Рішення № 79836594, 15.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2019 р. Справа № 120/89/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку особливого позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4

до: Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57712767 від 19.11.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження № 57712949 від 19.11.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 365,40 грн. Разом з тим, на думку позивача зазначені постанови та дії державного виконавця при винесенні зазначених постанов є незаконними та такими, що порушують її права.

У судовому засіданні протокольною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання було замінено неналежного відповідача головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 на належного Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Третя особа, у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову з урахуванням відзиву на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши надані докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

13 січня 2016 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/23849/14-ц виданого 18 грудня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Креді ОСОБА_7" заборгованості по кредитному договору.

На виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2015 року державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_5 13 січня 2016 року були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 як з поручителя заборгованості за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_4 в сумі 61577,99 дол. США та 7799,69 грн., а також судового збору на суму 3654,00 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання до 20 січня 2016 року та зазначено, що в разі невиконання рішення суду в наданий для добровільного виконання строк, його буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій.

26 жовтня 2018 року між ПАТ "Креді ОСОБА_7" та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін щодо кредитного договору № 103/709 від 14 липня 2008 року.

30 жовтня 2018 року ПАТ "Креді ОСОБА_7" направив до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заяву № 10451/4204 від 30 жовтня 2018 року про повернення виконавчого листа стягувачу у зв'язку із повним та добровільним виконанням боржником ОСОБА_4 кредитних зобов'язань.

16 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження № 49779783 та № 49779733 з виконання виконавчого листа № 127/23849/14-ц.

19 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн. по виконавчому провадженню № 57712767 та 365,40 грн. по виконавчому провадженню № 57712949.

Надаючи оцінку оскаржуваним постановам, суд враховує таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Частиною 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII).

Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у своєму рішенні від 28.01.2015 року у справі №3-217гс14.

У судовому засіданні встановлено, що 26 жовтня 2018 року між ПАТ "Креді ОСОБА_7" та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін щодо кредитного договору № 103/709 від 14 липня 2008 року. Відповідно до погоджених умов Стягувач здійснив часткове прощення боргу за наявним кредитом та сторони домовились про припинення кредитного договору за взаємною згодою.

Так, суд зазначає, що після фактичного виконання рішення суду, державний виконавець закриває виконавче провадження, та має право на стягнення виконавчого збору.

Разом з тим, виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого документу, передбачені ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до його фактичного виконання.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

У судовому засіданні було оглянуто матеріали виконавчих проваджень № 502/6 та № 503/6., з яких випливає, що державним виконавцем були вчинені лише дії щодо розшуку наявності майна боржника та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відтак, з 2016 року по момент закінчення виконавчого провадження в 2018 році державним виконавцем не було вчинено жодних заходів примусового виконання рішення.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не вчинено в межах виконавчого провадження жодних заходів примусового виконання рішення, а тому підстави для стягнення з позивача виконавчого збору відсутні.

Враховуючи викладене, з’ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії головною державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн. по виконавчому провадженню № 57712767 та 365,40 грн. по виконавчому провадженню № 57712949.

Визнати протиправними та скасувати постанови головною державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн. по виконавчому провадженню № 57712767 та 365,40 грн. по виконавчому провадженню № 57712949.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 94 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: м. Вінниця, 1-й АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 15 а, код ЄДРПОУ 40143408);

ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 15.02.2019

Суддя Мультян Марина Бондівна