Рішення № 79837269, 14.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5853/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача з відмови, листом № 1939/О-11 від 14 серпня 2018 року, позивачу у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн.;

- зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів, за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 16.01.2019 року сторони та/або їх представники не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.51, 52)

04.12.2018 року позивачем до суду подано заяву, вхід. № 37466/18, в якій останній просить провести розгляд справи за його відсутності. (а.с.23) 27.12.2018 року та 15.01.2019 року на електронну адресу суду від представників відповідача надійшли клопотання, вхід. № ЕП/7659/18, вхід. № ЕП/273/19, в яких останні просять здійснити розгляд справи без участі представника головного управління. (а.с.53, 55)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно змісту адміністративного позову (а.с.5-7), позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ст. 16 Цивільного кодексу України, із зазначенням таких фактичних обставин:

- Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Київського районного суду міста Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512, зміненої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано, за період з 28 липня 2008 року, суму недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн. Зазначені 8700,84 грн. були виплачені позивачу лише 22 червня 2018 року, тобто із затримкою виплати, яка складає 119 календарних місяців (з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року). Отримання позивачем суми недоотриманої пенсії у розмірі 8700,84 грн. підтверджується випискою по картковому рахунку позивача, з якої вбачається, що 22 червня 2018 року на картковий рахунок позивача надійшла грошова сума у розмірі 8700,84 грн., як стягнення заборгованості за рішенням Київського районного суду міста Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512;

- в липні 2018 року позивач звернувся до ГУПФУ із заявою про нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів, на що ГУПФУ листом № 1939/О-11 від 14 серпня 2018 року відмовило позивачу у задоволенні заяви на підставі того, що «... поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а Ви вимагаєте про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.»;

- виконуючи постанову суду, ГУПФУ було сплачено суму недоотриманої позивачем пенсії (заборгованості) за весь термін перерахунку, але, в порушення вимог статті 19 Конституції України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та частини 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачу не було проведено нарахування та виплату компенсації, чим йому було завдано майнової шкоди у розмірі суми несплаченої компенсації. Таким чином, у відповідності із положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати, з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, нарахованої та сплаченої позивачу, у червні 2018 року, суми недоотриманої пенсії у розмірі 8700,84 грн.

Згідно відзиву на позовну заяву (а.с.26-27), відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», п.п. 7, 13 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», п.п. 1, 2, абз. 1 п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доході у зв’язку з порушення термінів їх виплати, із зазначенням таких фактичних обставин:

- постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2010 по справі № 2-а-432/10/1522, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано головне управління провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 28 липня 2008 року по 5 листопада 2010 року та сплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням виплачених сум. На виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2010, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, головним управлінням позивачу у липні 2012 року було проведено перерахунок додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 28.07.2008 по 05.11.2010. В результаті зробленого перерахунку за період з 28.07.2008 по 05.11.2010 утворилась доплата в розмірі 8700,84 грн. В зв'язку з тим, що Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік не було передбачено видатків для проведення відповідних виплат, зазначена доплата відповідачем позивачу не виплачувалась;

- відповідно до п. 7 Порядку управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області надіслано повідомлення від 30.07.2015 № 09.2-6334, в якому вказано, що постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 по справі № 2-а-432/10/1512 прийнято до обліку та включено до першої черги задоволення позовних вимог. Головне управлінням в свою чергу, враховуючи вимоги Порядку, надало до управління державної виконавчої служби Довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 11.08.2015 № 8291/03 із зазначенням нарахованої суми необхідної для подальшої виплати – а саме 8700,84 грн. В подальшому відповідно до п. 13 Порядку зазначена сума органами виконавчої служби була передана на виконання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме, до Державної казначейської служби України, та була виплачена позивачу саме цим органом. Пенсійний фонд не має ніякого відношення до виплати зазначеної суми, оскільки зазначена сума виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів державного бюджету. Затримка їх виплати ніяким чином не залежить від органів Пенсійного Фонду, а тому, вимога щодо стягнення компенсації з головного управління не відповідає вимогам чинного законодавства;

- підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств усіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи те, що доходи, а в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, щомісячно до 25-го числа та без затримки, підстав для виплати компенсації немає.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512 (а.с.12-15), зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року (а.с.10-11), зокрема:

- адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено частково;

- визнані незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 28 липня 2008 року по 05 листопада 2010 року;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період 28 липня 2008 року по 05 листопада 2010 року та сплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до виписки з рахунків в національній валюті від 26 липня 2018 року по рахунку позивача, наданої Одеською філією ОУ АТ «Ощадбанк» за період з 01.06.2018 року по 26.07.2018 року, 22.06.2018 року на рахунок позивача надійшла сума – 8700,84 грн.: стягнення заборгованості згідно виконавчого документу Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-а-432/10/1512 від 05.11.2010 року. (а.с.16)

01.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, вхід. № 1939/О-11, в якій, відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв’язку із порушенням строків виплати донарахованої на виконання постанови Київського районного суду міста Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, суми доплати пенсії, просив нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року. (а.с.47)

У відповідь на дану заяву відповідач листом від 14.08.2018 року № 1939/О-11 (а.с.48) повідомив позивача, що:

- відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області головному управлінню 30.07.2015 було надіслано повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, на підставі якого на адресу цієї установи 11.08.2015 була надіслана довідка про здійснення нарахування на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2010 по справі № 2-а-432/10/1512, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, в сумі 8700,84 грн.

Інформації про виплату донарахованої суми за вищезазначеними рішеннями суду головне управління не має;

- щодо компенсації втрати частини доходів повідомляємо, що відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на який Ви посилаєтесь у зверненні, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців їх виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а Ви вимагаєте про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні;

- крім того, проведення розрахунку компенсації втрати частини доходу не було предметом судового розгляду справи № 2-а-432/10/1512, зміненої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, а тому вчинення таких дій головним управлінням виходитиме за межі зобов'язань, покладених судовими рішеннями.

Не погоджуючись із діями відповідача з відмови, листом № 1939/О-11 від 14 серпня 2018 року, позивачу у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн., позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду надано, зокрема, копії (а.с.29, 30):

- повідомлення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою (щодо зобов'язання здійснити нарахування) від 30.07.2015 року № 09.2-6334, яке адресоване сторонам по цій справі;

- довідки відповідача № 8291/03 від 11.08.2015 року про здійснення нарахування на виконання рішення суду, відповідно до змісту якої, зокрема:

«На виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2010 по справі № 2-а-432/10/1512, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 по справі 2-а-432/10/1512, якою зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 28.07.2008 по 05.11.2010 та сплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням виплачених сум. гр. ОСОБА_1 нараховано 8700,84 грн. з урахуванням виплачених сум.».

Відповідно до змісту заяв по суті справи, сторонами визнаються усі фактичні обставини справи, спірність позицій сторін полягає лише у правовому регулюванні відповідних правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1, 3 та 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі – ЗУ № 1058-ІV), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – ЗУ № 2262-XII), «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III (далі – ЗУ № 2050-III), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі – Порядок № 159).

Згідно з ч. 2 ст. 46 ЗУ № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ЗУ № 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ЗУ № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст. 4 ЗУ № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до п. 1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до ст. 6 ЗУ № 2050-III, компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Згідно зі ст. 7 ЗУ № 2050-III, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме.

- постановою Київського районного суду м. Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, зокрема:

- визнані незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 28 липня 2008 року по 05 листопада 2010 року;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період 28 липня 2008 року по 05 листопада 2010 року та сплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням виплачених сум;

- відповідно до виписки з рахунків в національній валюті від 26 липня 2018 року по рахунку позивача, наданої Одеською філією ОУ АТ «Ощадбанк» за період з 01.06.2018 року по 26.07.2018 року, 22.06.2018 року на рахунок позивача надійшла сума – 8700,84 грн.: стягнення заборгованості згідно виконавчого документу Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-а-432/10/1512 від 05.11.2010 року;

- 01.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, вхід. № 1939/О-11, в якій, відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв’язку із порушенням строків виплати донарахованої на виконання постанови Київського районного суду міста Одеси від 5 листопада 2010 року по справі № 2-а-432/10/1512, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, суми доплати пенсії, просив нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року.

Відповіддю на дану заяву листом від 14.08.2018 року № 1939/О-11 відповідач, фактично, відмовив позивачу з тих підстав, що:

- відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області головному управлінню 30.07.2015 було надіслано повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, на підставі якого на адресу цієї установи 11.08.2015 була надіслана довідка про здійснення нарахування на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2010 по справі № 2-а-432/10/1512, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, в сумі 8700,84 грн.

Інформації про виплату донарахованої суми за вищезазначеними рішеннями суду половне управління не має;

- щодо компенсації втрати частини доходів повідомляємо, що відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на який Ви посилаєтесь у зверненні, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців їх виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а Ви вимагаєте про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні;

- крім того, проведення розрахунку компенсації втрати частини доходу не було предметом судового розгляду справи № 2-а-432/10/1512, зміненої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, а тому вчинення таких дій головним управлінням виходитиме за межі зобов'язань, покладених судовими рішеннями;

- із вищенаведених правових норм, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 ЗУ № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, доводи відповідача, що доплата в розмірі 8700,84 грн. відповідачем позивачу не виплачувалась в зв'язку з тим, що Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік не було передбачено видатків для проведення відповідних виплат, не приймаються судом, як обґрунтування правомірності оскаржених дій, так як відповідно до вищевказаних норм така обставина не звільняє пенсійний орган від обов'язку компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Посилання відповідача на те, що пенсії сплачуються з Державного бюджету, а тому на них не розповсюджуються правила щодо компенсації втрати частини доходів, також є необґрунтованими.

Так, статтею 2 ЗУ № 2050-ІІІ прямо передбачено, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема, пенсії.

Твердження відповідача, що пенсія позивачу сплачується вчасно, спростовується тим фактом, що її частина, не виплачена відповідачем, стягнута згідно із судовим рішенням після строків, у які вона повинна була сплачуватись.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22.11.2018 року по справі № 522/1404/17 (адміністративне провадження № К/9901/16601/18).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16; Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року № № 522/5664/17, 27 липня 2018 року № 815/459/18.

Посилання у листі № 1939/О-11 від 14 серпня 2018 року на те, що проведення розрахунку компенсації втрати частини доходу не було предметом судового розгляду справи № 2-а-432/10/1512, зміненої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, а тому вчинення таких дій головним управлінням виходитиме за межі зобов'язань, покладених судовими рішеннями – також є необґрунтованим та безпідставним. Спірний обов’язок відповідача встановлений діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, та не потребує наявність судового рішення для його добровільного виконання суб’єктом владних повноважень.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заперечень проти позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідач суду не навів та не надав.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- правова позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає змісту правових норм, що регулюють спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржені позивачем дії вчинені відповідачем: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, тому – вони є протиправними, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65082, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом № 1939/О-11 від 14 серпня 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 28 липня 2008 року по 31 травня 2018 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8700,84 грн.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65082, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

.