Ухвала суду № 79835965, 15.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.02.2019Справа № 910/1479/19

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна"

про забезпечення позову, без виклику сторін

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна";

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогород-Дністровський Елеватор";

про зобов'язяння повернути майно

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіейсес Україна" з позовом від 07.02.2019, у якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровський елеватор" повернути останньому зерно соняшнику у кількості 1 2220 тон, оціночною вартістю 13 237 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань зберігача за договором складського зберігання зерна від 16.08.2018 № 17/Т/18, що виявилося у невиконання обов'язку зі здійснення відвантаження (відпуску) належного позивачеві зерна зі складу на вимогу поклажодавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 05.03.2019 р.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій позивач просить суд:

- накласти арешт на зерно соняшнику у кількості 1220 (тисячу двісті двадцять) тон, оціночною вартістю 13 237 000 грн. 00 коп, що обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна», ідентифікаційний код юридичної особи: 35704808, та знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор»;

- передати зерно соняшнику у кількості 1220 (тисячу двісті двадцять) тон оціночною вартістю 13 237 000 грн. 00 коп, що обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна», та знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор», на зберігання іншій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізмаїл-Трансбалктермінал» шляхом здійснення його перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» у будь-який спосіб.

Зазначену заяву мотивовано тим, що існує обґрунтоване припущення, що зерно соняшнику, яке є у відповідача та належить позивачу може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Також в обґрунтування своїх заяви про забезпечення позову позивач вказує, що:

- відповідач змінив засновників, юридичну адресу та директора нещодавно 25.01.2019, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, безпосередньо перед порушенням зобов'язань щодо повернення майна Позивача та уникнення будь-яких контактів з Позивачем.

- за юридичною адресою відсутній відповідач, що підтверджується відеооглядом адвоката позивача;

- відсутня будь-яка відповідь на офіційний лист від 24.01.2019 про відгрузку зерна та невчинення відповідачем повернення Зерна соняшнику позивачу;

- статутний капітал Відповідача становить 5 000 грн., що є набагато нижчим вартості Зерна соняшнику (13 237 000 грн 00 коп.) та в разі втрати майна не зможе компенсувати завдані збитки;

- на телефонні дзвінки за телефонними номерами Відповідача, вказаними в Договорі зберігання (0484922267; 0484933768), ніхто не відповідає, що може бути в будь-який час перевірено судом;

- зерно соняшнику є особливим об'єктом та піддається швидкому псуванню за відсутності належних умов зберігання. Оскільки наразі відсутні правові підстави для продовження зберігання майна Відповідачем чи оплати такого зберігання - існує об'єктивна загроза, що Відповідач не підтримуватиме кондиційних умов зберігання як це прямо передбачено Договором зберігання.

Господарський суд міста Києва, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна" про забезпечення позову, вважає за необхідне задовольнити її частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі Договору № 17/Т/18 складського зберігання від 16.08.2018 (надалі - «Договір зберігання») з додатками відповідач здійснює зберігання 1 220 тон зерна соняшнику, врожаю 2018 року (надалі - «Зерно соняшнику»), що належить Позивачу.

На підтвердження здійснення зберігання Зерна соняшнику, що належить позивачу, відповідачем на зберігання було оформлено складську квитанцію № 786 (серія АЧ №281258) від 13.09.2018 та трьохстронній акт приймання-передачі зерна соняшнику № БДЕ00000187 від 13.09.2018.

Позивач звернувся з письмовим Листом (вхід. № 39 від 24.01.2019) до Білгород- Дністровського елеватору про здійснення відвантаження (відпуск) Зерна соняшнику на автотранспорт, що буде поданий позивачем. На письмовому зверненні міститься відмітка Білгород-Дністровського елеватору про прийняття такого звернення 24.01.2019 р.

Позивач зазначає, що станом на день подачі позовної заяви від 07.02.2019 відповідач не повернув позивачу зерно соняшнику, що належить останньому на праві власності, в передбачений договором зберігання строк протягом 7 робочих днів з моменту письмового звернення, тобто до 04.02.2019.

Відповідно до умов договору зберігання, відповідач зобов'язаний забезпечити доступ позивача до зерна для проведення огляду протягом строку зберігання (п. 3.1. договору зберігання), а позивач має право проводити такий огляд (п. 3.4. договору зберігання).

Для проведення інспекції наявності та огляду зерна Позивач користується послугами сюрвеєрної компанії ТОВ «Асітер Інспекцій».

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії інспекційного звіту № 4 від 01.02.2019 р. представники відповідача не допустили інспектора до проведення інспекції Зерна соняшнику.

Також позивач зазначає, що 01.02.2019 за наслідками прибуття представників останнього до елеватора - фактичного зберігання Зерна соняшнику за адресою: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, буд. 16, особи, що називали себе охороною елеватора, відмовились від допуску для перевірки наявності Зерна соняшнику. За наслідками відмови складено акт про відмову від допуску від 01.02.2019 адвокатом Позивача Гупало П.М., за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (копія додається). За наслідками відмови охорони від допуску представників Позивача до Зерна соняшнику було викликано наряд поліції та зафіксовано даний факт, що підтверджується копією заяви начальнику ВП ГУНП в Одеській обл. від 01.02.2019.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогород-Дністровський Елеватор" у даній справі є зобов'язання повернути майно позивача.

Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що майно (зерно), яке було передано відповідачу для зберігання, під час розгляду справи в суді може бути відчужене на користь третіх осіб, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про обрання заходу, яким підлягає забезпеченню позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна", господарський суд виходить із того, що адекватним заходом в даному випадку є накладення арешту на зерно соняшнику у кількості 1220 (тисячу двісті двадцять) тон, що обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» та знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор». При цьому, судом береться до уваги, що заходи забезпечення позову застосовуються судом виключно як гарантія забезпечення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

В іншій частині заяви позивача про забезпечення позову, а саме зобов'язання передати зерно, що знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор», на зберігання іншій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізмаїл-Трансбалктермінал», відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на зерно, унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з ним.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 136-140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна" про забезпечення позову задовольнити частково.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі:

2.1. Накласти арешт на зерно соняшнику у кількості 1220 (тисячу двісті двадцять) тон, оціночною вартістю 13 237 000 грн. 00 коп, що обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 33, поверх 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 35704808) та знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40043961).

3. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 33, поверх 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 35704808).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський Елеватор» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40043961).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 15.02.2019 р., дійсна для пред'явлення до виконання до 15.02.2022 р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Олександр Володимирович Мандриченко