Рішення № 79836775, 14.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Житомир справа № 806/1586/16

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправним і скасування рішення, наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення від 03.06.2016року та наказу від 24.06.2016року в частині визначення розміру призначеної одноразової грошової допомоги.

Заявою від 12.02.2019року Позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме зазначив лише про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого п.6 протоколу №45, в частині визначення розміру призначеної одноразової грошової допомоги та зобов'язання виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги.

Позивач зазначає, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2016року, що набрала законної сили, було зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975. В судовому рішенні прямо зазначено, що Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з 09.06.2015року.

Всупереч вказаному рішенню суду Відповідачем, на думку Позивача, визнано право Позивача на таку допомогу, але в розмірі меншому ніж зазначено в судовому рішенні.

Ухвалою суду від 26.08.2016року було закінчено підготовче провадження у справі і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.09.2016року задоволено клопотання Позивача і справу передано для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м.Києва.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 06.03.2017року задоволено клопотання Позивача і справу передано для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 21.11.2018року справу передано для розгляду за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 09.01.2019року Житомирського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання Позивач не прибув, його представник направив до суду заяву про уточнення позовних вимог та про розгляд справи за відсутності Позивача і його представника.

Представник Міністерства оборони України, Відповідача-1 по даній справі, в судове засідання повторно не прибув, направив заяву про неможливість прибуття в судове засідання. Заперечень проти позову суду не надав.

Представник Житомирського обласного військового комісаріату, Відповідача-2 по даній справі, в судове засідання повторно не прибув, направив письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Відповідач-2 не наділений повноваженнями визначати розмір одноразової допомоги, а оскаржуваний наказ видавався виключно на виконання рішення Міністерства оборони України.

Дослідивши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII) в редакції, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону N 2011-XII).

За змістом статті 16 зазначеного Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як встановлено судом, відносини щодо наявності чи відсутності підстав призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, були предметом судового розгляду в адміністративній справі №806/5282/15, що перебувала у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду.

Відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2016року, що набрала законної сили згідно ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016року, було зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Відповідно до дослідженого судом витягу з протоколу №45 від 03.06.2016року Відповідачем в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій саме на виконання зазначеного судового рішення Позивачу призначена вказана допомога в розмірі 192000,00грн. (п.6 протоколу).

Суд погоджується з доводами Позивача, що вказане рішення Відповідача в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Так, в судовому рішенні прямо зазначено, що Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з 09.06.2015року.

За приписами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1218 гривень.

Таким чином, розмір вказаної одноразової грошової допомоги для Позивача складає 243600,00грн. (1218,00грн.х200=243600,00грн.), а не 192000,00грн., як вказано в оскаржуваному рішенні Відповідача.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Одночасно суд вважає безпідставними доводи Позивача в частині протиправності наказу №156 від 24.06.2016року Житомирського обласного військового комісаріату в частині перерахування Позивачу 192000,00грн. для виплати одноразової грошової допомоги.

Як зазначено в письмових запереченнях представника Житомирського обласного військового комісаріату, такий наказ видавався виключно на виконання рішення Міністерства оборони України.

Суд погоджується з такими доводами, так як рішення, яке міститься в такому наказі, за своєю суттю зводиться виключно до виплати (перерахування) Позивачу коштів, розмір яких визначений іншою особою - Міністерством оборони України. Тобто, вказаний наказ за своєю правовою природою не визначає розміру такої допомоги. Наявність такого наказу жодним чином не порушує права Позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

При цьому суд не приймає до уваги заяву Позивача про зменшення позовних вимог, так як така заява подана після проведення першого судового засідання в даній справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження, тобто подана без дотримання вимог ч.1 ст.47 КАС України.

При визначенні способу порушеного права суд враховує, що розмір одноразової грошової допомоги Позивачу визначений судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання незаконним та скасування рішення Відповідача в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій, оформлене п.6 протоколу №45 від 03.06.2016року, в частині щодо розміру такої допомоги.

Одночасно суд зобов'язує Міністерство оборони України донарахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразову грошову допомогу відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з 09.06.2015року з урахуванням проведених виплат.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій, оформлене п.6 протоколу №45 від 03.06.2016року, в частині щодо розміру такої допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський,6, ЄДРПОУ 00034022) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (10030, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), як інваліду 2 групи, одноразову грошову допомогу відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з 09.06.2015року з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк