Рішення № 79837222, 14.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 лютого 2019 р.справа № 400/2614/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Захід", пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031

до відповідачаМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504060/2018/000002/2 від 14.09.18 р., визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504060/2018/00017 від 14.09.18 р.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Захід" (надалі - позивач або ПП "Захід") звернулось із адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд визнати протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504060/2018/000002/2 від 14 вересня 2018 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504060/2018/00017 від 14 вересня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: підприємство систематично імпортує скло та дзеркало окремими партіями на підставі контракту з підприємством-виробником Trakya Glass Bulgaria EAD. 26 липня 2018 р. до морського порту "Миколаїв" від постачальника надійшла чергова партія товару загальною кількістю 3 712 тон. Вказаний вантаж задекларовано за електронною митною декларацією № UA 504060/2018/002474 від 26 липня 2018 в режимі митний склад. Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і в наступному склав рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504060/2018/000002/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504060/2018/00017. На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив йому в митному оформленні товару і протиправно визначив іншу митну вартість, ніж та, яка була ним задекларована. На обґрунтування цих доводів позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують складові задекларованої митної вартості і які (документи) не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Наполягає на вірному визначенні митної вартості за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (далі - МК України), а саме за ціною договору.

Відповідач позов не визнав, у відзиві вказав, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували задекларовану ним митну вартість товару, зокрема відсутня інформація щодо фрахту судна перевізником. Крім того, деякі документи, на думку відповідача, містять ознаки підробки. Такі обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості за другорядним методом (а. с. 117-121).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб’єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 77 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) на нього покладається обов’язок доказування правомірності свого рішення.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 127). Згідно із ст. 194 ч. 3 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

21 серпня 2017 р. ПП "Захід" уклало зовнішньоекономічний контракт № TGBZ-210817 із Trakya Glass Bulgaria EAD (Болгарія) на поставку дзеркал окремими партіями на умовах FOB Varna (а. с. 20-25, 50-55).

26 липня 2018 р. до морського порту "Миколаїв" від постачальника Trakya Glass Bulgaria EAD надійшла партія із товаром, загальною кількістю 3 712 тон, за двома окремим коносаментами.

Вказаний вантаж задекларовано позивачем за електронною митною декларацією № UA 504060/2018/002474 від 26 липня 2018 р. в режим митний склад.

З метою випуску товару у вільний обіг з митного складу, частина товару оформлена позивачем 16 серпня 2018 р. за електронною митною декларацією № UA 504060/2018/00086 в режимі імпорт, із наданням Митниці таких документів: пакувального листа № НОМЕР_1 від 23 липня 2018 р., інвойсу № НОМЕР_1 від 23 липня 2018 р., коносаменту № 1 від 23 липня 2018 р., карго маніфесту від 23 липня 2018 р., комерційної пропозиції продавця від 9 липня 2018 р., інвойсу на фрахт судна № 240718 від 24 липня 2018 р., страхового полісу № 09/01-114027 від 23 липня 2018 р., прайс-листа продавця від 9 липня 2018 р., зовнішньоекономічного договору із постачальником та додатків № № 1 і 2 від 3 жовтня 2017 р. і 3 квітня 2018 р. відповідно до зовнішньоекономічного договору, договору на фрахт судна (чартер партія) від 11 липня 2018 р., заяви перевізника від 6 липня 2018 р., сертифікату якості виробника від 13 червня 2018 р., експортної декларації країни відправлення № 18BG002005FF108823 від 24 липня 2018 р.

14 вересня 2018 р. інша частина товару оформлена позивачем за електронною митною декларацією № UA 504060/2018/00269 в режимі імпорт із наданням вищезазначених документів.

В обох випадках митна вартість визначена позивачем за допомогою першого метода (за ціною договору), за середнім рівнем митної вартості товару, на рівні 0,45 доларів США за кілограм товару.

14 вересня 2018 р. Митниця надіслала ПП "Захід" три електронні повідомлення, в яких містилась вимога надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, інформація про відсутність даних про фрахт судна перевізником, а також було зазначено про виявлення ознак підробки в документах позивача.

У відповідь ПП "Захід" повідомило відповідача, що всі документи на підтвердження митної вартості товару були надані разом з деклараціями.

14 вересня 2018 р. Митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504060/2018/000002/2, відповідно до якого середній рівень митної вартості товару збільшено з 0,45 доларів США за кілограм до 1,02 доларів США за кілограм (а. с. 82-83).

Того ж дня Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504060/2018/00017 (а. с. 84-85).

Як визначено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару. В той же час, її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Як слідує із спірних рішень, відповідач заперечує правильність визначення митної вартості товарів і, на його думку, вона позивачем занижена, так як відрізняється від звичайної ціни на такі самі товари. Слід зазначити, що сам по собі факт відмінності ціни на товар що імпортується від звичайної, не може беззастережно свідчити про її заниження декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому у господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З приводу доводів відповідача про наявність ознак підробки в наданих позивачем документах, то слід зазначити, контракт та інші документи підписувалися електронними засобам зв’язку, чим і пояснюється однаковість підписів.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки відповідач, на підставі поданих позивачем документів мав можливість визначити ціну товарів за основним методом, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу, носять протиправний характер.

У зв’язку із викладеним, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 524,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1284 від 24 жовтня 2018 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) задовольнити.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504060/2018/000002/2, прийняте 14 вересня 2018 р. Миколаївською митницею ДФС (вул. Московська,57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431), визнати протиправним і скасувати.

3. Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504060/2018/00017, прийняту 14 вересня 2018 р. Миколаївською митницею ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431), визнати протиправною і скасувати.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32333300) судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 524,0 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз