Рішення № 79836320, 14.02.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2019 Справа № 920/934/18

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/934/18 за позовом ОСОБА_1 до відповідача КП "Сумижитло" Сумської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16 288 грн. 48 коп.

Справа розглядається без виклику сторін

встановив:

Відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з КП "Сумижитло" Сумської міської ради середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16 288 грн. 48 коп. та донарахувати суму середнього заробітку з дня подання позовної заяви до дня постанови суду.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2018 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 251 ГПК України. Позивачу запропоновано надати суду докази виплати заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку.

Судом встановлено, що відповідач про відкриття провадження у даній справі повідомлений 30.11.2018, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 04.12.2018. Проте, відповідачем відзиву на позов подано не було.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2019 позивачу повторно запропоновано надати суду докази виплати заборгованості по заробітній платі та проведення розрахунку з виплати середнього заробітку. Відповідачу - повторно наданий строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 251 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач отримали ухвалу господарського суду від 09.01.2019, проте, будь-яких документів суду не надали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи той факт, що сторонами клопотання про відкладення розгляду справи подано не було, у суду відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи з метою надання часу відповідачу для подання відзиву на позов, позивачу - надання додаткових документів, тому суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в справі матеріалами.

З поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 02.11.2015 р. працювала у КП "Сумижитло" СМР на посаді оператора диспетчерської служби відділу ліфтового господарства відповідно наказу № 282-к від 30.10.2015 р. про прийняття на роботу.

Звільнена з займаної посади 5 жовтня 2016 р. за власним бажанням, відповідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з порушенням КП "Сумижитло" СМР - відповідачем законодавства про працю та умов колективного договору (несвоєчасна виплата заробітної плати ). Наказ №73-к від 05.10.2016.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, в день звільнення позивача відповідач не здійснив виплату належних сум, в порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., в інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно довідки відповідача № 468/15.01-05 від 11.10.2016 р. середньомісячна заробітна плата за два останні місяці роботи позивача склала 3445,95 грн., отже середньоденна заробітна плата позивача складає 78,31грн.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності.

Рішенням господарського суду Сумської області № 920/145/18 від 15.03.2018 з КП "Сумижитло" СМР стягнуто 24 276,10 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (з 06.10.2016 по 31.12.2017 року). Після набрання рішенням законної сили, судом видано відповідний наказ.

У зв'язку з тим, що відповідач до цього часу не виплатив належні при звільненні кошти, з нього підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме за 208 робочих днів за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, за цей період підлягає стягненню середній заробіток в сумі 16 288грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача в частині стягнення 16 288грн.48 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вимога позивача про донарахування суми середнього заробітку з дня подання позовної заяви до дня постанови суду не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Проте, позивач просить донарахувати не відсотки або пеню, а основну суму заборгованості, що не передбачено відповідними приписами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (ЄДРПОУ 37654796, вул. Горького, 21, м. Суми, 40000) на користь ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 16 288грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (ЄДРПОУ 37654796, вул. Горького, 21, м. Суми, 40000) в доход державного бюджету України (УК у м.Сумах/м.Суми; код 37970593; Казначейство України; МФО 899998; рахунок 34311206083032; код класифікації доходів бюджету 22030101) 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

4. В частині донарахування суми середнього заробітку з дня подання позовної заяви до дня постанови суду - в задоволенні позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Суддя О.Ю. Соп'яненко