Рішення № 79837205, 14.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Київ справа №822/41/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернулась Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення (далі – позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1І.) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу на суму 62853,68 грн.

04 січня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі №822/41/17. На підставі ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2017, адміністративна справа №822/41/17 передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2017, адміністративна справа №822/41/17 повернута Хмельницькому окружному адміністративному суду як така, що направлена передчасно.

Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017, адміністративна справа за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

12 травня 2017 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи до провадження та здійснення судового розгляду за загальними правилами.

Згідно з ухвалою від 08.06.2017, суд зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №810/1913/17 за позовом ОСОБА_1 до Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

6 вересня 2018 року суд постановив ухвалу про поновлення провадження у адміністративній справі №822/41/17. А також, 06.09.2018 суд постановив ухвалу про розгляд справи за новими процесуальними правилами, визначив, що розгляд адміністративної справи №822/41/17 здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

9 жовтня 2018 року до суду від Славутської об’єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з ухвалою від 12.10.2018 суд відмовив у задоволенні заяви Славутської об’єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21 серпня 2018 року та 05 листопада 2018 року до суду від Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшли клопотання про заміну позивача. Проте, клопотанням від 20.11.2018 представник Головного управління ДФС у Хмельницькій області відкликав вищезазначені клопотання та просив залишити їх без розгляду.

Також 16.10.2018 від представника позивача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво. Натомість, клопотанням від 20.11.2018 представник позивача відкликав клопотання від 16.10.2018 про процесуальне правонаступництво.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який утворився як у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, так і пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 62853,68 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв’язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги пред’явленні з пропуском строку давності визначених законодавством.

Так, статтею 102 Податкового кодексу України визначені строки давності, які становлять 1095 днів.

Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення звернулась з позовними вимогами, які виникли з правовідносин 2012 року, лише в січні 2017 року.

У зв'язку з тим, що минув строк більший ніж 1095 днів платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахування пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи наведене, просить суд застосувати строки давності та відмовити позивачеві в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 20.11.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

В липні 2014 року посадовими особами Шепетівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України та наказу №362 від 11.07.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 18.07.2014 №1394/17-020/НОМЕР_1 (том 1, а.с. 13-20).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що позивач порушив вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, в результаті неподання (несвоєчасного) подання податкової декларації за 2013 р.; п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.54.1 ст.54 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 50208,14 грн., в тому числі по податковому періоді що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що відповідно до поданого розрахунку форми 1 -ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" Акціонерним Товариством "УкрСиббанк" в 2013 ролі були відображені виплати у вигляді списання кредитного боргу по фізичній особі ОСОБА_1 за ознакою доходу "126", така фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, яка за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 не подана.

Перевіряючими в акті зазначено: "Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 в 2013 році, відповідно до отриманих відомостей з ЦВД ДРФО ДПА України мав взаємовідносини з ПАТ "УкрСиббанк", від яких отримував доходи у вигляді списання кредитного боргу, що включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Перевіркою встановлено не нарахування та несплата (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 50208,14 грн., анулюваного (прощеного) кредитного боргу в сумі 311534,93 грн. ПАТ "УкрСиббанк" платнику податків – фізичній особі ОСОБА_1, про що він повідомлений під підпис щодо анулювання (прощення) боргу. ПАТ "УкрСиббанк" платнику податків – фізичній особі ОСОБА_1, згідно листа ПАТ "УкрСиббанк" від 28.02.2014 №10-21/5041 банком відповідно до п.п.164.2.17 ПК України на боржника покладено обов’язок щодо самостійного декларування отриманого доходу шляхом подання річної декларації зі сплатою відповідно до податкового зобов’язання".

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04.08.2014 №0011871702, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на загальну суму 62760,18 грн., з яких: 50208,14 грн. - за основним платежем; 12552,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) (том 1, а.с. 12);

- від 04.08.2014 №0011881702, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на загальну суму 170,00 грн., з яких: 0 грн. - за основним платежем; 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) (том 1, а.с. 13).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком про оплату рекомендованого відправлення від 05.08.2014 (а.с. 12, 13).

Як встановлено судом, відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011871702, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у загальній сумі 62760,18 грн., з яких: 50208,14 грн. - за основним платежем; 12552,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №810/1913/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.03.2018 (том 1, а.с. 112-116).

Ураховуючи, що відповідач скористався своїм правом судового оскарження грошові, зобов’язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011871702 вважаються узгодженими після результатів судового скарження.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011881702 в адміністративному чи судовому порядку, а тому грошові зобов'язання, визначені на підставі такого рішення є також узгодженими і відповідач зобов'язаний сплатити нараховану суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 57 ПК визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.08.2014 №0011871702 та від 04.08.2014 №0011881702 на суму 62930,18 (62760,18+170,00) грн. відповідають ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до витягу із зворотнього боку інтегрованої картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування ОСОБА_1, вказане зобов’язання було частково погашено на суму 386,00 грн., у зв'язку з чим податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування складає 62544,18 (62930,18-386,00) грн. (том 1, а.с. 11).

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, суд зазначає таке.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК (у редакції чинній на момент нарахування пені за прострочення погашення податкового зобов’язання) передбачено, що пеня нараховується 129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; 129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК, визначено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

У зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011871702 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період з 04.08.2014 по 18.07.2018 на загальну суму 309,5 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків з податку на доходи фізичних осіб на відповідача (том 1, а.с. 11).

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування складає 62853,68 (62544,18+309,5) грн.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем рекомендованою кореспонденцією на адресу ОСОБА_1 було відправлено податкову вимогу від 04.09.2014 №216-25 на загальну суму 62853,68 грн. (том 1, а.с.12)

Як встановлено судом, відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Шепетівського відділення, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 04.09.2014 №216-25.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №810/1913/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.03.2018 (том 1, а.с. 112-116).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 62853,68 грн. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позиції відповідача, що узгоджені грошові зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) та пеня нараховані позивачем поза межами строків позовної давності стягненню не підлягають, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 102.4 статті 102 ПК, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Ураховуючи те, що позивач не скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011881702 в адміністративному чи судовому порядку, то строк на стягнення у податкового органу починає обраховуватися з 14.08.2014.

Ураховуючи те, що позивач скористався процедурою судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0011871702, то строк на стягнення у податкового органу починає обраховуватися з 13.03.2018.

При цьому, судом встановлено, що заборгованість по пені виникла з 15.08.2014.

Ураховуючи наведене, податковий борг, який є предметом даного спору, виник 15.08.2014, 14.08.2014 та 13.03.2018, а позовна заява подана до суду 27.12.2016, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 62853 (шістдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят три) грн. 68 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.