Рішення № 79835993, 05.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2019Справа №910/14415/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ - ПАК"

до Фізичної особи-підприємця Мохаммад Асгар Алі

про стягнення 31 800,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Коновалов С.О.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Бубенок В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ - ПАК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мохаммад Асгар Алі про стягнення вартості неповернутої зворотної тари майна у розмірі 31 800,00 грн. за Договором поставки продукції №5764.

Ухвалою суду від 25.01.2018 ухвалено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання 04.12.2018.

В судовому засіданні 04.12.2018 було оголошено перерву на 10.01.2019.

Представники сторін в судове засідання 10.01.2019 не з'явились, проте були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Представник відповідача 10.01.2019 через загальний відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні в зв'язку з зайнятістю в іншій судовій справі.

Ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 10.01.2019 відкладено судове засідання у справі №910/14415/18 на 05.02.2019 о 15:00 год.

В судове засідання 05.02.2019 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.02.2019 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (далі - постачальник) та Фізичною особою підприємцем Мохаммад Асгар Алі (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки продукції №5764 (далі - договір поставки) відповідно до п. 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити продукцію згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-який зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Відповідно до п. 1.2. договору під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ПАТ «Оболонь», ДП ПАТ «Пивоварня Зіберта», ПАТ «Охтирський пивоварний завод», ПАТ «Красилівське» та ПАТ «Бернадський пиво комбінат». Продукція, що поставляється повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатом України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги, бутлі та балони (далі - зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погодження сторонами в договорі шляхом підписанням Акту прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що подається покупцю, є незворотною тарою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кушнер» було передано відповідачу зворотну тару по Актам прийому-передачі майна №21 від 29.06.2016, №22 від 29.06.2016, №24 від 06.04.2017 та №25 від 06.04.2017 в загальній кількості:

- кега оболонь 30л в кількості 4 (чотири) шт.;

- кега оболонь 50л в кількості 3 (три) шт.

Як видно із Акту прийому-передачі №23 від 03.11.2016 відповідач повернув частину зворотної тари ТОВ «Кушнер», а саме:

кега оболонь 50л в кількості 2 (дві) шт.

Покупець зобов'язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, бутлі піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб.

Покупець зобов'язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі:

- демонтажу обладнання для розливу пива та напоїв;

- письмової вимоги постачальника, якщо покупцем порушено умови даного договору;

- письмової вимоги постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари;

- дострокового розірвання або припинення строку дії цього договору.

За твердженням Позивача, Покупець був зобов'язаний повернути постачальнику зворотну тару, отриману по Актам приймання-передачі не пізніше 21.04.2017, проте, порушивши умови договору, зворотної тари не повернув.

Суду також доведено, що 23.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (далі - цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІ - ПАК» (далі - позивач, цесіонарій) було укладено договір про купівлю-продаж прав вимоги (цесії) №4 (далі - договір цесії) відповідно до п. 1.1. якого передбачено, що за цим договором цемент відступає, а цісіонарій повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у Реєстрі вимог (додаток 1)), що належить цементу, і стає кредитором за договорами (основними договорами), укладеними цедентом із третіми особами згідно із реєстром вимог, що додається до цього договору і є невід'ємною його частиною.

У відповідності до п. 1.2. договору цесії позивач повністю одержує право (замість цедента) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за договором у сумі, зазначеній у реєстрі вимог.

За твердженням Позивача, загальна вартість відступлених прав вимоги становить суму всіх грошових вимог, які передаються за договором цесії до цесіонарія (згідно з Додатком №1), що станом на 23.03.2018 становить 7 894 297,73 грн. (пункт 4.1. Договору цесії).

З поданого позивачем до матеріалів справи Додатку № 1 (Реєстр вимог № 4 станом на 23.03.2018 року) вбачається, що до нього включено вимоги до відповідача, зокрема, за договором поставки продукції №5764 від 27.03.2015, що укладені між ТОВ "Кушнер" та відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що 05.06.2018 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача повідомлення про відступлення права вимоги вих. №234 від 24.03.2018 року та вимога про погашення боргу № 234 проте, Відповідач жодним чином не відреагував на отриману вимогу. В зв'язку з цим, на підставі п.8 Розділу II Договору Позивач просить стягнути подвійну заставну вартість зворотної тари (кег) у розмірі 31 800,00 грн.

Суд не погоджується з позовними вимогами Позивача, вважає їх незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.2 договору про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018 року, одночасно з підписанням договору цесії Цедент передає Цесіонарію повідомлення до Боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення Боржнику покладається на Цесіонарія.

Відповідно до ч.І ст. 19 ГПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Відповідно до п. 9 Розділу IX Основного Договору, всі розбіжності, що виникають в результаті або в зв'язку з даним договором, повинні вирішуватись шляхом узгодження між Сторонами. Якщо Сторони не можуть дійти згоди, тоді дані розбіжності повинні розглядатись за місцезнаходженням Постачальника, а саме в господарському суді міста Києва.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ - ПАК" такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В позовній заяві Позивач стверджує, що Відповідач отримав Вимогу про погашення боргу, проте жодним чином не відреагував на отриману Вимогу.

Відповідач стверджує, що він не отримував від позивача ані Повідомлення про відступлення права вимоги, ані Вимогу про погашення боргу ( як і самої позовної заяви), тому, не міг ніяк відреагувати та вжити заходів щодо врегулюваня спору. Про перехід права вимоги від ТОВ «Кушнер» до ТОВ «УНІ ПАК» та, власне, про вимогу ТОВ «УНІ ПАК» про повернення подвійної заставної вартості зворотної тари Відповідач дізнався лише 03.12.2018 року, коли отримав ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі.

Позивачем до позовної заяви долучено копію квитанції від 05.06.2018 року та опис вкладення у цінний лист № 0303511842428, в якості доказу про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Як вбачається з інформації про відстеження рекомендованої кореспонденції з офіційного сайту Укрпошти (роздруківка міститься в матеріалах справи), вищезазначений лист не було вручено Відповідачу та було повернуто Позивачу.

Як вбачається з актів прийому-передачі зворотної тари, остання поставлялась на адреси: м. Київ, вул. Курнатовського, 2, вул. Космічна, 5, 17 (кафе «Найт Флай») та вул. Академіка Курчатова, 12. На вищезазначені адреси Вимоги не направлялись.

Відповідно до п.п. 1, 3 Розділу І договору поставки, Постачальник зобов'язується поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупуць зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором. Продукція доставляється централізовано транспортом Постачальника. Місце доставки продукції узгоджується Сторонами при прийнятті замовлення.

Відповідно до п. 6 Розділу І договору поставки, договір вступає з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 Розділу II договору поставки, Постачальник передає в тимчасове користування зворотну тару Покупцю, а Покупець зобов'язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари. Заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних. Повернення зворотної тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або за погодженням з Постачальником Покупцем самостійно.

Відповідно до п.8 Розділу II договору поставки, якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та виключає подальше використання, то вона не приймається Постачальником, про що складається відповідний акт. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні з вини Покупця, Покупець має відшкодувати Постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду Постачальника.

Тобто, договором поставки (основний договір) передбачено повернення заставної вартості зворотної тари в подвійному розмірі лише у разі пошкодження, псування, втрати або знищення з вини Покупця, про що складається відповідний акт. Як вбачається з матеріалів справи, такий акт не складався.

Враховуючи додані до позовної заяви докази, суд приймає до уваги твердження Відповідача, що отримавши право вимоги за договором цесії, Позивач намагається не повернути зворотну тару на умовах основного договору (договору поставки продукції № 5764 від 27.03.2015 року), а безпідставно зобов'язати Відповідача викупити її за подвійну заставну ціну.

З врахуванням зазначеного, судом приймаються як обґрунтовані доводи Відповідача, а саме:

- повернення зворотної тари відповідно до договору повинно здійснюватися по ретуру, а самостійне повернення зворотної тари Постачальником не погоджувалось;

- демонтажу обладнання для розливу пива не здійснювалось;

- вимог Постачальника про повернення тари Відповідач не отримував;

- договір достроково не розривався;

- зворотна тара за твердженням Відповідача (одна кега Оболонь 50л та 4 кеги Оболонь 30л) зберігається у Покупця в повній схоронності для повернення Постачальнику чи, в даному випадку Позивачу, як Цесіонарію за договором цесії;

- позивач в будь який момент може звернутись до Відповідача і отримати зворотну тару за основним договором.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Судовий збір в розмірі 1 762,00 грн., у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "УНІ - ПАК" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.02.2019

Суддя І.І. Борисенко