Рішення № 79837308, 15.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 442/7094/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області 09.10.2017 звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з вимогами:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 54795550 від 28.09.2017.

Відповідно до доводів позовної заяви, позивач (боржник у виконавчому провадженні) вважає постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач з покликанням на на норми статей 1, 4-6 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 вважає, що всі судові рішення про стягнення грошових коштів з державного органу підлягають примусовому виконанню органами Державної казначейської служби України.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2017 відкрито провадження у справі, ухвалою від 19.10.2017 замінено відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с. 7, 23). Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.11.2017 у справі № 442/7094/17 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду (а.с. 31).

За наслідками автоматизованого розподілу 07.12.2017 року справу № 442/7094/17 передано на розгляд судді Москалю Р.М.

Відповідач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – УДВС ГТУЮ), позов не визнає, надіслало заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 21.12.2017 № В-8, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 42-45). УДВС ГТУЮ посилається на те, що органами Державної казначейської служби України не підлягають виконанню судові рішення про стягнення коштів із органів Пенсійного фонду України, оскільки останні мають бюджетну програму для соціальних виплат на рахунках, відкритих в уповноважених банках і не мають відкритих рахунків в органах Казначейської служби.

Ухвалою від 08.02.2018 суд зупинив провадження у справі № 442/7094/17 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 442/7097/17. У зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 442/7094/17, ухвалою від 28.01.2019 суд поновив провадження у цій справі. Цією ж ухвалою суд замінив позивача ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області на процесуального правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с. 110-111).

Суд дослідив подані суду заяви по суті спору, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

22.09.2017 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ прийняв постанову ВП № 53230588 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 442/640/16-а, виданого 25.07.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов’язання ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_3 відповідно до норм чинного законодавства та поновити її виплату з 30.11.2012. Як правову підставі для прийняття цієї постанови державний виконавець вказав пункт 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 89).

При цьому 25.09.2017 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ виніс постанову ВП № 53230588, якою постановив стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області виконавчий збір в розмірі 12800 грн. (а.с. 91). Ця постанову була предметом судового оскарження. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №442/7097/17 від 01.03.2018 суд відмовив в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови. Суд констатував, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ від 22.09.2017 року закінчено виконавче провадження ВП № 53230588 з примусового виконання виконавчого листа № 442/640/16-а від 25.07.2016 року, при цьому, виконавчий збір було не сплачено, відтак, державний виконавець правомірно виніс постанову від 25.09.2017 про стягнення виконавчого збору. Це рішення суду набрало законної сили 30.03.2018.

28.09.2017 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ прийняв постанову ВП № 54795550 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № ВП 53230588, виданої 25.09.2017 відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області про стягнення з боржника ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області виконавчий збір в розмірі 12800 грн. (а.с. 98).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону № 1404-VIII).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (абзац 3 частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Стаття 18 Закону № 1404-VIII покладає на державного виконавця обов’язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно з приписами частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (в редакції постанови КМ України від 30.01.2013 № 45).

Пункт 2 цього Порядку дає визначення термінів:

- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закону № 1058-IV) джерелами формування коштів Пенсійного фонду є:

1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування;

2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;

3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення;

4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

6) добровільні внески;

7) інші надходження відповідно до законодавства.

2. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з нормами статті 76 Закону № 1058 облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Оцінюючи аргументи учасників справи суд керується такими міркуваннями:

25.09.2017 державний виконавець прийняв постанову ВП № 53230588 про стягнення з боржника ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням № 442/7097/17 від 01.03.2018 (у справі між тими ж сторонами), що набрало законної сили, суд встановив правомірність постанови від 25.09.2017 про стягнення виконавчого збору.

28.09.2017 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 54795550 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2017 ВП № 53230588. Державний виконавець при винесенні цієї постанови керувався тим, що органами Державної казначейської служби України не підлягають виконанню судові рішення про стягнення коштів із органів Пенсійного фонду України, оскільки останні мають бюджетну програму для соціальних виплат на рахунках, відкритих в уповноважених банках і не мають відкритих рахунків в органах Казначейської служби.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що в порядку примусового списання коштів з рахунків боржника ОСОБА_4 казначейською службою України може проводитися лише у тому випадку, якщо такий боржник обслуговується в органах Казначейства та має там відповідні рахунки, з яких можна було б здійснити безспірне списання грошових коштів. Суд враховує, що така правова позиція висловлена касаційним судом при розгляді аналогічного спору у справі №823/1069/15. Оскільки облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду, а не орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд дійшов висновку про правомірність відкриття виконавчого провадження №54795550 з примусового виконання постанови № ВП 53230588. Тому суд вважає, що державний виконавець діяв у встановлені Законом України «Про виконавче провадження» порядку та спосіб, а рішення державного виконавця (постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2017) відповідає критеріям правомірного рішення суб’єкта владних повноважень. В свою чергу суд вважає вимоги позивача у цій справі є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених ОСОБА_4 бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При поданні цього позову позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Відповідач не надав доказів понесених судових витрат, у зв'язку з чим підстави для їх стягнення немає.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54795550 від 28.09.2017, - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.