Рішення № 79837288, 15.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000157

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% незаконними;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівської області здійснити перерахунок та виплату різниці між пенсією, яка була здійснена згідно розпорядження Городоцького ОУПФУ Львівської області від 07.11.2017 № 133608 та фактично отриманою пенсією за період з 01.01.2018 до часу проведення такого перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 31.01.2018.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що у 2006 році ОСОБА_1 вперше звернувся до відповідача про призначення пенсії за вислугу років. У 2017 повторно звернувся до відповідача з метою призначення пенсії за віком. При розрахунку пенсії за віком був врахований коефіцієнт стажу 1 %. Зазначає, що пунктом 4-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід), в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року, страхового стажу в розмірі1.35 %. Аналіз вищезазначених норм Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі призначення пенсії, застосовується величина 1,35%. При цьому, наголошує, що Прикінцеві положення не містять приписів та вимог до застосування величини оцінки одного року страхового стажу у разі переведення з одного виду пенсії на інший, що є окремим самостійним механізмом, передбаченим чинним пенсійним законодавством.

Ухвалою суду від 16.01.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 07.02.2019 (вх. № 3915), у якому зазначає, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до п «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15.08.2006. З 01.07.2016 займає посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років, тому пенсія за вислугу років не виплачувалась (ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення”). 10.10.2017 позивач звернувся за переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Відділом ПФУ проведено розрахунок пенсії за віком відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 3764,40 та величини оцінки одного року стажу-1%. Наголошує, що після переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з проведенням відповідного перерахунку, розмір пенсії позивача не привів до зменшення, а навпаки розмір пенсії збільшився, що не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, - а саме до перерахунку, розмір пенсії становив 1558,32 грн, а після перерахунку з 10.10.2017 - 4320,68 грн, та з 01.01.2018 - 4334,21 грн. Застосовувати пункт 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає підстав, оскільки ці норми застосовувались тільки для нового призначення пенсій. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем 14.02.2019 (вх. № 5265) подано відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до протоколу Пенсійного фонду України призначення № 133608 від 08.11.2006 ОСОБА_1 з 15.08.2006 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 397,70 грн, з 01.10.2016 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 398,12 грн, з 22.09.2017 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 398,12 грн.

Згідно з розпорядженням Пенсійного фонду України № 133608 від 07.11.2017 ОСОБА_1 з 10.10.2017 призначено пенсію за віком в сумі 4320,68 грн.

ОСОБА_1 02.11.2018 звернувся до Городоцького ОУПФ України у Львівській області з претензією, у якій вимагав застосувати до пенсії за віком величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 % починаючи з 31.01.2018.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь на претензію від 21.11.2017 № 984/03.14, у якій зазначено що 10.10.2017 ОСОБА_1 звернувся за переведенням з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Відділом проведено розрахунок пенсії за віком відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої зарплати за 2014-2016 рр – 3764,40 та величини одного року стажу -1 %. Зазначено, що застосовувати пункт 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає підстав, оскільки ці норми застосовувались тільки для нового призначення пенсій.

Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають у зменшені пенсійним органом коефіцієнту страхового стажу позивача 1,35% після проведення перерахунку пенсії та застосування коефіцієнту одного року страхового стажу з урахуванням кратності - 1%.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Судом встановлено, що 11.10.2017 набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України від 09.03.2003 № 1058-ІV.

Згідно з п.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Так, наявними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.08.2006 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену згідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі поданої заяви до Пенсійного фонду, з 10.10.2017 позивачу призначено пенсію за віком на підставі іншого Закону, а саме відповідно до Закону України № 1058-ІV.

Крім того, на підставі розпорядження Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.11.2017 позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому, обчислюючи розмір пенсії, застосована величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років, а приписи ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регулюють переведення з одного виду пенсії на інший вид і вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом № 1058-ІV.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років.

Таким чином, станом на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивач повністю відповідав вимогам, встановленим ст. 26 Закону № 1058-ІV.

Аналогічна правова позицією висловлена Верховним Судом України у постановах від 22.12.2015 у справі № 2-а/199/138/14 від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу 10.10.2017 було призначено іншу пенсію за іншим законом, оскільки 15.08.2006 йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України № 1058-IV позивач звернувся вперше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, шо положення абз. 1 п. 4-4 Прикінцевих положень Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при призначенні, оскільки у цій нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, а тому відповідач при обчисленні розміру призначеної пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу безпідставно не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% .

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 %, а тому відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 %.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захисто порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці між пенсією, яка була здійснена згідно розпорядження Городоцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області від 07.11.2017 № 133608 та фактично отриманою пенсією за період з 01.01.2018 до часу проведення такого перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 31.01.2018.

4. Судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (вул. В.Івасюка, 29, м. Городок, Львівська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Костецький Н.В.