгляду заяви (рапорту) позивача з доданими до неї документами, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансовий підрозділ повинен підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою, а керівник органу поліції, в якому проходив (проходить) службу позивач має прийняти рішення про призначення виплати ОГД, а в разі відмови – письмово повідомити про це заявника із зазначенням підстав такої відмови.

В свою чергу, позивач вважає, що відповідач відмовив йому вказаним листом від 20.06.2018 року №9/3737 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Однак, суд зазначає, що відповідач, розглянувши подані позивачем заяви (рапорти) від 29.09.2017 року та від 11.01.2018 року та документи, жодного рішення щодо призначення ОГД або щодо відмови у її призначенні у відповідності до п.3 Розділу ІV Порядку №4, - не приймав. Відповідач, на вказану заяву позивача лише листом від 20.06.2018 року №9/3737 «Про розгляд заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги», повернув на адресу ОСОБА_1 матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги для доопрацювання.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі – 06.02.2019 року з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області інших документів, складених за результатом розгляду вищевказаних заяв ОСОБА_1 про виплату ОГД, до суду не надходило.

Отже, суд доходить висновку, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги не була розглянута відповідачем по суті із прийняттям відповідного рішення згідно з вимогами, передбаченими ст.97 Законом України «Про Національну поліцію» та п.3 розділу IV Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293.

Вказане є свідченням того, що відповідачем не вирішувалось питання щодо наявності підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу - ОСОБА_1

В той же час, як встановлено судом з відповіді від 20.06.2018 року №9/3737 та з пояснень представника відповідача від 06.02.2019 року, єдиною підставою для повернення на адресу ОСОБА_1 матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги для доопрацювання слугувала відсутність, як стверджує відповідач, оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику.

Як стверджує позивач, разом із його заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги від 11.01.2018 року за вх. №П-50 ним було подано саме оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику.

При цьому, як встановлено судом, у додатках до вказаної заяви (рапорту) ця довідка не значиться.

Відповідач, в свою чергу, не заперечує, що відповідачем подавалась вищевказана довідка до Головного управління Національної поліції в Одеській області, однак, стверджує, що позивачем було подано копію цієї довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, відповідачем до суду не було надано копію довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику із засвідченням її як копії позивачем (копія якої, за твердженням відповідача подавалась позивачем), на підтвердження позиції відповідача, викладеної у листі від 20.06.2018 року №9/3737 «Про розгляд заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги».

Отже, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладено обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду та не надав до суду жодних належних доказів того, що ОСОБА_1 разом із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги від 11.01.2018 року за вх. №П-50, або після подання цієї заяви, подав саме копію довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику, а не її оригінал.

З боку позивача під час дослідження судом доказів, надано до суду для огляду оригінал вказаної довідки, та звернуто увагу суду на те, що позивачем було подано відповідачу саме оригінал цієї довідки серії 10 ААА №127739 від 09.01.2018 року.

При цьому, при вирішенні даної адміністративної справи, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, надані під час розгляду справи на те, що ОСОБА_1 подав разом із заявою від 29.09.2017 року копію дублікату довідки від 03.08.2016 року серії 10 ААА №127171, яка видається страхувальнику, оскільки, як вказано самим представником Головного управління Національної поліції в Одеській області та вбачається з наданої у листі від 20.06.2018 року №9/3737 «Про розгляд заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги» відповіді, єдиною підставою для повернення на адресу ОСОБА_1 матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги для доопрацювання слугувала відсутність оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику.

Отже, дана підстава, не була зазначена як підстава, за якою документи позивача були повернуті останньому.

Водночас, суд зауважує на тому, що відповідь від 20.06.2018 року була надана відповідачем поза встановленими строками та не у спосіб, що визначені п.3 р. ІV Порядку №4. В свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що рапорт (заява) позивача із наданням відповіді від 20.06.2018 року, був розглянутий із порушенням строків, визначених законодавством.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених судом приписів законодавства, суд вважає, що вимога позивача про визнання неправомірними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови від 20.06.2018 року №9/3737 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку з отриманням травми, пов’язаної з проходженням служби в поліції є передчасною, оскільки, як вже встановлено судом, заяви (рапорти) позивача про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року та від 11.01.2018 року відповідачем по суті у визначений законодавством спосіб не розглядались, у зв’язку із чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб’єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не було розглянуто заяви (рапорти) позивача від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 по суті із прийняттям відповідного рішення, суд вважає, що похідна вимога позивача про зобов’язання відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з визначенням поліцейському інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в поліції, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейському також задоволенню не підлягає, оскільки по-перше, є передчасною, так як відповідачем не приймалось рішення по суті, а по-друге, в даному випадку вона є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи судом враховується висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, та зокрема, висновок Суду у постанові від 19.09.2018 року у справі №806/1200/16, в якій зазначається: «..Таким чином, суди у цій справі дійшли вірного висновку про те, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно ОСОБА_2, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення…».

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За результатами розгляду заяв (рапортів) позивача, які по суті розглянуті не були, відповідач може прийняти декілька рішень (щодо затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги або щодо відмови в призначенні ОГД), що є дискреційними повноваженнями суб’єкта владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не здійснювався по суті розгляд заяв (рапортів) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50, і за результатами їх розгляду не приймалось відповідне рішення у встановленому законодавством порядку, зважаючи на те, що підставою для складення листа-відповіді від 20.06.2018 року №9/3737 слугувала обставина, яка не підтверджена наявними в матеріалах справи доказами з боку відповідача, а саме: подання ОСОБА_1 до відповідача копії довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 10 ААА №127739, яка видається страхувальнику, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неприйняття відповідного рішення згідно з вимогами, передбаченими ст.97 Законом України «Про Національну поліцію» та п.3 розділу IV Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293 за результатами розгляду заяв (рапортів) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50 та поданих до них документів.

2) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути по суті заяви (рапорти) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50 та за результатами їх розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими ст.97 Законом України «Про Національну поліцію» та п.3 розділу IV Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293 з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта доводів позивача, відповідача та третьої особи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, у спосіб визначений судом, враховуючи вихід суду за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на вищевикладене та на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 78, 90, 120, 139, 193, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Національна поліція України про визнання протиправними дій та про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неприйняття відповідного рішення згідно з вимогами, передбаченими ст.97 Законом України «Про Національну поліцію» та п.3 розділу IV Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293 за результатами розгляду заяв (рапортів) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50 та поданих до них документів.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження згідно з даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд.15-А) розглянути по суті заяви (рапорти) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 65069) про призначення одноразової грошової допомоги від 29.09.2017 року за вх. №П-12394 та від 11.01.2018 року за вх. №П-50 та за результатами їх розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими ст.97 Законом України «Про Національну поліцію» та п.3 розділу IV Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293 з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.02.2019 року.

Суддя О.М. Соколенко

.